Кулінарія, саморозвиток, робота: чим займаються відомі волиняни під час карантину

У Луцьку з 12 березня триває карантин, аби вберегти населення від коронавірусу. За тиждень чимало українців, які працюють з дому, у соцмережах зізнаються, що взялися читати книги, куховарити, вивчати іноземні мови та багато іншого.

Про це пише ІА Конкурент.

Вікторія Жуковська
(ведуча фестивалів, діджей радіостанції)



Хотілось би з дому працювати, але, на жаль, передавач я не заберу з радіо. Мені здається, що деяким людям легше послухати новини на радіо, ніж почитати. Не всі бабусі і дідусі можуть читати. Радіо працює, але трохи менше. Будемо зараз мінятися через день, як кому виходить. Ось у мене 2 дні карантину, а потім знов якось буду добиратися. Поліщук (радник міського голови – К) написав, що маршрутки «все», але мені здається, що наші маршрутники все одно не проґавлять шансу заробити грошей. Якби було тепло, я б їздила велосипедом. Нічого, буду ходити, в зал ніхто не ходить – 8,5 кілометрів це ж на щастя.

Ми організувалися в групу, от сьогодні зранку створили в телеграмі окремий канал для мешканців Луцька. Ми хочемо допомагати бабусям і дідусям, (я можу легко охопити все ЛПЗ) і ходити їм за продуктами, в аптеку в будь-яку пору доби. Вони старші, деяким, можливо, і важко сходити, деяким вдома треба сидіти, а вони йдуть кудись, на щастя, хоч ринки позакривали. Якщо у них є можливість навіть просто маякнути, то я передзвоню залюбки і сходжу будь-кому. Якщо не хочуть контактувати, або я не захочу, то можу подзвонити у двері і поставити під двері той пакет із покупками. Будемо дивитися по не охоплених районах Луцька і підключати друзів чи знайомих, які мають кілька вільних годин на день. Мені здається, що не проблема. Це така для нас перевірка на людяність. Це поки мінімум, що вигадали з друзями. Треба думати ще. Я не вважаю себе ні блогером, ні інфлюенсером, але якщо до мене дослухається 5-10 людей про сидіння вдома, то я буду щаслива. Хай це буде жартиками, мемчиками. От посидимо ми місяць вдома, це ж крутий шанс поспілкуватися з родиною, в настолки пограти, почитати те, що ти 2 роки тому купив, врешті-решт серіали про апокаліпсис переглянути.

Багато хто не хоче носити маски, мовляв вони не захищають. А я вчора дивилася, як шиють дуже красиві маски в Києві. Для нас, провінції, це скажені гроші, але вони реально красиві, з вугільними фільтрами, і мої друзі, в тому числі М’яч, брат із В’єтнаму, пишуть 150 разів, щоб носили маски. (До того ж, у В’єтнамі вони купили маски 3м, ті що з респіраторами, у вєтнамки, які виготовлені в Україні. І вони там носять українські маски). Я звернулася до знайомої-кравчині, аби вона шила би якісь атласні веселі маски для тих же дітей, які не хочуть носити. Вона зараз подумає і пошукає тканину, якщо ще щось можна знайти. Може таким чином будемо не за всі гроші світу шити маски. Поширювати, якщо вдасться, будемо через інтернет.

Якби в мене була машина, я б підвозила 1-2 людини до роботи. Для мене це перевірочка,я к ми можемо об’єднатися. Усі ж знають, що українці у біду можуть об’єднуватися. Хтось наживається, а хтось об’єднується.

Олег Огородник
(адвокат)



Ще у минулий четвер я зрозумів на скільки усе серйозно, коли мої партнери із Італії не змогли здійснити транзакцію коштів із-за того, що там просто закрилися банки і обмежили рух у місті. Тоді за карантин в Україні не було ще мови і я зосередився на роботі в межах нашої країни.

Із розвитком ситуації я зрозумів, що жодні гроші світу не варті найціннішого, що є у житті – це здоров’я моїх рідних і близьких людей, які перебувають у зоні ризику і котрих я можу заразити недугою у випадку, якщо стану її носієм у межах інкубаційного періоду.

У неділю (15.03.2020р.) ще до оголошення карантину я прийняв рішення перейти на дистанційну роботу і по можливості припинити усі особисті зустрічі із клієнтами, відвідини суду. Хоча учора я ще був у судовому засіданні, яке не можливо було відкласти. На вході у суд безконтактним термометром охорона виміряє температуру абсолютно кожного відвідувача. Колегу із температурою 37.3 не пропустили!

Нині я працюю виключно дистанційно, готую пакети документів, які за можливості поштою відправлятиму у суд. Не всі клієнти погоджуються на таку співпрацю і я їх прекрасно розумію. На вулиці, коли йду до продуктового магазину у марлевій пов’язці ловлю погляди перехожих, які дивляться на мене із нерозумінням та відвертим подивом. Особисто у мене подив викликають заклади, які попри карантинні рекомендації продовжили свою роботу. Я навіть складаю собі список закладів і підприємців, які припинили роботу (чи перейшли на дистанційну форму праці) і ті, які в погоні за фінансовою вигодою, нехтуючи здоров’ям своїх же клієнтів продовжують працювати. Із першими я після пандемії буду працювати і відвідуватиму їх, а в останні ніколи більше не піду!

Галина Падалко
(телеведуча, координаторка Громадянського Руху «СВІДОМІ»)



Я свідомо вийшла на карантин, хоч мені нереально важко сидіти на одному місці більше декількох годин. Карантин – реальний спосіб локалізувати і призупинити поширення вірусу. А ще я злюсь на бізнеси, які, намагаючись урвати пару гривень, не думаючи стратегічно. Не усі люди свідомо можуть прийняти рішення карантину і відкриті заклади чи якісь інші об’єкти спокушають їх.
А так нічого особливого не роблю. Багато читаю. Зараз конкретно у роботі «Інферно» Дена Брауна, «Нація Овочів» та «Ніколи не їжте на одинці». Проходжу навчання онлайн. Coursera відкрив багато безкоштовних курсів. Купа відомих спеціалістів різних сфер повідкривали безкоштовно свої дорогущі лекційні програми. Гріх не користатись цим. Рецептики нові освоюю теж. Абстрагуюся від того, що не можна подорожувати. Це для мене біль і невимовна журба. Хоча натомість відкривають онлайн тури найвідомішими музеями. А, взагалі, ставлюсь до цього процесу по-філософськи.

Артем Лиман
(співзасновник Lutsk Stand Up Team)



Карантин проводжу, як і належно, вдома. Оскільки моя основна робота – це продаж сантехніки, то працюю дистанційно. Є час попрацювати над матеріалом для стендап виступів, поділюсь трохи інформацією,що у квітні і травні плануються потужні стендап події. Хто за нами слідкує,то розчарований не буде.

Оскільки є ще вільний час, то дивимось серіали. Останній серіал це «Чужак» на основі книги Стівена Кінга «Аутсайдер». І додивлюємось британський серіал «Статеве виховання» представлений компанією Netflix. Дочитав Адама Джонсона «Усмішки долі». Розпочав читати автобіографічну книгу Нельсона Мандели «Довгий шлях до успіху». Думаю, якби не карантин, то навряд би зміг приділити всьому час. Раджу читачам не панікувати, зберігати спокій, залишатись дома, адже й вдома є чим зайнятися.

Юлія Євпак
(івент-маркетолог)



Всі пишуть, що карантин - це час для себе, серіалів, не прочитаних книг та навчання. В мене не складається збільшити власний час на ці заняття, якщо чесно. Та пара годин, яка вивільнилась, бо нема більше дороги, магазинів та зустрічей на каві на іншому кінці міста, - поки використала для справ по дому, але і їх вже переробила.

Щодо всього іншого - робота, читання (щоб не сталося в світі, - мінімум 20 сторінок щодня художньої літератури), навчання (є програми, які купили до карантину - і з ним нічого не змінилося), йога (от її карантин повернув в моє життя), планка щовечора.

Дуже скучила за змістовними розмовами з людьми в форматі реального часу, а не переписками, тому в п’ятницю з подругами робитимемо он-лайн party. Подивимось, як можна івенти адаптувати до режиму карантину у форматі реального часу, а не переписками.

Анна Тріль
(модель, власниця модельного агентства)



Я вдосконалюю свої кулінарні здібності, дивлюсь передачі з Джеймі Олівером та готую. Чоловік щасливий! І, звісно, планую перебрати свою бібліотеку та прочитати щось цікаве.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!