Як живуть підопічні геріатричного пансіонату в Луцьку

Як живуть підопічні геріатричного пансіонату в Луцьку
У Луцький геріатричний пансіонат людей приводять різні життєві обставини. Часто це хвороби і самотність. Нині тут мешкає 160 людей.

Тут є відповідні побутові умови, кваліфікований персонал, який надає соціально-медичні послуги і харчування. Цими днями тут навчали, як доглядати за лежачими хворими, - повідомляє ВРД НСТУ.

«Так склалося в моєму житті, що в мене нікого немає: ні жінки, ні дітей. Я знайшов тут захист. Тут мене прийняли. І мені дуже добре. Оділи, обули, підстригають кожен місяць, покупали, попрали. Що ще треба?» – розповідає Олексій Артамонов.

Мешканець геріатричного центру Олексій Артамонов – інвалід ІІ групи. Чоловік дає ще собі раду, відвідує різноманітні заходи в місті, час від часу приносить газети своїм друзям, які за станом здоров’я не виходять за межі пансіонату.

Вони розповідають: «У нас тут і карооке, і бібліотека, і шахмати, і в теніс граємо, співаємо, вистави ставимо. Це ж добре! Я щаслива, що потрапила сюди! Я вишиваю, в’яжу…»

Нині персонал закладу дає практичні поради, як доглядати за прикутими до ліжка та ділиться власним досвідом спілкування з літніми людьми.

Розповідає директор пансіонату Алла Гнатюк: «Створити умови, подібні до домашніх. Розпитати не тільки про побутові умови, а як вони спали, з ким спілкувалися, який сьогодні настрій. І тоді побутові умови автоматично поєднуються. І харчування, і проживання, і гігієнічні умови, а саме головне — спілкування. Щоб ми жили їхнім життям, а вони – нашим».

«Допомогли людині адаптуватися. І відчути, що вона живе. Не існує, не доживає, а саме живе», – каже психолог закладу Лариса Кусик.

Прийшли послухати поради та повчитися представники ветеранських організацій міста, волонтери, які мають родичів чи знайомих з подібними проблемами. Серед них – Марія Мацюк.

«Медсестричка нам розказує, як після інсульту людина захворіє, які тут допомоги давати. Упродовж якого часу ота хвороба може тривати. Що лікувати, як говорити, на що звертати увагу», - каже вона.

Соціальний працівник Валентина Лебедь каже, що у догляді за лежачими є особливі вимоги: «По-перше, людина повинна постійно мати свіжу постіль, протирати хворого слід певними засобами, змащувати ті місця, де можуть утворитися пролежні».

Громадська організація, якій допомагає пані Валентина, об’єднує 54 пенсіонери. З них 24 – це маломобільні та немобільні, які вдячні будь-якій допомозі та підтримці.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Слова людей,котрі там проживають звісно чудові,їм ж і далі там жити та лікуватись.Питання до журналістів.чому не має жодного фото з кімнат пансіонату, де фото кухні,на якій готують їсти, де фото того самого караоке і т.д.?Чи ви всі так свято вірите,що бабусі з дідусями кажуть лише правду і ніхто не змушує їх брехати????
Відповісти