80 років з дня народження Леся Танюка: що його пов'язує з Волинню

Саме сьогодні, 8 липня 2018 року, виповнюється рівно 80 років з дня народження відомого українського режисера, письменника, громадського діяча Леся Танюка.

Напевно молоде покоління нашого міста не знає, що біографія відомого українця тісно пов’язана з Луцьком. З його біографії відомо, що народився він в селі Жукин Димерського, що нині є Вишгородським районом на Київщині.

Проте в повоєнні роки родина переїздить до Луцька, де Лесь спочатку закінчує школу, а потім починає працювати ливарником-формувальником на Луцькому механічно-ливарному заводі.

Чому родина переїхала до Луцька? Як виявилось під час війни Танюки поневірялась у нацистських концтаборах, відтак радянська влада заборонила їм жити в Києві і вони переїхали на Волинь, де в Теремно, поблизу Луцька, проживала тітка Танюка – Анастасія.

Протягом всього життя Лесь Танюк вів щоденник, в якому описував все, що з ним відбувалось. Саме там нам вдалось відшукати спогади про навчання Леся Танюка в луцькій школі, хлопець був обурений пропаганді, яка велась радянською владою, і тому виклав все це на сторінках щоденника:

«Я вчився на Волині в російській школі (саме так, у воєнізованому казарменному Луцьку тоді не було українських шкіл, крім однієї приміської далеко на Красному, звідки мене виключили) – ані в українській, ані в російській пропагованого Тичини не любили. «Цього вірша біля тина написав Павло Тичина», «Трактор в полі дир-дир-дир, ми всі боремось за мир» – це ще найневинніші пародії з поширених. Коли я почув, як він читав по радіо – для тих, кого вербували на цілину – «Юначе любий, юнко люба! Коли стоїть питання руба…» чи щось такого, мені було боляче й прикро. Я вже знав тоді «Ви чуєте, як липа шелестить…», ранню лірику, «Панну Інну», «Молодий я, молодий!» – це були шедеври! Це звучало, там була своя невідпорна магія! А «сторозтерзаний Київ», а «На Аскольдовій могилі поховали їх…», або навіть «Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде!» – які ще в біса «отамани» в Червоній армії?»

З молодих літ в душі молодого хлопця був театр, яким він почав захоплюватись, ще коли навчався у культосвітньому технікумі. В Леся був особливий талант, який він проявить згодом. Отож хлопця беруть, без акторської освіти, до акторської групи Волинського обласного музично-драматичного театру.

Наступним кроком було навчання Леся Танюка на режисерському відділенні Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Його авторству належать кращі спектаклі у Львівському, Одеському, Харківському драматичних театрах.



Була в біографії Танюка і політична сторінка. Він обирався народним депутатом України 1-5 скликань, очолював парламентський Комітет з питань культури і духовності. У березні 1999 р., після загибелі В’ячеслава Чорновола, був обраний заступником Голови Руху.
Довгий час саме Танюк був головою Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В. Стуса, а з 1992 року очолив Національну спілку театральних діячів України.

Лесь Танюк був нагороджений орденами Ярослава Мудрого V та ІV ступенів, орденом В.Стуса «За мужність» від «Меморіалу», медаллю «За незалежність України» («Золота фортуна»), кількома релігійними орденами, Почесною грамотою Верховної Ради України.



Саме Танюк є автором понад 50 вистав та серії телефільмів про Розстріляне Відродження.

Два роки тому Леся Танюка не стало, сталось це 18 березня 2016 року.

Фото з відкритих джерел.
Тетяна Яцечко-Блаженко
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!