Донька волинського бійця мріє про самокат

Донька волинського бійця мріє про самокат
На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: 050-973-44-84; 0997508538; 0989481450.


Невдовзі свій четвертий день народження святкуватиме Анна Іщук. Її тато Володимир Іщук пішов захищати східні території України у серпні 2014-го у складі добровольчого підрозділу МВС «Світязь».

25 серпня 2014 року в зоні АТО, в бою в Іловайську, на території Донецької області він отримав вогнепальне поранення під час обстрілу російськими окупантами блокпоста і, на жаль через неможливість евакуації, від отриманого поранення помер 26 серпня.

Інформація про батька дівчинки є у Книзі пам’яті.

Анюта дуже мила дівчинка. Вона відвідує молодшу групу дитячого садочка, куди ходить із задоволенням. Дуже любить діток, гратися з ними, допомагає няні у групі розкладати серветки за столиками (заради цього готова хоч щодня пропускати ранкову зарядку в спортзалі садочку). Хоч Аня погано вимовляє букви, проте дуже любить співати, цим вона вдалася у тата, який мав хороший голос та співав у церковному хорі. Варто музиці лише заграти, як Анюта вже танцює.

Мама дівчинки Наталія планує віддати її на «бейбіденс» до Маріанни Манжеровської. Можливо невдовзі Анічка нас радуватиме своїми танцями та співами вже професійно.

Цього року сім’я Іщуків побувала в Болгарії. Аня вперше літала літаком, вперше була на морі, тому вражень дуже багато. Вона любить плавати: чи з басейну, чи з моря все одно з води її дістати не можливо. Для Ані цей відпочинок був не лише пізнавальним, а ще й оздоровчим. Також дівчинка із братиком та мамою двічі відпочивала в Карпатах зі натхненницею та незмінним координатором проектів від наших партнерів з Народного Тилу – Світланою Бахваловою.

Наша іменинниця дуже любить тварин: гладить та цілує і каченяток, і гусеняток, і курчаток. У селі в дівчинки є улюблена кицька Кукуся. Аня – бабусина помічниця: любить доглядати і гнати з пасовиська корову, ласуючи згодом свіженьким молочком. А загалом усіх тваринок сприймає радісно, з цікавістю та безмежною любов’ю.

Анюта дуже уважна і спостережлива: коли це стосується вчинків мами – то це золота дитина. Колись бабуся Марія сміялася, коли Аня приїхала на вихідні і взяла віник та й давай їй подвір’я підмітати, каже «щоб так, як у мами було», а потім у хаті речі складала з тими ж словами.

Коли мама ліпить вареники чи пельмені, то і тут Аня допомагає, бо має власний кухонний набір, де є також качалка для тіста, любить пекти печиво чи торти разом з мамою.

Аня – ще та артистка, уміє в секунді змінювати настрій: то вона сміялась, а вже плаче, бо щось не по її, то навпаки плакала, а щось цікаве помітила і вже веселиться, забувши, чому сльози лила. Це в оточуючих викликає завжди сміх, бо робить вона це з такою мімікою на обличчі, що стриматись просто не можливо.

А щодо підтримки, то Аня завжди, коли бачить у мами розпач чи сльози на очах, приходить, бере своїми ручками мамине обличчя, силоміць розвертає до себе і цілує, потім обнімає, пригортається і каже: «Мама, я тебе люблю!»

Незважаючи на маленький вік дівчинка вже впізнає прапор України та спішить у понеділок провести брата Стаса до школи, щоб побачити, як майорітиме наш стяг над школою.

Мама Анічки – Іщук Наталія проживає у місті Луцьку, зараз не працює, адже весь тягар за доглядом обох дітей поклався саме на ці тендітні плечі. Важко одній справлятися із маленькими дітьми, особливо коли старший малюк ще й першокласник. Але вона не тільки з усім успішно справляється, але знаходить час, щоб допомагати різним волонтерам.

Мама говорить, що матеріальний стан сім’ї є задовільним. Найбільше труднощів виникає з чоловічою роботою, з тим, що немає кому допомагати фізично. Наталія планувала до початку навчального року зробити ремонт у дитячій кімнаті, щоб Стасику було де вчити уроки, але не знайшлося ні бажаючих допомогти, ні кваліфікованих майстрів, які б із цим впорались.

Раніше усі ремонти вдома робив чоловік, тому жінка ніколи не задумувалась над тим, як складно знайти хорошого спеціаліста за оптимальну плату. Наталія говорить, що окрім рідних та волонтерів у них по суті немає близьких людей, які б допомагали, вислухали, підтримали.

Анюся світла і радісна, мила і позитивна, відкрита та дуже люб’язна дівчинка. Як і кожна дитинка вона з нетерпінням чекає свого дня народження, омріяний подарунок - самокат - чи просто приємні сюрпризи.

Волонтери проекту «Діти Небесного Легіону» закликають волинян допомогти влаштувати дитині свято.

Інформація для благодійників: день народження Анни 18 листопада, їй виповниться 4 роки.

Розмір одягу: 122, зріст – 117 см. Розмір взуття: 29-30.
Незайвим буде зимовий одяг та взуття.

Омріяний подарунок: самокат, але, як усі дівчатка, Анічка любить усе яскрава та блискуче.

Маєте бажання підтримати дітей – переказуйте кошти нашому координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Донька волинського бійця мріє про самокат
02 листопад, 2017, 20:20