2013: рік потрясіння для командного спорту Волині

Волинь у командних видах спорт може гордитися прийнаймні трьома колективами, які за останні два роки наробили чимало шуму у спротивному товаристві: волейбольний "Континіум-Волинь-Університет", "Волиньбаскет" та ФК "Волинь".

Нагадаю, волейболістки Богуслава Галицького двічі поспіль завоювали срібло чемпіонату України та здобули Кубок України, баскетболісти, якими керує Сергій Смітюх і команда молодих тренерів, взяли Кубок України та стали чемпіонами Вищої Ліги, футболісти виступали погано, але залишили Луцьку Прем'єр-Лігу й далі грають, попри непростого власника.

Однак, в цей сезон ці команди ввійшли непросто. Спочатку погані новини прийшли з табору волейболісток. Спонсор команди вирішив значно врізати фінансування. В результаті майже вся основа роз'їхалася "по світах", а Галицький почав будівництво нової команди.

Найбільше неприємних новин було щодо "Волиньбаскету". Тут теж споснор відмовився давати гроші і команда була на межі зникнення, але в справу втрутилися чиновники і віднайшли ресурси. Щоправда, як і в першому випадку, основа розійшлася "по світах", а тренерам доведеться починати все практично "з нуля".

Хоча, знаючи впертість тренерів Галицького та Смітюха, впевнений, що за два роки вони зможуть побудувати команду, яка боротиметься з суперниками за високі місця в чемпіонатах та потішить своїх вболівальників не однією перемогою.

От щодо "Волині" нічого певного сказати не можна. В середині 2013 року, а фактично за місяць-два після парламентських виборів 2012-го, в команді почався фінансовий кризис, пов'язаний, на мою думку, з тим, що власник просто врізав фінансування. В результаті команда, яку будував Анатолій Демяненко розійшлася, а збирати новий колектив покликали найбільшого патріота волинського футболу Віталія Кварцяного.

В тому, що тренеру вдасться втримати "Волинь" в Прем'єр-лізі сумнімів немає, але занепокоєння викликає власник клубу - Ігор Палиця. Його партнер Ігор Коломойський свого часу фінансував "Кривбас" та "Арсенал", які нині успішно померли або помирають.

Боюся, що одного дня вони подумають: "а на хіба нам та "Волинь"?" і Кварцяному доведеться шукати спонсора, який вливатиме "бєзвозмєздно" свої чесно або й нечеснозароблені гроші у ФК "Волинь". ЧИ знайде клуб Столяра №2 - невідомо?

Насамкінець зауважу, що для наших тренерів і спортсменів така ситуація не є дивною, бо в стані постійної зміни ситуації вони живуть понад 20 років і така зміна для них, мабуть, буденною.