Маєток у селі Волинської губернії: невідомі фото

Маєток у селі Волинської губернії: невідомі фото
В Національному цифровому архіві Польщі зберігаються раніше невідомі світлини одного із волинських маєтків, який знаходився в селі Довгошиї Волинської губернії (сьогодні Млинівський район Рівненської області).

У XIX ст. в Довгошиях був споруджений маєток пана Кожуховського,
який можемо побачити на представлених світлинах. Після смерті
Кожуховського, земля та маєток перейшли у володіння його сестри Софії Богуш-Кожуховскій. До Кожуховських Довгошиями володіли Радзивілли.

Палац Кожуховського знищили та розграбували в два етапи, спочатку в
1915 році – російські війська в роки Першої світової війни, а потім в 1920 році більшовики.

Джерело фото: https://audiovis.nac.gov.pl

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко

Головна будівля маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Головна будівля маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Головна будівля маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Головна будівля маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Будинок управляючого маєтком в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Будинок управляючого маєтком в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Будинок управляючого маєтком в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Будинок управляючого маєтком в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Головна будівля маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Головна будівля маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Російські солдати біля будинку управляючого маєтком в Довгошиях, 1915- 1917 рр.
Російські солдати біля будинку управляючого маєтком в Довгошиях, 1915- 1917 рр.
Село Довгошиї біля Дубно. 1915-1917 рр.
Село Довгошиї біля Дубно. 1915-1917 рр.
Село Довгошиї біля Дубно. 1915-1917 рр.
Село Довгошиї біля Дубно. 1915-1917 рр.
Солдати біля головної будівлі маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Солдати біля головної будівлі маєтку в Довгошиях, 1915-1917 рр.
Російські солдати під час дислокації в Довгошиях біля Млинова. 1915-1917 рр.
Російські солдати під час дислокації в Довгошиях біля Млинова. 1915-1917 рр.
Російські солдати під час дислокації в Довгошиях біля Млинова. 1915-1917 рр.
Російські солдати під час дислокації в Довгошиях біля Млинова. 1915-1917 рр.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Не знаю де був маєток Кожуховських, а маєток Радзивілів був ближче до села Уїздці.на схід від точки з координатами 50˚38'39"пн. 25˚40'44"сх. Там і досі залишився каскад водойм. Перша, з правого боку від дороги була з островом посередині, з декоративними кущами, квітниками. Наступна, на схід від першої, бетонований квадратний басейн, досить великий, далі на схід йшов цілий каскад з’єднаних між собою водойм. Десь у 60-х роках місцева влада вирішила провести меліорацію. Великий трактор з «зубом» довжиною з метра півтора-два прорив канаву від початку і до кінця і усю воду випустив. А бетонований басейн заріс чагарниками. На початку 60-х туди частенько навідувались пілоти з Луцького військового летовища, з надувними човнами. Риби там було багато, ондатр. Коли воду спустили звісно залишилось лише болото. Коли будували дорогу з Уїздець у бік Довгоший, (бруківку), викопували купа снарядів, ящиків з патронами і т.д. Метрів триста на південь від мурованого басейну, десь у середині 60-х, трактор орючи поле виорав великий цегляний блок. Оскільки у нас на той час було авто, а цегла була у дефіциті, ми з батьком продовжили розкопки на тому місці. Це було щось схоже на спуск у підвал. Цегла була глазурована ніби голубою емаллю. Десь вона у стіні гаража і досі (якщо не розвалили нові господарі) а жили ми тоді на колишній вул. Щорса. Так от. Старожили села розповідали що це залишки маєтку Радзивілів. Палац спалили що у Громадянську, чи й раніше. Тепер уже нікого розпитати. От такі от спогади навіяв Ваш екскурс у минуле. А на вигині дороги, біля точки з вказаними координатами був будинок моєї бабусі. Кожне літо я проводив там. Біля хати було чи то 5, чи 6 величезних осокорів. В обхваті кілька метрів і у висоту метрів 40-50. З них потім дядько у селі новий будинок збудував. Мабуть років їм теж було немало. У нижній частині були настільки широкі, що після того, як зрізали доводилось їх гусеничним трактором за вершок тягти, щоб перекинути у потрібний бік. От ці дерева мабуть найкраще пам’ятали що , коли, і як було.
Відповісти