вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Боєць роти «Світязь» розповів про героїчну оборону Вуглегірська

Боєць роти «Світязь» розповів про героїчну оборону Вуглегірська
Волинський спецпризначенець, боєць легендарної роти особливого призначення «Світязь» Віталій Шелест поділився спогадами про героїчну оборону Вуглегірська.

Його спогади опублікували на сторінці проекту «Повернись живим» у Facebook.

«Я спостерігав, як до нас пробивається підмога по дорозі на Дебальцево. Бачив, як наші танки і жива сила почали відступати. Бойовики, здавалося, сунули з усіх сторін. А, коли між нами та ворогом лишилося всього пару будинків – я зрозумів, що буде «цікаво», - каже лейтенант поліції, боєць роти «Світязь» Віталій Шелест.

Рівно три роки тому, наприкінці січня 2015-го, він був у числі Захисників України, які опинилися в оточенні у Вуглегірську. Ця подія, багатьма незаслужено забута, насправді, стала початком окупації Дебальцево.

«Ми жили у будівлі місцевого інтернату. Коли стало ясно, що позиції ЗСУ на підступах до міста розбиває ворог, а наказу виходити не було, – наша рота зайняла ще одну будівлю, щоб контролювати дорогу на Дебальцево. Було прийняте рішення будь-якою ціною тримати оборону», - каже Шелест.

Хлопець жартує, що не буде розказувати подробиць про Вуглегірськ, адже «вже до мене все було сказано». Але події вражають: поліцейська рота, точніше, її невелика частина, опиняється у місті, яке з усіх сторін вже займає ворог. І вони, невелика група людей, у чиї задачі входить, в першу чергу, охорона громадського порядку, вирішують приймати бій.

«Були ближні бої, коли впритул, ледь не обличчя в обличчя, бачиш ворога. В ті дні нам дуже допомагали артилеристи. Я навіть не знаю, який це точно був підрозділ, але, мужики, якщо читаєте це: ще раз вам велике спасибі! Якби не ваша підтримка – ми б не вийшли живими», - розповідає Шелест.

Тоді волинські бійці викликали вогонь на себе. Одного разу хлопці просили вогневої підтримки, потім бій затих, і по рації передали: «Міни скінчилися. Зараз чимось іншим будемо насипати».

«І почали «насипати» із САУ. Стріляли здалека, адже ми чули «вихід», потім проходило чимало часу, а вже тоді був «приход». У будь-якому випадку, якби не артилерія – ми б зараз з вами не говорили», - підкреслює боєць.

Ворог не знав чисельності зухвалих поліцейських, але бачив, що хлопці приймають бої, тому вирішив домовитися. За словами Віталія, під час оборони Вуглегірська, до їх позицій із білим прапором декілька разів приходили бойовики. Вони пропонував армійцям скласти зброю і здатися у полон. Бійці «Світязя» відмовлялися від пропозиції окупанта.

Наказ виходити хлопці отримали за кілька днів кривавих боїв. Тоді вони ще не знали, але у місто, щоб рятувати місцевих та оточених військових, йшло декілька наших колон. Майже всі вони були обстріляні ворогом. У боях за Вуглегірськ загинули 40 наших військових і близько сотні отримали поранення.

«Наш керівник, підполковник поліції Фацевич, мав хороший бойовий досвід, тому виводив нас не просто скопом, а групами, які рухалися одна за одною: перша група з трьох чоловік йшла попереду, а основна група, наші бійці та хлопці з ЗСУ, були позаду на відстані 300 і більше метрів. До найближчого села йшли пішки близько 7 кілометрів. Було багато снігу, ми йшли по-бойовому – з розгрузками і броніками, тому по відчуттях здавалося, що то були всі 10 кілометрів», - продовжує боєць.

Три роки тому до подій у Вуглегірську була прикута увага, як українських, так і російських ЗМІ. Коли хлопці ще були у місті – преса окупантів писала, що Вуглегірськ «звільнили представники «молодих республік». А, коли бійці «Світязя» таки вийшли з оточення – наші журналісти дали про це новини раніше, ніж поліцейські змогли додзвонитися рідним.

«Коли на адреналіні проходиш через тил ворога, і йдеш пішки під гуркіт снарядів, то робиш це, ніби, несвідомо. А потім бачиш чорний від постійних розривів туман, дізнаєшся, що чимало бійців загинули, поки їхали нам на допомогу, і тільки тоді усвідомлюєш, наскільки сильно тобі пощастило», - підсумовує Шелест.

Бійці роти «Світязь» вийшли з Вуглегірська у повному складі. В обороні міста також приймали участь солдати 13-го батальйону тероборони Чернігівської області та батареї протитанкового дивізіону 44 артбригади, бійці батальйонів «Донбас», ім. Джохара Дудаєва та Нацгвардії ім. Кульчицького.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Чому не покарані нерадиві генерали ?..
Відповісти