вхід реєстрація

На Волині через нестерпний сморід селяни перекрили дорогу

На Волині через нестерпний сморід селяни перекрили дорогу
У Горохівському районі селяни перекрили дорогу через купу гною, яку біля їх осель складало сільськогосподарське підприємство.

У Нивах-Губинських 9 травня було зовсім не святковим, - пише Волинь-нова.

Там точилися «бої» локального масштабу. Почалося з того, що місцеве сільгосппідприємство імені Івана Франка стало вивозити гній на околицю села з ферми, що розташована у сусідньому Губині Першому.

Складувати органіку вирішили на колишньому господарському дворі. Свого часу тут була лікарня, затим — приміщення спортивного товариства, а насамкінець — свинарник. Нині на цьому місці поміж величезними чагарниками — купи сміття та ще фундаменти давніх споруд. Поруч із цими кущами й почали вивантажувати гній.

Пізніше губинський сільський голова Дмитро Січевський в коментарі наголосив: «Господарство відгорнуло смітника на 40 метрів під кущі й планувало там закагатувати органічні добрива».

Хоча слідів відгортання чомусь немає, а від місця складування до найближчого будинку — зо 200 метрів. Тож, як стверджують жителі Нив–Губинських, сморід стояв нестерпний.

Кілька чоловік вийшли просто на дорогу перед наступним трактором. Незабаром на місце конфлікту приїхав сільський голова. Як сказав житель села Володимир Крупа, Дмитро Січевський ствердив, що гній возитимуть і далі. Тоді селяни натягнули поперек шляху дріт, стали посередині й не пустили трактори.

Відтак розмову з ними мав дільничний міліціонер. Зрештою, мешканці Нив–Губинських звернулися в облдержадміністрацію та на урядову «гарячу лінію». Там пообіцяли протягом десяти днів вирішити питання.

«Дільничний каже мені, щоб дали дорогу, а я йому відповів, що вона відкрита. Наступного дня приїхало вже троє міліціонерів, але мене не було вдома, то вони мали претензію до Ігоря Мадірімова (обраного громадою старости села). Казали, що його судитимуть, бо зірвав робочий день», — розповів один із учасників нив-губинської «акції» Володимир Крупа.

«Протокол не складали, але хотіли мене налякати. Погрожували, що дадуть два роки, мовляв, людей підбурив, щоб перекрили дорогу. А керівник ПОСП імені Івана Франка Василь Тарарай сказав, що гній возив і буде возити», — підтвердив Ігор Мадірімов.

Обурення людей зростало. Тож на імпровізованій зустрічі довелося почути чимало неприємних відгуків про керівника господарства. Селяни стверджують, що запрошували на розмову і Василя Тарарая, але той не приїхав.

«Якщо хтось помер, то треба півроку чекати, щоб переоформити пай. Я вже другий рік з паперами ходжу по колу. І за той час орендна плата вже пропадає, бо Тарарай її не видає», — додає літня жінка з гурту.

«Голова сільради каже, що їздимо по пшениці. Вибачте, а як нам потрапити на кладовище? Туди одна дорога й ту попідорювали, що неможливо й добратися», — обурюється жінка.

Насправді доїзд до кладовища був ще однією із причин обурення селян. Адже гній спочатку вивантажували за якихось тридцять метрів від єдиної дороги на могилки. Тому можна зрозуміти невдоволення людей, яким на проводи довелося дихати свіжими випарами органіки. Та й дорогу на цвинтар, кажуть, будували за кошти громади.

«Немає жодних проблем. Гній вивозили на господарський двір за межами населеного пункту. Наскільки я зрозумів, все пояснюється людським фактором: двоє людей не задоволені керівником господарства через заздрість чи щось інше. Сільгосппідприємство розвиває тваринництво. Ніхто ще не придумав добрива, кращого за органіку. Навіть коли на присадибні ділянки вносимо гній, то запах поширюється далеко. Василь Тарарай пішов назустріч громаді і органічні добрива тепер возять на інший господарський двір. Домовилися, що вивантажуватимуть їх за межами села на фермі, тому конфлікт вичерпаний», — губинський сільський голова Дмитро Січевський тричі повторив, що протистояння немає. Але за кілька годин перед нашою з ним розмовою не двоє, а зо двадцять селян обурювалися ситуацією, що склалася.

«Все те затіяли двоє людей. Ну що ми поганого робимо? Вивозимо на поле органіку. Воно більш як 20 років не бачило гною. Хотів удобрити його. Але коли таке сталося, то я не захотів із людьми сперечатися. Вже туди гній не возимо. Якби знав, що так трапиться, то одразу під'їхав би і вирішили питання», — переконує Василь Тарарай.

«Якщо від села до місця складування добрив 200 метрів, то це малувато, напевно. Гноєсховище повинне бути обладнане згідно з проектом, але в цьому випадку це не є гноєсховище. Органіку там тимчасово зберігати можна, але не під самими хатами. Та й на середину поля теж везти її не будуть. То вже з керівником треба узгоджувати», — сказав заступник начальника управління ветеринарної медицини у Горохівському районі Степан Світлюк.

Я ж так і не зрозумів: дозволяється за 200 метрів від житлових будинків тимчасово зберігати гній чи ні? Зрештою, може там віддаль ще й менша. Ніхто ж точно не міряв. Здається мені, що цей випадок відповідає східній приказці: «Добрі якості ніколи не виправдовують злих, як і цукор, доданий до отрути, не заважає бути їй смертельною». Так само й тут: не можна виправдати неуважного ставлення до людей, навіть якщо йдеться про важливу для господарства справу знаного в краї аграрія, - висловився автор статті журналіст Волині-нової Сергій Наумук.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
На Волині через нестерпний сморід селяни перекрили дорогу
20 травня, 2013, 08:39