День народження без тата: просять привітати доньку загиблого Героя

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Дівчина, що святкує 6 жовтня вісімнадцятий день народження – Кітновська Ірина. Вона є донькою Кітновського Олексія Володимировича, старшого лейтенанта 51-шої окремої механізованої бригади, який помер 13 вересня 2014 року від отриманих раніше поранень, після дев’яти днів перебування у комі, у лікарні швидкої допомоги м. Миколаєва. Похований Герой у с. Гаразджа Луцького р-ну.

Навчається дівчина на третьому курсі Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю.Кримського на діловода. Успішність Ірини доволі хороша, отримує стипендію. Серед предметів найбільше до вподоби англійська мова та інші, що стосуються обраної нею спеціальності. Після закінчення коледжу мріє вступити до університету і, як каже сама Ірина, намагається завжди досягати поставлених перед собою цілей, тому у здійсненні цієї мрії ми не сумніваємось.

Поза навчанням іменинниця ще протягом трьох років відвідувала секцію легкої атлетики, їздила на змагання, займала призові місця, завжди бігала на шкільних естафетах. Проте коли вступила до ліцею зі спортивним нахилом, то відпала потреба та можливість ходити до секції. Там її навчили марширувати і навіть збирати та розбирати автомат! І взагалі, чомусь новому дівчина учиться дуже швидко, коли має бажання. Раніше у дитинстві відвідувала гурток з аранжування ікебан та захоплювалась бісероплетінням. А зараз дуже любить тішити маму кулінарними шедеврами, які з любов’ю приготувала власноруч.

Наша іменинниця просто обожнює домашніх тварин, за все життя у неї їх було достатньо. Зараз удома разом з Іриною мешкає кіт на ім’я Тьома. У бабусі є кицька, якій вже майже 10 років, звати її Муся. А у іншої бабусі є собака Марта породи угорський кувас.

Поряд з усім іншим, Ірина дуже любить подорожувати, знайомитись з цікавими людьми. Дівчині пощастило вже побувати у Болгарії та Польщі. За кордоном їй найбільше подобається дізнаватися особливості культури країн, де перебуває, і куштувати національні страви. Звісно, що є нестримне бажання гайнути і до інших країн, адже, як зазначила іменинниця, кожна з них по особливому прекрасна та цікава.

Ще одним захопленням є книги, Ірина читає їх досхочу і на одному подиху. У її доробку вже незліченна кількість перечитаних бестселерів. Є палкою шанувальницею творчості Стівена Кінга. А іншу улюблену книгу трилогію Ренсома Ріґґза «Дім дивних дітей», екранізували саме в день її народження – тож її радості не було меж! Вражає також те, що попри юний вік, дівчина не шукає кумирів серед книжкових героїв, а, навпаки, цікавиться технікою написання автора, або якимось цікавим сюжетом. А головні персонажі, щоб сподобатись Ірині, повинні не боятись дивитись проблемам в обличчя, іти до своєї мети і бути рішучими, відважними, безстрашними.

Сама ж іменинниця усі свої життєві негаразди звикла вирішувати сама, кожну історію, що з нею трапляється, старанно аналізує та робить висновки. Із більш складнішими ситуаціями допомагає впоратись мама Кітновська Тетяна Сергіївна. Так як і в літературі, у житті Ірина не створює собі авторитетів. Вона вважає, що кожна людина унікальна по-своєму і якщо ти народилась оригіналом, то не потрібно ставати чиєюсь копією. Хоча, звісно, бере для себе найкращі риси характеру мами та бабусь, але загалом вона така яка є.

Саме рідні люди, бабусі, мамин брат стали основною підтримкою для сім’ї у скрутний момент. Про свою родину Ірина говорить: «Така, як і всі. Нічого особливо у нас немає». Але їй є чим пишатись: бабуся Наталя дуже освічена, хоча уже на пенсії, вільно володіє англійською та французькою мовами, а бабуся Світлана дуже творча, працює флористом, креативна та молодіжна. Ну а про свою матусю Тетяну доня говорить, що вона ідеальна, і, як для кожної дитини, найкраща: «мама – це найдорожча мені людина у цьому житті, я впевнена, що в будь-якій ситуації я можу їй довіритись і тільки вона мене по-справжньому вислухає і допоможе. Я її дуже ціную за все, що для мене зробила. Вона ніколи не показує свою слабкість, все найкраще завжди віддає мені, старається робити все для мене, аби я ні в чому не відмовляла собі, старається навіть частково замінити мені тата. Я дуже люблю її і це звісно взаємно».

Ірина дуже щиро вболіває за нашу державу: «Україна для мене значить багато чого, адже мій батько віддав своє життя заради неї, заради того, щоб український народ міг спати спокійно. Він з гідністю захищав кордони України і заплатив ціною свого життя. Я не можу бути осторонь цього, тому Україна – це не просто країна, це моя Батьківщина». Донька Героя точно знає, що головне бути чесними і мати бажання робити свою країну кращою. «Вона ж іще зовсім молода незалежна держава, яка повинна цвісти, а не втрачати свої території і гинути у війні та руках корупціонерів-політиків. Кожен повинен змінювати, в першу чергу, себе – тоді все навколо зміниться» – зазначає Ірина.

Отож, перед вами історія ще однієї нелегкої і вже зовсім не дитячої долі. Хто, як не підлітки, найтяжче переносять втрати і найбільше потребують опіки та адаптації до нових умов життя. Тож давайте привнесемо хоч частинку тепла та радості у будні дівчини, якій рано довелося подорослішати. Адже свята потребує кожна дитина, незалежно рік їй виповниться, чи уже вісімнадцять. Не стійте осторонь - долучайтесь до привітань!

Інформація для благодійників: Кітновська Ірина - 18 років (06.10.2000). м. Луцьк. Розмір S, ріст – 162 см, взуття – 37 – 38 р.

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!