вхід реєстрація

Лучанка розповіла, як її затримали і судили в Білорусі. ФОТО

Лучанка розповіла, як її затримали і судили в Білорусі. ФОТО
Член організації «Національний Альянс» Юлія Грищук описала свої пригоди в Білорусі, коли її затримала міліція.

Нагадаємо, 24 березня в Мінську затримали трьох членів волинської осередку «Національного Альянсу». Їх звинуватили в непокорі міліції.

Після затримання активістів «Національний Альянс» влаштував пікет під стінами Посольства Республіки Білорусь у Києві з вимогою негайно звільнити українців.

Білоруський суд покарав двох українців однією добою ув'язнення, а неповнолітнього Назара Зеліновського - попередженням.

Затримані повернулися додому 27 березня.

Юлія Грищук у своєму блозі на сайті організації написала про свою участь в акції.

Публікуємо розповідь без змін:

«Білоруські націоналісти відзначали 95-ту річницю проголошення Білоруської Народної Республіки (БНР). Цього дня 1918 року в Мінську було проголошено Третю уставну грамоту, за якою Білоруська Народна Республіка проголошувалася вільною й незалежною державою, у якій вся влада належала білоруському народові. Єдність та соборність білорусів були основною метою проголошення БНР.



так, на запрошення сябрів, я, подруга Муха і друг Барвінок – активісти Національного Альянсу, поїхали на найбільше свято білоруського національного руху - День Волі.

дорога

оскільки рішення про те, що ми їдемо в Білорусь приймалося в переддень Маршу, варіантів доїхати до Мінська було обмаль. найнадійніший та найшвидший спосіб їхати автобусом до Білорусі провалився, адже в той день відмінили його через негоду. лишилися "собаки" та автостоп. за нашими підрахунками їхати вищевказаними способами - ймовірно запізнення на акцію. однак ми вирішили ризикнути.

Луцьк, 24 березня, 17:15 електричка до Ковеля – Ковель/Заболоття 22:31 - 02:20 перетинаємо кордон – 03:40 (часовий пояс різниться на 1год.) Заболоття/Брест – 6.30 Брест, вокзал. витрачаємо годину, щоб обміняти гроші, годину для доїзду на автовокзал. маршрутка до Кобрина вивозить нас на міжнародну трасу до Мінська. решту шляху долаємо стопом.


зі стопом складалося усе чудово. до столиці Білорусі їхати близько 4 годин. о 9:10 ми сіли в перший автомобіль, яким проїхали половину шляху до Барановичів, решту іншим. о 12.15 ми були на околиці Мінська. початок Маршу Волі запланований о 12:00 на площі Незалежності. надіялися, що усе як завжди почнеться із запізненням.

півтори години витратили на те, щоб потрапити в центр…розчаруваннь не було меж: ми запізнилися, захід закінчився, марна дорога – такі у нас були думки в той момент. приймаємо рішення, що їдемо в кінцеву точку акції - площу Бангалот.

їдемо в автобусі, бачимо перед нами колона білорусів із біло-червоно-білими прапорами. хух, ми встигли…



акція

відразу долучаємося до маршу, накидуємо на себе наші синьо-жовті прапори.



здивувало те, що місце, де відбувався мітинг, було огороджене металевими парапетами. навколо площі чергували ОМОН і міліція. у кожного учасника провели "шмон".



заходимо на площу: білоруси бачать – українці є! стільки уваги – "Слава Україні!", "ви звідки саме?", "у мене родичі в Украні…". журналісти, спецслужби:) фотографують, знімають, просять коментарі - усе чудово)



знайомимося із двома сябрами Сергієм і Антоном. обмінюємося стягами, фотографуємося. водночас КГБ, як ті комарі, "кружлють" над нами.



із "політичною зимою" порівнювали нинішню ситуацію в Білорусі і, що "вусатий" не хоче "каб у Беларусь прыйшла вясна" - запам’яталося із виступів лідерів опозиції на мітингу.



арешт

на площі Бангалот ми сіли в автобус, проїхали кілька зупинок, вийшли біля станції метро. і тут усе відбулося ніби за сценарієм: під’їхав фіолетовий бус, вийшло п’ятеро амбалів, взявши за лікті і з силою затовкли в авто.



"ввічливість" у мєнтів - це із області фантастики, звичайно. "чьо прієхалі са сваєй хахляндії?" і "нєчіво у нас тут флагамі махать!" - ричали на нас, поки везли нас до відділку.



в Совєтському РУВД, окрім нас п’ятьох, привезли ще четверо учасників акції. нас завели в якийсь зал, а ті, хто затримував, розмістилися в коридорі і почали "складати" протоколи. потім виявилося, що протоколи усі, як під копірку. у мєнтів фантазії хоч відбирай: "питалісь скрится, размахівалі рукамі, упалі на калені, упіралісь ногамі.." - таке писало у наших протоколах.

взяли у нас відбитки пальців. їх, до речі, в Білорусі беруть навіть коли людина тільки є підозрюваною, в нашому випадку - в "нєпавінавєнію" правоохоронним органам. далі "фотосесія": "павєрнітєсь правим бокам, лєвим, спіной".

забрали усі наші речі. заставили розшнурувати взуття, познімати ремені, ланцюжки, сережки.

приписали нам статтю 23.4 (Неповиновение законному распоряжению или требованию должностного лица при исполнении им служебных полномочий). звісно зі складеними протоколами ми не погодились, винну свою не визнали.

щодо наших прав – нам не дали зателефонувати, адвоката з моменту затримання ніхто не надав…

тюрма


Я сам тут сядзеў, а за што? каб спыталі,.
Дык я б не сказаў, і яны бы не зналі.
Францішак Багушэвіч, "У астрозе"



пізніше виявилось, що ми добу просиділи в "славнозвісній" тюрмі на Окрестіно.
туди нас доставили на автозаці.

"виходім по одному", "становімся вздоль стєни" - наказав конвоїр!

до нас вийшов працівник цієї тюрми, його я назвала завгосп. він видав нам постіль, з гордим обличчям – шматок туалетного паперу та дустове мило. за це все ми підписались.

хвилювалася, що нас роз’єднають з Мухою, або ж заведуть у загальну камеру, де "зечькі" нас поб’ють, заставлять спати на підлозі чи ше щось…однак пощастило – посадили нас в двомісну камеру.

зайшовши туди, ми відчули їдкий, смердючий запах сечі, що аж знудило.
в камері волого та холодно. ми лягли разом на одну койку, щоб було тепліше. але заснути було важко: наглядач постійно зазирав до нас, мабуть його дуже зацікавили молоді українські дівчата…

тюремну гнітючю атмосферу доповнювало радіо совкового стилю.

а я чекала на те, що нас поведуть на допити КГБ, бо у відділку нас так і ніхто не допитував…

близько опівночі в камері перегоріла лампочка, прийшов завгосп і перевів нас до іншої - загальної. в ній сиділи якісь алкоголічки, можливо повії… завгосп дав завдання "главній по камері" щось у нас випитати, однак нічого їм не вдалося. через втому та емоційне виснаження ми міцно заснули.

вранці знову ввімкнули радіо. прийшов бридкий наглядач, сказав, що "нє люблю я Юль" і перевів нас назад в ту двомісну камеру.

через кілька годин знову прийшли мєнти, провели у нас обшук. з наших кишень вилучиои по житону (мабуть боялися, що ми втечемо з звідти на метро).
від їжі ми відмовились – це був наш протест.
перед від’їздом до нас зайшов "дірєктор" ЦІПу, цікавився чи нас не ображають та чи влаштовують умови.

суд

близько 11 години ранку за нами прийшов черговий. "с вєщамі на виход" - сказав він.

автозаком нас привезли чомусь не на суд, а в Совєтський відділок, посадили всіх в "мавп’ятник", просиділи там майже до 15 години.

розглядали наші справи в лукашистському суді.
завели усіх у залу суду, за нами наглядав конвой.
прийшов наш консул. сказав, що йому ніхто не дзвонив з міліції, він дізнався про арешт українських націоналістів зі ЗМІ. ми відразу попросили у нього телефон, щоб зв’язатися із альянсівцями. дозвонившись до подруги Волинь, ми дізналися, що Національний Альянс уже в Києві, пікетує посольство Білорусі з вимогою звільнити побратимів. українські телебачення, інтернет, радіо гуде про українських політв’язнів.

завдячуючи нашим білоруським сябрам, ми отримали адвокатів,котрі представляють білоруську правозахисну організацію "Весна". Скажу, що адвокати - бійці, боролись до останнього, ми їм дуже вдячні.

під стінами зали суду зібралося дуже багато людей, це були білоруські журналісти, активісти та друзі затриманих. вони передавали нам їжу.

по черзі почалися судові засідання. до 20 години вечора розглянули усі наші справи. нас визнали винними. мені і Мусі присудили 1 добу ув’язнення, а Барвінку - попередження, бо він неповнолітній.



ми думали, що вже все закінчилось, і ми найближчим рейсом зможемо вирушити до дому, але тут з’явився інспектор з відділку громадянства і міграції. він видав нам "увєдомлєніє о расматреніі вапроса о висилкє із Республікі Бєлорусь" та справку, яка тимчасово замінює наш паспорт.

з цією купою макулатури ми поїхали в Совєтське РУВД забрати наші речі, де наші "вже знайомі" запрошували приїхати ще, з сарказмом промовляючи "да скорай встрєчі".

на наступний день у міграційній службі розглядали справу щодо нашої депортації. там знову відбулися допити, зняли відбитки пальців.

рішення про депортацію вони так і не прийняли. сказали, що розглянуть протягом 10 днів.

наш кошмар закінчився увечері. УРА! ми – вільні!

повернення до дому


їхали потягом Мінськ – Чернівці. о 4 ранку були в Дубно, де нас зустріли наші дубнівські альянсівці, а о 7 ранку зустрічала нас луцька братія. були дуже щасливі їх бачити. приємно, що нас чекали і боролися за нашу свободу! дякую усім!».


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 25
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Читаю і не можу поняти, то все-таки Кононовичів вигнали з Білорусі, бо такі лінтюхи там нікому не треба, чи вони самі втекли, бо боялися влади?
Відповісти
Маю на все це одне слово: придуркі! В Україні є за що боротися, а вони в Білорусію попхалися!
Відповісти
Кукуся, вкуси себе за лікоть
Відповісти
ммм) це так мило, коли немає жодних аргументів)
Відповісти
Ого в Кононовичів новий нік "Кукуся". Це хто саме так підисується? Чи обоє використовують? :)
Відповісти
До "Вельмишановних" не маю жодного стосунку. Я просто висловлюю свою особисту (!) думку! =)

P.S. дуже сподіваюсь, що зауважень подібного характеру більше не виникатиме =*
Відповісти
Ай та не треба встидатися. Міша чи Саша?
Відповісти
Молодці, що не побоялися
Відповісти
Так для чого НА відправив туди дітей?
Відповісти
св.Иоанн Кассиан :"Нечистые духи не иначе проникают в тела одержимых ими, как завладев наперед их умами и помышлениями. Обнажив их наперед от страха Божия, Божией памяти и духовного поучения, они потом смело нападают на них, как на безоружных и лишенных Божией помощи и Божия ограждения, и потому удобно побеждаемых, и, наконец, устрояют себе в них жилище, как в предоставленном им владении"


Бесконечны, безобразны,

В мутной месяца игре

Закружились бесы разны,

Будто листья в ноябре...

Сколько их! куда их гонят?

Что так жалобно поют?

Домового ли хоронят,

Ведьму ль замуж выдают?

Мчатся бесы рой за роем

В беспредельной вышине,

Визгом жалобным и воем

Надрывая сердце мне...
Відповісти
школота тупа попленталась кудись... ви тут не можете нiчого зробити, оленi
Відповісти
Лозиняки їм добрячої всипати "герої" блін...!
Відповісти
а за шо боролись?
шуму наробили, а толку ніякого, теперь всі змі пишуть про вербованих малолєток, яких використовують у політичній грі.
Відповісти
Міша чи Саша?
Відповісти
Вони тобі що, гроші винні? Чи ти голова їхнього фан-клубу?))
Відповісти
напевно таки винні гроші...))
Відповісти
Тупим підгузникам психологічно легше вважати, що всі негативні відгуки про них пишуть брати Кононовичі.
Відповісти
що в сусіда горить?
ти поїдь туди сам!
в буковелі на підйомнику їхав з білорусами, кажу погано у вас там, а вони кажуть - що це у вас тут погано, а вони не жаліються.
сказали, що таких доріг як в нас в житті не бачили, а приїхали сюди, бо візу не треба відкривати.
а про демократію - то вони сказали дослівно:
робота є, зарплата є, машину хороша є, на відпочинок відкласти можу, а байки про утиск - так тиснуть тих, хто розвалити хоче, а батя навпаки будує.
люди його не дарма підтримують, бо як подивляться на вашу україну, розруха і бідоття, то ніхто тої демократії не хоче.
і мєнти в нас на дорозі тебе не доять, як ти нічого не порушив, а ваші тільки номери побачив - одразу спиняє і шукає привід здерти гроші.

я погоджуюсь з ними, сам буваю там часто, як раз на закупи по харчі здорові туди добре поїхати.
про дороги та лікування - краще не згадувати.
а оці з альянсу тут нічого не зробили, то лізуть у чужу хату з брудними чоботами.
от цікаво, ви тоже шановна стояти будете і дивитись, як партія лукашенка приїде сюди до вас свої порядки насаджувати?
тому наводьте лад у своїй хаті, а як сусід ПОПРОСИТЬ - то і йому допоможете.
Відповісти
Треба було дати діб так 15. Може б трохи порозумнішали ті дурні підгузники.
Відповісти
Шановна дописувачко! Поясніть, яким чином неповнолітній перетинав кордон?
Відповісти
Тим політичним повіям, що прикриваються нашими дітьми давно вже пора зламати щелепу.
Відповісти
це все нагадує дешевий піар альянсу ,тут нічого потнього не вигадали тож роблять з себе мучеників демократії там бо знають серйозного покарання не отримують... теж мені інтерпатріоти України...
Відповісти
а чого у сомалі не їдуть демократію встановлювати, там з цим погано, ще й пірати лютують!
Відповісти
випендрились..... молотці.... галочку поставте.....
Відповісти
Молодці! Це прояв солідарності з тими кому важко і хто бореться. Ті хто пише "чого поїхали", "дав би їм 15 діб" це суміш хомосовєтікуса з хуторянином. Такі і в Україні нічого не роблять. Хіба що паплюжать других людей. Ще раз МОЛОДЦІ.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Лучанка розповіла, як її затримали і судили в Білорусі. ФОТО
01 квітня, 2013, 11:18