вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Попри війну: зворушлива історія кохання волинського танкіста

Попри війну: зворушлива історія кохання волинського танкіста
Танкіст волинської 14-ї окремої механізованої бригади Володимир Липовський одружився. Лише на війні він зрозумів, як багато важить для нього кохання.

Зворушливу історію опублікували на сторінці прес-служби 14-ї ОМБР у Facebook.

«Війна давно стала для всіх нас випробуванням не лише на мужність, вміння простояти фронтовим викликам і силу віри в те, що і задля кого та задля чого ми робимо, а й лакмусовим папірцем для почуттів. Де тонко – там і рветься… Де щиро і по-справжньому – там назавжди… Така вона, до болю гірка, і до щему солодка правда кохання – того, заради якого хочеться жити. Особливо там, на війні», - йдеться у повідомленні.

Старший механік-водій танка Володимир Липовський у війську вже майже три роки. Й майже два з них – у 14 омбр, у танковому батальйоні. Нещодавно він і його Ярина одружилися.

«21 січня, в День народження Ярини, ми взяли церковний шлюб. Тепер точно не забуду дату весілля. А 10 лютого одружилися офіційно, у РАЦСі. Взагалі, історія наших стосунків довга і дещо незвична: зустрічатися ми почали ще в 2012 році, але розбіглися – у мене ще вітер в голові був. А в 2016, коли вже точилась війна, почали з Яриною переписуватися - на щастя, зберіг її номер… Так, потроху, відродились, а може, й народилися заново наші почуття. Потім я поїхав на Схід. Коли ж повернувся, влітку 2016, ми з Яриною остаточно зрозуміли для себе, що ми - пара. А тепер уже й подружжя», - щасливо усміхається старший солдат Липовський.

Наразі його Ярина, перекладач із англійської, польської та іспанської, займається викладацькою діяльністю. А Володимир, реставратор за фахом, вкладає вміння і душу у відновлення техніки. Бо танки, хоч і не діти, до навчання яких треба докласти чимало зусиль, та теж вимагають особливо підходу, терпіння й турботи.

«Звичайно, розлука не може даватися легко. Тому виходимо з того, що маємо: на вихідні у Володимир-Волинський приїжджає Ярина, при можливості я їду додому. Обоє розуміємо, що після нашого виходу в зону АТО не побачимось довго. В минулому році дружина збиралася навіть приїхати до нас Луганщину. Та я відмовив, практично, останньої миті. Не варто…» - ділиться враженнями Володимир.

На запитання, у чому секрет побудови стосунків, як їх зберегти, коли на заваді війна, відстань у понад тисячу кілометрів і тривала розлука, Володимир Липовський відповідає просто: «Ніякого секрету немає. Є кохання, є щирість і бажання бути саме з цією людиною. Звісно ж, ні в кого й ніколи не буває все гладко, без непорозумінь чи образ. Та головне, почути одне одного, зрозуміти, і вірити, що як би важко в цей момент не було, все погане обов’язково мине. Терпіння всім нам, міцного здоров’я, ясна річ, кохання і перемоги – аби кожен із нас зміг повернутись до того, заради кого б’ється серце».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Теги: війна
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.