вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Ціною життя врятував клас: спогади доньки про вчителя-героя

Ціною життя врятував клас: спогади доньки про вчителя-героя
Учителю з Іваничівщини Юрію Лелюкову, який 29 листопада 1984 року врятував 26 десятикласників, накривши собою гранату, хочуть присвоїти найвищу державну нагороду – звання Героя України.

Його донька Олеся Лелюкова поділилась спогадами про батька, - пише БУГ.

Голова благодійного фонду «Рідна Волинь» у Луцьку Дмитро Глазунов звернувся до президента з клопотанням про присвоєння звання посмертно. Як стало відомо “БУГу”, це не перша спроба дати Героя України вчителю, який ціною власного життя врятував дітей.

“Мені передзвонив голова фонду і поцікавився, чи можна провести вечір пам’яті Юрія Лелюкова, згодом дізналася про наміри присвоїти йому звання Героя України.

Ще років 5 тому учасник АТО з Іванич Володимир Рубан розпочав збір підписів щодо присвоєння звання, він звертався з цим питанням до представників влади. Сама особисто бачила папку з документами, та зрештою де вона ділася – ніхто не знає. Мене запевняли, що була отримана відмова, хоча на свої очі її не бачила”, – розповідає донька учителя Олеся Лелюкова.

Коли сталася трагедія, їй було лише 7 років. На уроці Юрій Лелюков розповідав десятикласникам про будову гранати, принцип її дії. Висмикнувши кільце, він зрозумів, що граната бойова.

Учитель різко повернувся спиною до учнів, метнувся у куток і притиснув до себе небезпечний предмет.

Олеся Лелюкова ділиться спогадами з “БУГом”:

“Тата пам’ятаю уривками. В мене першого січня день народження, святкували всі дома в колі сім’ї. Батько багато часу приділяв мені. Брат геть маленький був, а я старша. Увесь час зі мною грався, на заставу в село Заставне мене возив. І футбол ми з ним грали весь час. Вчив всього, чого навчають хлопців. Не пригадую, щоб він сварився зі мною чи якось образив. Про тата залишились тільки хороші спогади.

У нас говорили вдома: коли навчався у Московському вищому прикордонному командному училищі, то циганка нагадала йому, що доживе до 35-ти. Ще бабуся наша казала, що він чекав і боявся тих 35-ти років. Але цей час настав”.

Колишній директор школи №2 у Іваничах Володимир Наквацький під час відкриття меморіальної дошки на будівлі рідного навчального закладу героя розповідав:

“Частина подвір’я, де ми зараз знаходимося, – це те, що в останні хвилини свого життя бачив Юрій Миколайович Лелюков. Визирнувши з вікна третього поверху, він побачив, що вчитель веде на групу продовженого дня учнів молодших класів. Як бойовий офіцер знав, що на роздуми є лише чотири секунди і прийняв миттєве рішення, яке для нього стало останнім, але рятівним для школярів, тих, хто був у класі і не лише. Адже, як показало розслідування, бойові гранати могли опинитися і в інших навчальних закладах району”.

На фото: Донька Ю.М.Лелюкова та вчитель «Захисту Вітчизни» Леонід Коменда на урочистому відкритті меморіальної дошки в школі №2 смт. Іваничі.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Ціною життя врятував клас: спогади доньки про вчителя-героя
13 грудень, 2017, 16:42