26 жовтня – Іверської ікони Богоматері: традиції і заборони свята

Сьогодні християни вшановують чудотворну Іверську ікону Божої Матері, а в народному календарі день має свої традиції та суворі правила.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Яке сьогодні свято. 26 жовтня християни вшановують Іверську ікону Пресвятої Богородиці, яку також називають Вратарниця або Привратниця. Чудотворна ікона зберігається в монастирі на Афоні в Греції. У народному календарі свято відоме як Банник або Банний день, і наші пращури отримали його у спадок ще від язичницьких часів. За традицією влаштовували обмивання та посиденьки, які були схожі із обрядами. Також існували певні суворі правила, а порушників, за повір'ями, чекало лихо та нещастя.

Православні 26 жовтня ходять до церкви, де священники служать спеціальні молебні та читають молитви, присвячені образу Богородиці. Віруючі просять у Діви Марії заступництва, здоров'я, милосердя і відпущення гріхів.

Згідно з переказами, в IX столітті Іверська ікона зберігалася у вдови біля Нікеї. Під час царювання імператора Феофіла жінка намагалася врятувати образ від іконоборців та опустила в море. Через деякий час ченці Іверського монастиря побачили ікону у воді, яку підтримував вогненний стовп. Чернець Гавриїл пройшов по воді та приніс лик Богородиці в монастир, однак на наступний ранок вона опинилася в іншому місці. Образ повернули назад, але він все одно з'являвся біля брами. Звідси біля ікони назва Вратарниця або Привратниця.

Ікона Пресвятої Діви стала берегинею Іверського монастиря. Вона прославилася різними чудесами, серед яких порятунок обителі від нашестя перського війська, не дозволяла входити у монастир людям зі злими помислами, рятувала від хвороб і голоду.

Крім 26 жовтня (за новим стилем) ікону шанують також і в інші дати: у вівторок Світлої седмиці - набуття первообраза в морі біля гори Афон та 25 лютого - перенесення списку Іверської ікони в монастир на Валдаї в 1656 році.

Традиції і заборони у Банний день:

На Банник люди влаштовували цілющі обмивання в лазнях, для цього ставили на полиці настої з різних трав. Вважалося, що так можна вилікувати від трясучки (епілепсії).

Вважалося, що хвороби виганяє банний дух, який необхідно було вшанувати в цей день. Для цього, заходячи до лазні, навіть знімали з шиї хрестик.

Так, заборонялося заходити до лазні вночі - вірили, що в цей час Банник купається сам. Дух уявляли як безтілесну істоту, що іноді ммгла з'явитися в образі собаки, кішки, зайця або жаби. Йому залишали на ніч воду, віник та мило.

На Банник за традицією влаштовували обмивання та посиденьки в лазнях.

Також говорили, що "найкорисніший" час у лазні - на 3-й, 4-й та 7-й пар.

Не можна було залишати в лазні жодних ікон або образів, інакше Банник - банний домовик - міг прогніватися і нашкодити людині, кинути в неї камінь.

Додамо, що за традицією перед входом до лазні люди питали у Банника дозволу.

Головні прикмети на Банник:

Якщо в цей день вітер жене хмари з півдня, що це обіцяло незабаром негоду;

Якщо ще в темний час закукурікали півні, що буде відлига і помітне поліпшення погоди.

Якщо за день людина не помилася і залишилася ходити в брудному, то слабшала здоров'ям та взимку могла часто хворіти
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!