Додати запис

ХАМ

Учора на сесії Нововолинської міськради дуже довго й емоційно обговорювали присвоєння звання "Почесний громадянин міста" уже покійним Миколі Меркулову та Михайлові Лейкіну.

Фронтовик Меркулов успішно керував "Оснасткою" і доклався до будівництва 5-го, 6-го, 15-го мікрорайонів.
Лейкін понад 30 років розбудовував нововолинську освіту. Всі садочки, всі школи фактично постали при ньому. Закривалися - вже після нього.

Обидва - непересічні постаті, творці історії міста. Один - росіянин, інший - єврей. Обидва залишили по собі в Нововолинську добрий слід і вагомий доробок. Як не крути.

А крутити, перекручувати, пересмикувати охочі знайшлися. І серед громадських активістів, і серед депутатів. Промови виголошували, як на мітингу! Пригадали обом усі гріхи й усі рядки їхніх радянських біографій. Зрештою, Лейкіну сяк-так присвоїли "почесного громадянина", хоч воно йому на тому світі геть не потрібно. А Меркулову - не присвоїли.

Але ж і йому до цього вже байдуже. До всіх тих пристрастей, політиканства, публічних доносів, "викриттів" і зведення дрібних порахунків із мертвими.

Дебати тривали в тісному й задушливому сесійному - ні, не залі - кабінеті. Сесійний зал на першому поверсі міськради стоїть пусткою. А 40 депутатів і купа запрошених мусять кілька годин поспіль дихати вуглекислим газом і пробиратися між стільців у проходах. Бо у такому КАМЕРНОМУ режимі батькам міста диригувати народними обранцями зручніше...
Моральна атмосфера під час затяжних дебатів теж була задушливою і гнітючою.

Від учора в Нововолинську є 12 почесних громадян (разом зі Лейкіним).

З-поміж них - жодної громадянки, самі чоловіки. Невже жіноцтво за понад 60 років становлення міста нічим не відзначилось?

Колись я настійливо пропонувала міському голові обговорити дві дуже гідні кандидатури на "почесну громадянку". У відповідь почула "залізний" аргумент: "Та на тій дошці вже скоро місця забракне..."

Ішлося про довжелезну металеву конструкцію, що бовваніє навпроти магазину сантехніки з промовистою назвою "Лідер". І сусідить із кафе, яке зі скромного "Морозива" перетворилось на архітектурного монстра.

На тій конструкції є великий портрет мера (аякже), парадні картинки міста і перелік почесних громадян. Досить короткий.

Присвоєння почесного статусу - це суто ритуальне дійство. І потрібне воно не будівничим нашого міста й не їхнім родичам, а нам із вами. Вважаю, що 12 прізвищ за 6 десятиліть - це куцо й ницо.

Та це ще півбіди. Біда - той рівень хамства, який привелося спостерігати на сесії.

Стоїть у задушливому кабінеті поважний сивий чоловік, представник ветеранської організації. Розповідає про Меркулова. Хвилюється, бо коли він іще отак виступить? Говорить трохи пафосно, але щиро. Депутати від "Свободи" не приховують роздратування:

-Та що він меле? Та скажіть йому, щоб він оце припинив усе... Тіхо! Тіхо!
Це репліки головного міського "свободівця", керівника фракції.

Йому дуже не до вподоби радянська біографія Меркулова. І він вважає себе повноважним судити чиюсь долю. Чіпляти ярлики на того, хто вже нічого не відповість. Вважає нормальним обривати брутально ветерана.

Політиканські порахунки з небіжчиком-комуністом для цього пана важливіші за реальний внесок Миколи Меркулова в розвиток Нововолинська. І патріотизм він вимірює, схоже, не кількістю добрих справ задля краян, а кількістю гучних фраз і наявністю вишиванки.

Що тут скажеш. Агресивне хамство й невдячність - це діагноз. Воно заразливе, ось у чім біда. І в жодній аптеці ліків від цієї зарази не знайти...
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 12
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
За 30 срібників продалася пані авторка ригам і стала їх власкором та обгаджує усіх патріотів міста. От правильно зробив Сапог, що дав під зад їй з газети міської. Не пиши брехню, не перекручуй факти. Депутатам видніше хто є хто, навіть якщо він в могилі. Біографію не витреш до кінця.
Відповісти
Я ж кажу, хам. Та ще й брехливий. Жодній партії не продалася, розслабтеся.
А видніше - з неба. З історичної відстані. А вам за слиною, піною й власним брудом навіть із відстані не розвидніється, мабуть.
Ну, дай вам Боже зробити хоч дещицю того, що зробив Меркулов.
Відповісти
Я в шоці! Наше місто будували сотні людей, простих людей. І за це вони отримували копійчану зарплату, жили в бараках, вистоювали черги за продуктами. В моїй родині телевізор чорно-білий зявився лише уі 80-х. Бо не було за що його купити. А комуністи тоді жили шикарно, бо отоварювалися з-поли, мали автівки, відпочивали по курортах, а не у відомчих санаторіях. Меркулов сам наше місто не будував. І звання почесного не заслужив.Це звання належить усім нововолинцям старшого покоління і виділяти серед них одного - не правильно.
Відповісти
Ви не повірите, але на сесії ветерани сказали, що Меркулов за все своє комуністично-директорське життя автомобіля не надбав. І жив скромно. У вас хибна логіка: на тій дошці вже 12 прізвищ. 12 людей депутати вже виділили з загалу, і ви ж не заявляєте, що це неправильно. Заявіть. Скажіть, що звання належить усім. А то 12 для вас почесні, а 13-й, бач, від вас не заслужив.
Відповісти
"україньчє" - прозорливі і вдячні...
Відповісти
Щиро вітаємо вас з Днем Святого Миколая – одним з найсвітліших і найрадісніших свят усього християнського люду.
З його приходом кожен з нас сподівається на якесь маленьке диво, здійснення заповітної мрії, котра під силу лише святому.
Нехай добрий Святий принесе щастя у ваші сім’ї й благополуччя рідній Україні.
Відповісти
В Україні майдан, революція і контрреволюція повзуча іде, москва затягує нас в новий тайожений союз, а ви дрібницями перегукуєтесь, гризетеся за якусь ерунду. Краще на майдані підтримала б Руслану, а то вона вже видихається і втратить свій чарівний голос назавжди через таких міщан.
Відповісти
Це не дрібниці, шановний, це право на справедливу пам'ять і на вдячність. Ветеранська організація вже не вперше пропонує депутатам вшанувати цю непересічну постать. Але щоразу на сесії вилазить голе політиканство.
Поїхати на Майдан усі не можуть. Але можуть робити щось у своїх містах і районах. Міщанами не обзивайтесь. Краще подивіться отут:
http://ndilo.com.ua/blogs/kamyshnykova/milicija-z-narodom-jaksho-sho.html
Ну, і ще дещо там є про наші нововолинські майдани.
Відповісти
У нас теж таке звання голові ветеранської організації Сєдому хотіли присвоїти. Так деякі депутати вивчили його біографію і зясувалося, що війну він бачив лише здаля і не є таким бойовим, як звик діткам розказувати. Голодомор - геноцидом не визнає, розстріляних на валах енкаведистами поляків та українців, каже що розстрілювали бандеровці, принципово розмовляє російською як і вся його родина Видно і ваші розібралися в почесності.
Відповісти
Наш війну бачив. І вона його бачила. Із жовтня 41-року. Звання почесного громадянина міста дають не за політичні погляди й навіть не за мову спілкування, а за реальний внесок у розвиток міста. Наші ветерани вважають його кандидатуру гідною. І якось я їм тут довіряю більше, ніж місцевим політиканам з мандатами.
Наш, до речі, Полтавську, Сумську, Київську області визволяв від фашистів. Усіх не стрижіть під один гребінець, надто ж мертвих.
Відповісти
Наш выйну бачив зблизька. І вона його бачила. З жовтня 41-го. Визволяв Сумщину, Полтавщину, Київщину. Був поранений на Віслі.
Звання почесного громадянина міста у нас згідно з положенням про цей статус дають не за політичні погляди й навіть не за мову спілкування. Його дають за реальний внесок у розвиток міста і за добрий слід у пам'яті городян. Не знаю, хто там і що у княжому, а реальні фронтовики Меркуловим пишаються. Очевидно, їм усе ж таки видніше, ніж "із княжого" чи кільком політиканам-депутатам, які закривали тим дідам рота.

Відповісти
війну, а не выйну, перепрошую.
Відповісти