вхід реєстрація

«Волинянам треба гордитися Лазорком», – звернення лучанина*

«Волинянам треба гордитися Лазорком», – звернення лучанина*
Батька кандидата у депутати Волинської обласної ради Олександра Лазорка – Івана Михайловича – обрали свого часу першим секретарем Волинського обкому партії демократичним шляхом, минаючи рішення партійних керівників у Києві і Москві, стверджує лучанин Степан Купріянов.

Степан Купріянов заявив, що вважає Олександра Лазорка (на фото) гідним кандидатом в депутати Волинської обласної ради.

Степан Купріянов каже:

«17 лютого лучани, які мешкають на території 37 виборчого округу, оберуть депутата обласної ради.

8 осіб висунуті партіями або самовисунулися тут кандидатами. Здавалось би, чесно проводьте агітаційну роботу, виборюйте перемогу, а не вишукуйте недоліки в інших! Так ні ж бо! У газеті «Волинь-нова» за 5 лютого 2013 року надрукована заява (офіційно!) прес-служби Волинської організації ВО «Свобода», що вона, «Свобода», вважає недопустимою позицію підтримки представника монополістичної групи «Приват», бо це, цитата: «означало б здачу інтересів лучан».

Отакої! А я, як лучанин (та, мабуть, і багато інших жителів нашого міста), не вважаю, що в разі обрання Лазорка депутатом облради він не тільки не завдасть шкоди Луцьку та лучанам, а, навпаки, принесе лише велику користь. Тим більше, що ніякий він не представник монополістичної групи, як стверджується в цій заяві, а кандидат, висунутий опозиційною партією «УДАР»!

У цьому ж числі газети повідомляється, що Олександр Лазорко обраний членом наглядової ради Луцького національного технічного університету.

У цій публікації перераховуються й ті проблеми, які необхідно вирішувати і які він буде вирішувати в цьому виші. Тут – і окрема котельня, щоб не замерзали студенти та викладачі, як було цієї зими, і відпочинковий комплекс, і в цілому зміцнення матеріально-технічної бази цього навчального закладу та інші питання.

Причому, всім цим він буде займатися незалежно від того, чи буде депутатом, чи ні. Але якщо він буде мати ще й мандат депутата, то це, звичайно, полегшить йому можливість вирішувати не тільки всі ці питання, а й навіть проблеми Луцька та області.

Особисто я з Олександром Лазорком не знайомий, але добре знаю його батька Івана Михайловича, трошки знаю старшу сестру. Вона навчалась у 4-й школі в одному класі з моєю дочкою. Закінчила школу медалісткою і продовжила навчання в інституті. Батько кандидата в депутати Олександра Лазорка родом із села Юнівка (колись Югнівка) Локачинського району, що розмістилося понад автомобільною трасою Луцьк-Володимир-Волинський.

Проїжджаючи цим населеним пунктом, я завжди згадую Івана Лазорка, бо ми довгий час працювали в одній державній установі. Це – добра, інтелігентна людина, відмінний організатор. Він без будь-якої протекції пройшов шлях від інструктора Локачинського райкому партії до першого секретаря Волинського обкому партії. Причому, секретарем обкому Іван Михайлович був обраний демократичним шляхом, минаючи Київ і Москву.

Що я маю на увазі? Всі делегати обласної партійної конференції були обрані не на міських і районних партійних конференціях, як було прийнято раніше, а безпосередньо на зборах первинних партійних організацій. Кандидат на посаду першого секретаря обкому не проходив співбесіди ні в ЦК КПУ, ні в ЦК КПРС, що також було прийнято раніше. А вже в ході роботи обласної партійної конференції були запропоновані делегатами кандидатури на посаду першого секретаря. Я вже не пам’ятаю, хто персонально був висунутий і скільки, але в ході таємного голосування віддали перевагу Лазорку.

Чому про батька та сестру Олександра Івановича я все це оповідаю? Та тому, щоб показати, що в нього, мабуть, є генетичні задатки, щоб швидко та грамотно розібратися в ситуації, прийняти єдино правильне рішення.

Про це свідчить і таке. У 90-ті роки, не маючи за душею хоч якої-небудь копійки, Олександр розібрався в ситуації і прийняв вірне рішення, спрямувавши свої зусилля на ту ділянку підприємницької діяльності, яка і привела його, простого локачинського хлопця в когорту української еліти.

Тому не дивно, що керівництво держави, враховуючи великий досвід Олександра Івановича Лазорка, його організаторські здібності доручило йому очолювати ПАТ «Укртранснафта». Це надзвичайно складна і відповідальна ділянка роботи, з якою він успішно справляється. Тому волинянам треба гордитися таким земляком!

Олександру Івановичу з його авторитетом у господарських і політичних колах держави, та ще й у разі обрання його депутатом обласної ради, думаю, буде нескладно, як і іншим, вирішувати проблеми, що постійно виникають у Луцьку та області. Тому вважаю, що Олександр Лазорко – це гідний кандидат у депутати обласної ради!

Степан Купріянов, лучанин».
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
«Волинянам треба гордитися Лазорком», – звернення лучанина*
15 лютого, 2013, 13:30