Другий шанс на життя: як у Луцьку оперують на відкритому серці. ФОТО 18+

У Волинській обласній клінічній лікарні медики провели вже 96-ту цьогоріч операцію на відкритому серці - 38-річному волинянину замінили два клапани.

Операція з протезування аортального та мітрального клапанів відбулася 3 серпня.

Лікарі оперували чоловіка 1980 року народження, який із дитинства хворів ревматизмом. Через недугу у нього постраждали аортальний та мітральний клапани серця. Тож сьогодні команда лікарів взялася за те, аби їх замінити.

«Пацієнт довгий час знав, що йому потрібна операція, але боявся та не наважувався. Однак коли дізнався, що прийшли хороші клапани, зважився - будемо його оперувати», - розповів завідувач кардіохрургічного відділення Володимир Пецентій.

Особливість операції у тому, що її роблять на відкритому серці із застосуванням системи штучного кровообігу. Пацієнту встановлять клапани, які лікарня отримала у рамках програми Світового банку. Тож втручання для хворого вдалося здешевити орієнтовно на 2,5 тисячі євро – саме таку суму довелося б викласти, купуючи клапани та оксигенатор самостійно. У рамках співпраці лікарня отримала 100 клапанів та 250 оксигенаторів, через деякий час тут планують отримати ще 250 та 50 пристроїв. У рамках програми лікарня також отримала спеціальний відсмоктувач, який сьогодні застосували вперше. Він дає змогу лікарям краще бачити в операційній рані після відключення штучного кровообігу.

Клапани «останнього» покоління виготовлені зі спеціальних синтетичних полімерів, поверхні відшліфовані і дозволяють зменшити тромбоутворення на поверхні. Окрім того, пристрій має спеціальну гільзу, яка не дозволяє заростати ендотелію серця та впливати на його роботу.

«Пацієнт вже має критичний мітральний стеноз, площа отвору 0,6 кв см – практично лише кінчик пальця може пройти крізь такий отвір», - зауважив лікар. Такий стан загрожує життю, адже нормальний діаметр отвору в середньому 3,5-4 кв см. За словами медика, зараз завдяки зміні способу життя та харчування, хворих із ревматизмом вже набагато менше, однак іноді трапляються критичні випадки. Цьогоріч у лікарні вже провели майже 100 операцій із зупинкою серця, їх виконують по 4-5 на тиждень. Окрім того, вже зробили майже 30 протезувань. У медзакладі щорічно проводять близько десяти операцій із заміни обох клапанів.

Цікаво, що втручання із зупинкою серця у лікарні розпочали робити у 2003 році - коли отримали відповідне обладнання. На операції із заміни клапанів у відділенні чекають ще двоє пацієнтів.

В операційній над процесом «чаклують» семеро людей: два кадіохірурги, анестізіолог-перфузіолог, анестезист, медична сестра та санітарка.

Операцію розпочали із розрізу грудної клітини. Після цього пацієнту підключають апарат штучного кровообігу з оксигенатором, також отриманим у рамках програми Світового банку.

«Штучний кровообіг проводять, коли зупиняють серце. Ми зупиняємо його спеціальним способом і кардіохіруги вже можуть працювати на серці… При цьому пацієнт має бути охолоджений до 27-градусів», - розповів лікар анестезіолог-перфузіолог Віктор Олексюк.

Такої температури тіла досягають за рахунок охолодження крові, яка вже охолодженою потрапляє в контур штучного кровообігу. Таким чином, функцію серця та легень бере на себе апарат штучного кровообігу. Спеціальний насос переганяє кров по системі, а оксигенатор забезпечує газообмін.

Для проведення таких складних маніпуляцій, пацієнту встановлюють цілу систему, яка забезпечує перекачування крові. «Штучні судини» вставляють у визначені місця кровоносної системи аби «перехоплювати» кров.

«Венозна кров, минаючи серце, потрапляє в коронарну банку, насосом замість серця перекачує її нібито в легені, тобто в оксигенатор, і вже оксигенована кров подається в аорту. Тобто ми минаємо мале коло кровообігу», - пояснив лікар.

При цьому, аби серце не загинуло, його щопівгодини пропускають охолодженою кров’ю і з високим вмістом калію. Холод тримає тканини серця в анабіозі, тож м’яз не потребує такої кількості кисню, як за звичайних умов. Тож серце охолоджують до 10-12 градусів. Калій же забезпечує перебування серця в зупиненому стані. Організм пацієнта під час операції перебуває у стані анабіозу та споживають менше кисню.

У такому стані кардіохірурги працюють над тим, аби дістатися до клапанів, замінити їх та акуратно зашити усі судини, у які втручалися у ході операції. Після встановлення штучних клапанів «підігрівають» кров та через її подачу підвищують температуру тіла пацієнта. Опісля знімають затискачі та запускають серце. Лікарі уважно стежать за тим, аби його робота відновилася коректно, проводять деаерацію, тобто забирають із порожнин серця повітря, яке туди потрапило. Після цього поступово зменшують швидкість насоса та зупиняють штучний кровообіг. Серце знову починає виконувати свою роботу.

Операція зі зміни двох клапанів триває 5-6 годин. Потім пацієнти проходять у лікарні відновлення протягом 10-14 днів. Деякий час пацієнт матиме обмеження в навантаженнях, одна згодом може повернутися до незвичного способу життя. Клапани замінювати не треба, він не зношується, однак пацієнт має пожиттєво приймати препарати для розрідження крові.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!