«Мою хату зразу побачите — біля неї стоїть вітряк», - волинян про життя без «цивілізації»

Житель села ​Забороль Луцького району Микола Сахнюк розповів про складну ситуацію, яка склалась у населеному пункті.

Чоловік повідомив, що на вулиці Молодіжній, де він проживає з родиною нема електропостачання, - пише газета Волинь.

Микола Юрійович розповів найперш про те, як усе нібито добре починалося і що є тепер. У 2006 році купив він тут земельну ділянку. До речі, у бухгалтерки Заборольської сільради. На його запитання з приводу того, коли ж сюди дійде цивілізація (електрику мав на увазі), вона сказала: мовляв, не переймайтеся — ​у сільраді є план, згідно з яким тут має бути не те що лінія електропередач, а й дитячий садок, магазин. Одне слово, поки будуватиметеся, то тут з’явиться вся інфраструктура.

І ось 12 років минуло з того часу. Чоловік хату звів, уже третю зиму живе з п’ятьма дітьми (троє з них — ​неповнолітні) у новобудові. А як вирішив питання зі світлом, то можна по вітряку здогадатися.

Чоловік розповідає, що як підказали енергетики, люди створили кооператив, виготовили за свій кошт проектно–кошторисну документацію електрифікації вулиці. А коли представили цей документ у «Волиньобленерго», то там їм нарахували до оплати 2 мільйони 814 тисяч гривень.

"Позичив гроші й купив вітряк за дві тисячі доларів. Ще придбав сонячні панелі — ​їх у мене поки що чотири (кожна коштує 220 доларів). Коли є сонце — ​користуємося цією системою. А на випадок, як захмариться, струм зберігається в акумуляторах. Їх теж у мене чотири. Оскільки вони не розраховані на мою систему, то їх вистачає максимум на два роки. Уже не один замінив. А це щоразу по сто доларів треба відірвати від сімейного бюджету. Я вже і пошкодував, що тут побудувався, бо поки що таке електропостачання багато коштів забирає. І невідомо, коли ситуація поміняється на краще", - ділиться наболілим Микола.

Микола Сахнюк, до речі, родом із села Новосілки Маневицького району. Він розповів при нагоді, що зі своєю дружиною–росіянкою Ольгою познайомився у Москві, коли були там на заробітках.

"Свого часу, — ​каже чоловік, — ​вирішив, що треба повертатися в Україну. Повірив, що наша держава розвиватиметься, захотів, щоб моя сім’я жила тут. Дев’ять років винаймав квартиру в Луцьку, а там нарешті і свій дім звів. І все було б добре, якби не проблема зі світлом.

Третю зиму живе на неелектрифікованій вулиці і сім’я Галини Федчик. Виручає, як сказала, сусід із «цивілізованої» вулиці — ​дозволив брати струм подовжувачем. Але ж це, аби лампочка горіла, а увімкнути якийсь електроприлад неможливо — ​не вистачає напруги.

Ще один чоловік, Леонід Тучкевич не викінчує своєї хати через те, що нема електрики. Хоч житло дуже потрібне, бо ж тулиться його сім’я в Луцьку в тимчасовому будиночку.

Як бачимо, поки що на створенні кооперативу забудовників вулиці Молодіжної усе й застопорилося. Люди ставлять резонне запитання: «Для чого надавали ділянки під забудову, якщо потім залишили усіх напризволяще?»

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!