вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Є така професія – рейтинги складати

Широковідомий у вузьких луцьких колах шоумен Олександр Главацький здобув популярність завдяки конкурсам краси на кшталт «Міс Західної Україні», які в народі, враховуючи «серйозність», «об’єктивність», «неупередженість» цих заходів жартівливо прозвали «Міс Західного берегу Сапалаївки».

Нещодавно відомі і не дуже відомі луцькі експерти презентували волинянам результати гучного дослідження «100 впливових людей Волині».

Цю «мега-новину» відразу передрукували без усяких коментарів провідні волинські Інтернет –видання очевидно, повністю погоджуючись з наведеними результатами впливовості відомих волинян.

Проте в багатьох людей, і зокрема в мене особисто, рейтинг викликав сміх і сльози водночас. Чому? Тому що, на мою думку, він НЕОБ’ЄКТИВНИЙ, НЕПОВНИЙ, а головне, що відразу кидається у вічі, ПОСПІХОМ СКЛАДЕНИЙ. Таке враження, що окремі експерти, які працювали над рейтингом, поспіхом доробляли його в останні дні перед презентацією, сидячі в якійсь луцькій кнайпі за філіжанкою кави. А, можливо, кухлем пива. Причому, вірогідно, кухоль був великим і не одним. В результаті вийшло, як співається в одній російській пісні, «Я тебя слєпіла із таго, что біло, а патом, что біло, то і палюбіла…»

Але про все поступово.

По-перше

Перша, на мою думку, помилка укладачів, полягає у тому, що вони самі протирічать собі у деяких пунктах. Адже якщо рейтинг носить назву «Топ-100 впливових людей Волині», то, очевидно, йдеться про ті постаті, які в даний момент проживають на Волині, активно впливають на культурне, політичне, економічне, духовне життя нашого краю, на долі сотень і тисяч людей, в крайньому разі, живуть за межами області, але тісно пов’язані з нею.

Тому дивує наявність у рейтингу таких високошанованих добродіїв, як Оксана Забужко, Євген Сверстюк, Лариса Івшина, Микола Жулинський які є відомими людьми України, але сьогодні практично не присутні на Волині, зрідка відвідують наш регіон.

Крім того, на превеликий жаль, в реаліях сьогоднішньої України творча інтелігенція не є тією силою, яка володіє розумом і почуттями широких народних мас або чинить реальний вплив на розвиток країни, суспільства. Тому ідеї, думки, творчість Забужко, Сверстюка, Івшиної, Жулинського близькі і зрозумілі досить вузькому колу волинян.

Певні питання викликає присутність серед 100 найвливовіших волинян наявність і таких осіб, як, Анатолій Тимощук чи Олександр Положинський, які, проте, на відміну від попередньо згаданих учасників рейтингу, все ж частіше відвідують свою малу Батьківщину, а Анатолій Тимощук, приміром, має на Волині рекламний бізнес та нерозпочатий девелоперський.

Переоцінена укладачами рейтингу і роль першого віце-спікера Адама Мартинюка, який, безперечно, відноситься до топ-100 волинян, але на мою думку, все ж має бути у другій чи третій десятці рейтингу, враховуючи його нечасті візити на Волинь (не вважаємо на передвиборчі періоди) та реальну популярність лише в одному далеко не найчисельнішому поліському районі.

Десь далеко у Києві на Печерських пагорбах загубились сліди і Миколи Мартиненка.

По-друге

Дивує наявність у рейтингу аж 11 його експертів (Олени Голєвої, Ігоря Гузя, Андрія Козюри, Андрія Осіпова, Богдана Шиби, Петра Верзуна, Михайла Савчака, Оксани Ярош, Ольги Куліш, Олександра Пирожика, Василя Байцима).

На мою думку, в правилах укладання такого рейтингу слід обов’язково зазначати, що людина, яка погодилася бути експертом, не може бути включена до списку найвпливовіших волинян, як не може, наприклад, суддя футбольного матчу бути учасником однієї з команд-суперниць гри, яку він же і судить. А то виходить, як кажуть в народі: «Хвалять люди, мамо, нас. Ви мене, а я вас».

По-третє

Про людей, вплив на Волині яких експерти, на мою думку, суттєво переоцінили. Наводжу свою особисту позицію, при цьому поважаю і шаную названих людей, частину з них знаю особисто.

Отже, ім’я, прізвище, номер у рейтингу, коротке обґрунтування, моє бачення їх місця у рейтингу. Окрім вже згаданих Оксани Забужко (23), Євгена Сверстюка (36), Лариси Івшиної (64), Миколи Жулинського (55), Миколи Мартиненка (43) (основна причина – їх відсутність на Волині, надзвичайно рідкі візити, обмеженість впливу переважно дуже вузьким прошарком інтелігенції чи політикуму, тому пропоную розмістити згаданих осіб у другій сотні впливових волинян), це:

Володимир Войтович (10) - попав у рейтинг лише завдяки високій посаді, не є самостійним політиком, маловідомий в регіоні, його діяльність не підтримують потужні політсили чи громадські організації, тому його місце в рейтингу – десь у другій-третій десятці;

Ігор Гузь (17) - місце цього молодого перспективного політика – 5-6 десяток рейтингу, оскільки мені важко уявити, що начальник СБУ області, генерал МНС, чи головний лікар обласної лікарні, розташовані у списку значно нижче Ігора Гузя, менш впливові в області, ніж він, все, скоріше, з точністю до навпаки;

Володимир Бондар (31) - в силу ряду причин – змін у кар’єрі дерслужбовця, несприятливої політичної кон’юнктури, зараз мало впливає на процеси в області, тому його місце зараз в кінці першої сотні-на початку другої);

Григорій Пустовіт (41) - його практично ті ж експерти то відносять до політичних аутсайдерів року, то ставлять на дуже високі позиції в рейтингу, вище, ніж, наприклад, надзвичайно впливові в області начальник Ягодинської митниці, начальник НБУ, начальник СБУ, начальник МНС, а правда в таких випадках десь посередині, моя оцінка – 6-7 десяток першої сотні);

Володимир Лис (46) - експерти зробили геніальне відкриття, що він має більший вплив на процеси в області, ніж наприклад, той же начальник Ягодинської митниці, ті ж начальники СБУ, МНС, очільник НБУ, директор «Модерн-Експо» чи президент Корпорації «Аверс», що, звичайно, не так, тому моя оцінка – друга сотня рейтингу;

Петро Верзун (66) - можна слово в слово повторити щодо цього шановного пана те, що сказано про двох попередніх, тому моя оцінка – друга сотня рейтингу);

Богдан Шиба (70) - має певний особистий рейтинг і мандат депутата Луцькради, але це не порівняно з його попереднім статусом і можливостями, тому моя оцінка – кінець першої сотні;

Оксана Ярош (78) - якщо неупереджено, то навряд чи впливовіша за директора обласного центру зайнятості, директора сільгосппідприємства «Рать» чи власника компанії Grand Persona, які значно нижче у рейтингу, тому моя оцінка – друга сотня рейтингу;

Володимир Мікуліч (79) - після продажу свого основного активу – торгових мереж «ПАККО» і «Вопак» київським інвесторам навряд чи впливає на економічне чи політичне життя області більше, ніж директор сільгосппідприємства «П’ятидні», генеральний директор ПАТ «Волиньавто» і водночас голова фракції «Батьківщина» у Луцькраді чи голова правління ПАТ «Волиньгаз», тому моя оцінка – кінець першої сотні рейтингу;

Андрій Козюра (80), Олександр Пирожик (83), Павло Данильчук (85), Андрій Калахан (86), Андрій Осіпов (90) - мої шановні, талановиті і перспективні молоді колеги, якщо зовсім чесно, не переважують за своїм реальним впливом в області тих же аграрних магнатів з «Раті» чи «П’ятидень», того ж власника компанії Grand Persona, начальника Луцького міськвідділу МВС чи співвласника групи компаній Волвест, отже моя оцінка для них, як і для переважної більшості депутатів міськради - друга сотня рейтингу);

Святослав Пирожко (91) - глибоко сумніваюсь, при всій щирій повазі, що головний редактор «Телерадіогазети» посідає більш вагоме місце на Волині, ніж начальник управління СБУ, начальник управління НБУ чи начальник УМНС Волині, тому моя оцінка – друга сотня рейтингу).


По-четверте

або про людей, позиції яких в рейтингу найвпливовіших людей Волині суттєво занижені упорядниками. Це:

Ігор Палиця (5) - за сумарною оцінкою свого фінансово-політичного капіталу більш впливовіший, ніж наприклад, поставлений перед ним у списку перший заступник голови обласної адміністрації;

Віктор Сапожніков (24) - за своїм авторитетом, досвідом, терміном перебування на дерслужбі має бути у другій десятці рейтингу;

Віктор Божидарник (37) - коментар, схожий, як і у попереднього номінанта, тому – не вище третього десятка;

Роман Микитюк (48) - за сукупністю впливу на економіку області, суспільно-політичне життя, адміністративними важелями – не вище другої десятки;

Іван Сидор (65) - старожил і патріарх волинської політики, був ще депутатом Верховної Ради СРСР, очолював у 2000-х роках пропрезидентську партію в краї, мав власний бізнес, авторитетний експерт медичної галузі, отже, не нижче третьої десятки рейтингу;

Олег Кіндер (67) - враховуючи посаду міського голови, попередню роботу очільником Екоінспекції Волині і солідний вплив в обласній парторганізації «Батьківщини» - приблизно четвертий десяток рейтингу;

Єпископ Маркіян (Трофим’як) (68) – дещо поступається у впливі на суспільно-політичне життя краю своїм православним колегам, проте не настільки, щоб бути аж у 7 десятку, тож моя оцінка – не вище 5 десятка);

Просто насмішкою над здоровим глуздом виглядають позиції у рейтингу Володимира Мельниковича (92), Юрія Корольчука (93), Олександра Бєліка (95), Мирослава Короті (96), Романа Крохмаля (97), Віктора Гупала (98) та Володимира Грушовінчука (100), тож моя оцінка для генералів-силовиків і очільника НБУ Волині – 1-2 десятки рейтингу, для решти згаданих добродіїв – 4-6 десятки.

По п’яте.

Про тих людей, про яких укладачі рейтингу «100 впливових людей Волині» просто забули або навіть, можливо, не підозрюють про їх існування і влив на Волині.

Це, зокрема:

директор Луцького заводу «Мотор» Володимир Матрунчик (600 працюючих, отже, разом із родинами, вплив приблизно на понад 2000 людей, завод входить до трійки найбільших платників податків у Луцьку);

перший заступник прокурора області Володимир Троц,

прокурор міста Луцька Сергій Данілін,

начальник ДАЇ області Володимир Гайовий,

командир 51 окремої механізованої бригади у Володимирі-Волинському Валерій Залужний (понад 1000 військовослужбовців, отже, разом із родинами, вплив на понад 3000 людей, бригада є фактично, одним з «містоутворюючих підприємств» Володимира-Волинського),

начальник Луцького прикордонного загону Олександр Білюк,

начальник ОДПІ Луцька і Луцького району Микола Гринь,

очільниця обласної СЕС Наталя Янко,

засновник однієї з найтиражніших газет краю – «Вісник» Євген Хотимчук,

засновник мережі супермаркетів «Колібріс» Сергій Голіков (людина створила понад тисячу робочих місць, відкрила більше трьох десятків супермаркетів і гуртівень, і її немає у першій сотні ?!),

директор Луцького ДБК Руслан Вайман,

бізнесмен Олександр Лазорко (представник і права рука Ігоря Палиці на Волині, володіє нерухомістю в області),

директор об’єднання «Волиньвугілля» Іван Костик (сотні працюючих шахтарів, заклади соціальної сфери, великі податки до місцевих бюджетів),

генеральний консул Польщі у Луцьку Марек Мартінек (від роботи очолюваної ним установи залежить доля десятків тисяч волинян!!!),

голова Волинської облспоживспілки Марта Кандиба (має вплив на понад дві тисячі дрібних торгівців і підприємців),

начальник митного посту «Луцьк» Олександр Смолич.

Це лише окремі РЕАЛЬНО впливові волиняни, які керують сотнями людей, від дій яких і від дій їх підлеглих, працівників залежимо ми з вами, наше щоденне життя. Їх відсутність у першій сотні впливових краян – нонсенс, який важко піддається усвідомленню.

Водночас, понад два десятки присутніх у наявному рейтингу топ-100 волинян не є такими за справжніми можливостями і впізнаваністю, тому їх, на мою думку, доцільніше замінити на вище перелічених добродіїв.

По-шосте

Критерії відбору претендентів до рейтингу «100 впливових людей Волині» - це ахіллесова п’ята його укладачів.

Відсутність чіткіх, оприлюднених факторів відбору претендентів зрештою призвела до того, що рейтинг «100 впливових людей Волині» перетворився на рейтинг «Публічних відомих людей». Але певна публічність далеко не завжди означає бодай якусь впливовість.

В той же час непублічність певних осіб (як приклад, очільник СБУ області Володимир Мельникович, донедавна не публічний співвласник «Континіуму» Степан Івахів, голова Податкової служби області Володимир Михалчич, очільник Волинського відділення НБУ Микола Бєлік чи голова правління «Волиньгаз» Мирослав Коротя і багато інших) в наведених вище прикладах навпаки свідчить про реальний вплив людини і небажання зайвий раз привертати до себе увагу широкої громадськості. Пропоную експертам свої критерії відбору претендентів на майбутнє, а саме:

- Особистий рейтинг особи (авторитет, відомість, впізнаваємість імені серед пересічних волинян) (від 1 до 10 балів)

- Вплив на економічне життя області (вплив як бізнесмена чи керівника підприємства, або очільника державного регуляторного чи силового органу, установи)
(від 1 до 10 балів)

- Вплив на суспільно-політичне, культурне життя області (від 1 до 10 балів)

- Рейтинг посади (адже деякі посади, наприклад голова облради чи облдерадміністрації, вже самі по собі приносять кілька пунктів) (від 1 до 10 балів)

Не стверджую, що ці критерії вичерпні, але вони, принаймні, чіткі та водночас досить об’ємні.

Отже, підсумкові поради укладачам майбутніх рейтингів «100 впливових людей Волині».

1) Розробіть і оприлюдніть чіткі критерії відбору претендентів.

2) Зменшить число експертів і упорядників до 15-20 справді обізнаних людей в різних сферах життя нашого регіону.

3) Експерти і упорядники не можуть бути учасниками рейтингу.

4) Включайте до рейтингу лише тих осіб, які насправді впливають на ту чи іншу сферу життя області, не залучайте просто відомих в українському масштабі осіб, яких з Волинню пов’язує лише місце народження.

5) Крім напрацювання експертів, проведіть за допомогою розробленої анкети репрезентативне опитування в усіх регіонах області визначеної кількості людей всіх вікових категорій. Це дозволить отримати думку пересічного кола громадян про впливовість тих чи інших людей.

Адже рейтинг лише від експертів – це, фактично, рейтинг уявлення про впливовість вузького прошарку інтелігенції, громадських діячів, який може корінним чином відрізнятися від думки більшості пересічних волинян. Звичайні волиняни, не експерти, оцінюють відомих і впливових людей не за кількістю публічних виступів, блогів на Інтернет-ресурсах, проектів політичних рішень чи організацію круглих столів, а за реальним впливом тієї чи іншої людини на їх переконання, роботу, повсякденне життя.

Кажуть, коли сумновідомий персонаж доктор Франкенштейн подивився на своє творіння, то вжахнувся і крикнув: “Я створив монстра!» Щиро бажаю, щоби наступне дитя укладачів рейтингу «100 впливових людей Волині» було не таким жахливим, як творчість лиходія Франкінштейна.

Сергій Григоренко, експерт-аматор,
доктор хіромантії без мантії
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 24
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Повністю погоджуюсь.
Відповісти
ПлакалЬ... Сам багато в чому не погоджуюся з рейтингом, але оцей опус виглядає... якось... хіромантично чи що... Нє, все таки певно "чи що" :)

Юра, постав Сергія в рейтингу на перше місце - то рейтинг буде супер-пупер ;) Принаймні для нього)))))
Відповісти
Григоренка жаба давить шо сам не попав ))))))))))))))
Відповісти
а я не думаю, що автор це написав з образи на відсутність себе у списку. зважаючи на його аргументацію, себе б він у сотню не відніс:)
Відповісти
Не міг не відреагувати на допис. Отже:
1. Дякую Сергієві за потрачений час на написання цього матеріалу. Це ж як повинно було зачепити людину, щоб так грунтовно описувати свою позицію.
2. Дякую за пропозиції, які місяться в кінці матеріалу. До подібних рішень на майбутнє ми вже прийшли і самі.
3. Рейтинг складався не на коліні, за чашкою кави чи кухлем пива. Не упорядники його складали. Це сумування балів відповідей 84 експертів.
4. Звичайно рейтинг можна було б "підмалювати" (і в окремих головах такі думки виникали), щоб він виглядав більш привабливим для широкого кола критиків, а також зазнавав би менше критики, але тоді б колективна праця експертів була б спотворена. Ми на це не пішли.
5. Кому вже геть відразливо дивитись на цей продукт, зробіть кращий, об"єктивніший, і тоді сміливо критикуйте інших.
Відповісти
Сергій правий на 100%
Ображатись не треба. Треба робити рейтинг не з голови єкспертів і кивати в їх бік, а розробити чітку систему координат "Систему" і вона визначить хто є хто.
Від Григоренка не чекав такої "глобальної" Херо мантії:)
Частіше пиши Сергію бо вже всі забули,що ти журналіст
Відповісти
Все добре Сергій написав. тільки, схоже, не до кінця розібрався з об"єктом критики.

Якщо експерти - то це одне. Якщо укладачі рейтингу - зовсім інше.

Наскільки я зрозумів з тексту - особливої різниці між цими двома категоріями причетних до рейтингу людей автор не бачить.

Та й висновки якісь дивні подекуди. Наприклад про "поспіхом складений рейтинг". Тобто? Бали порахували неправильно? Анкети не всі врахували? Чи як? Адже саме в цьому полягало "складання" рейтингу...

Ну і ще, щодо самої методики рейтингу. Знаєте, якщо сирі вареники почати смажити на палельні і поливати її варенням - продукт вийде точно неїстівний.

Тобто: хочеш чогось цілісного - дій за одним рецептом.

Рецепт цього рейтингу був хоч і експериментальний, але цілісним. Називався він "вивчення експертної думки".

Зрозумійте це, а тоді давайте говорити.

Останнє: справді і без усяких - респект автору за запропонований рецепт рейтингування. Як воно буде, коли в цю схему "загнати" мінімум зо три сотні "впливових" - до кінця зрозуміти можна тільки тоді коли зробиш. Є бажаючі? :-)
Відповісти
Григоренко показав себе у всій красі. Він навіть неприховує своє підле нутро. А обурив мене його коментар про Мікуліча. Я коли прочитала цей насичений отрутою коментар, то мене чуть не стошнило. Всі працівники ПАККО знають як Григоренко просто облизував Володимира Михайловича, а той жалів його як сина, потакав у всьому. І сьогодні написати, що Мікулічу місце в кінці першої сотні, що він вже ніхто і звати його ніяк. Це відверта помста Мікулічу за власне приниження. Але ж Володимир Михайлович Григоренка не примушував відверто принижуватись. Місце Мікуліча у початку списка, а Григоренко як був ХЕРомант так ним ХЕРомантом і залишився. Вибачте Володимир Михайлович, що не підказали Вам вчасно і не розкрили очі на цю непотріб.
Відповісти
На обурливі коментарі не звертай увагу! Люди зазадрять що думка одного практика може бути розумнішою за 80 теоретиків.
В статті логічно розкрито некомпетентність організаторів рейтингу та примітивність суспільної думки про впливовість регіональних лідерів. Хоча я дякую їм за чудовий привід хоч щось обговорити. Щодо коментарів синява то неозброєним оком видно:така неадекватна реакція можлива в особи в якої зачеплені особисті відносини в котримсь із членів рейтингу.
Відповісти
Рейтинг в целом отображает представления людей о местном влиянии,он никогда не будет идиальным, хотя согласен что в нем много "чего-нибудь". Например: какой Шиба сейчас влиятельный человек если он даже работу найти не может, а у Гузя ее некогда и небыло.На кого он влияет- на своего кота?
Так-что держись Григоренко -ты смелый человек, таких не любят, им завидуют! Тебя будут критиковать и обзывать, но для политика -это издержки професии, да? Удачи!
Відповісти
В отношении Микулича вышло очень даже некрасиво, как-то подловато.
Відповісти
Та чого там - нормуль. Рейтинги роблять щоб дати читачам справжню картину "хто є хто". А не щоб було нормально, красіво чи подобалось якимсь окремим людям. Або той хто робить старається бути неуперердженим або це не рейтинг а чорт і що
Відповісти
Як на мене то стаття С.Григоренка це 10% думок і 90% лайна і заздрості. Багато коментаторів говорять, що він має "якусь певну рацію". Я ж скажу, що він не має право із таким пафосом говорити про рейтинг. По перше він лише рядовий пішак і його думка повинна бути однією з багатьох думок. Без зверхності і апломбу. По друге, а сам він що в житті зробив, окрім участі в корупційних схемах. Хто він за професією, чого досяг у цій професії, що справжнього зробив для людей. Чи можливо Григоренко думає, що за минанням часу усі забулись, що виключно випадково через збіг обставин він опинився у центрі корупційних схем що дозволило йому набути землі, іншого нерухомого цінного майна, змінити декілька автівок і зараз придбати нову Honda Accord (прибл 35000$). При цьому він не вигравав у лотерею, не успадковував статків, сам не є генеальним винахідником чи навіть вартісним фахівцем. Це пристостосуванець. І як випливає зі статті ще й дуже заздрісний пристосуванець
Відповісти
Не треба так писати. Григоренко має право на своє ставлення і думки а інше усе пустелі. Не згідні з Григоренком напишіть краще а не треба брудом поливати. Він талановитий журналіст депутатів багато років. Якщо видумаєте, що він накрав свої гроші і машини то це справа для прокурора
Відповісти
Re: Микола 25 березня, 23:54
Судячи з часу написання коментаря - активізувався відомий лайномет і заздрізник Гришуня Пустовіт:-)))
Відповісти
Ця стаття могла бути оригінальною професійною позицією, якба не декілька речей. 1. Її автором повинен був бути професіонал. 2. Стаття мала закінчитись після третього абзацу. 3. Не треба було підписуватись як "доктор хіромантії без мантії" (доктор х..ра - це венеролог або чудак).
Нажаль ця стаття, на мою думку, не сама вдала праця журналіста Григоренка. І написав неподумавши, і деяких людей образив, і собі подяки не здобув. Але усі думки мають право на існування. Це його особистий шлях. Напевне наступного разу Наход залучить Григоренка як експерта (і вже тоді Сергій зможе змінити посаду "екперт-аматор" і дозволити собі мантію) :-) Стаття весела, це добре
Відповісти
Осіпов судить, як професіональний і висококваліфікований журналіст? І дає всім оцінку? Цікаво однак...
Відповісти
Жодним чином не хотів виглядати як професійний і висококваліфіковиний журналіст. Я таким не є. Я взагалі не журналіст. Оцінку я давав статті Сергія, а не всім. Стаття на мою думку емоційна і поспішна
Відповісти
Є така професія... поливати лайном... А хто з журналістів, скажіть, Сергію, давав Вам рекомедацію для вступу у НСЖУ?.. Дєдушка Лєнін також не мав нормальної професії, а писав себе в анкетах "журналістом".
Відповісти
Так рекомендацію у Спілку давали якраз професійні журналісти, хоча дехто із них тепер Григоренка на нюх не переносить і тут же критикує.
Відповісти
В статті (розділ по-шосте) закралася помилка. Голову волинського НБУ звати Олександр, а не Микола Бєлік.
Відповісти
ото є тако час і бажання про це писати...Нахіба воно Вам, Сергію. Краще дерово посадили б, вірша написали. Всіх непереучиш. Але критика хороша.
Відповісти
До усіх. Не судіть так суворо: Сергій - журналіст-самоучка. Він усього знає потроху, а конкретно і глибоко - нічого не знає.
Відповісти
Сергій молодець-показав оленям де їхнє місце***
Відповісти