вхід реєстрація

Польські політики розпалюють протистояння та заважають примиренню, ‒ заява луцьких свободівців

Польські політики розпалюють протистояння та заважають примиренню, ‒ заява луцьких свободівців
Луцька фракції ВО «Свобода» обурюється ухвалою Сенату Польщі щодо Волинської трагедії.

Нагадаємо, Сенат визнав Волинську трагедію етнічною чисткою з проявами геноциду.

Заяву щодо рішення сенату 26 червня під час сесії Луцькради зачитала депутат від «Свободи» Любов Серба.

Текст публікуємо без змін:

«Ми висловлюємо глибоке обурення та засуджуємо прийняту 20 червня Сенатом Республіки Польща антиісторичну шовіністичну заяву з приводу подій 1943 року на Волині. Вважаємо, що формулювання, вжиті польською стороною в офіційному документі, є спотвореними, однобічними, антиукраїнськими і свідомо викривлюють тогочасну дійсність.

Польські парламентарі маніпулюють, підтасовують та посилаються на сфабриковані і доволі сумнівні факти, які не відображають справжньої картини подій на Волині та у Західній Україні у роки Другої світової війни. Згадка у заяві Сенату села Паросль, яке нібито було знищене нападом загонів УПА, є хибним засновком, який не знайшов історичного підтвердження і був спростований фаховими українськими істориками. Базуючись на недостовірних, тенденційних джерелах, поляки нав’язують нам власну версію подій на Волині, яка покликана дискредитувати право українців на власну державу і відродити неоімперські абміції Польщі.

Своє небажання шукати історичної правди та шляхів до порозуміння двох націй польська сторона показово продемонструвала, проігнорувавши 19–20 червня 2013 року в місті Луцьк наукову конференцію «Волинська трагедія: через історію до порозуміння». Очевидно, що поляки за нинішніх обставин відмовляються вести фахову дискусію на основі реальних історичних джерел, а не сфабрикованих фактів. Бо якщо вести мову про геноцид, то його здійснювала Польща на українських етнічних землях.

Польські політики маніпулюють кількістю жертв українсько-польської війни, свідомо ігноруючи причини збройного конфлікту, участь польських збройних формувань в акціях етнічних чисток та фізичного знищення українського населення на території споконвічних українських земель. У заяві Сенату немає жодної відповіді на те, чому польські військові формування «воювали» за свою батьківщину на територіях, які ніколи не були польськими. Заява Сенату не згадує про українців, полеглих від рук польських військових організацій під час протистояння 1940-х років. Не міститься у ній і засудження депортації українців в рамках операції «Вісла» з метою штучної зміни етнічного складу певних територій, яка була організована офіційною польською владою.

Сенат Польщі «забув», що західноукраїнські землі увійшли до складу ІІ Речі Посполитої внаслідок злочинної Ризької угоди 1921 року про розподіл українських земель між двома агресорами – Польщею та Совєтською Росією. А вже у 1939 році на поляків чекав аналогічний міжнародний договір Молотова-Ріббентропа, в якому жертвою агресорів стали вони.

Ми ще раз наголошуємо для польської сторони, що українці не воювали під Варшавою чи Краковим, а боролися за свою незалежність на власній історичній землі. Тому Польща, яка ідентифікує себе як європейська сучасна країна, повинна покаятися за століття окупації України і проведення активної колоніальної загарбницької політики.

Справжні дружні та добросусідські відносини між Україною та Польщею можливі тільки на основі правди. Натомість, останні ініціативи поляків є нічим іншим як відбілюванням своєї багатолітньої злочинної державної політики по відношенню до українців. Тотальне приховування та ігнорування акцій масових вбивств українців, здійснених польськими збройними загонами у 1940-ві роки на етнічних українських теренах, навмисне кількаразове збільшення кількості жертв військового конфлікту з польського боку ставлять під великий сумнів бажання Польщі вести діалог з Україною на рівноправних засадах.

Своїми цілеспрямованими, агресивними діями польські політики розпалюють нове протистояння та заважають історичному примиренню двох народів. Вони граються з вогнем. Ми переконані, що такі дії польської сторони отримають адекватну відповідь українського суспільства».
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 8
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Это только начало.
Есть официальное решение страны-члена Эвросоюза. След шаг-соответствующая резолюция ООН.
Парадокс-"бандеровской" темой "Свобода" отталкивает Украину от Эвросоюза, следовательно, "загоняет" в Таможенный прямиком в объятия к Путину.
Интересный ход "штази".
Відповісти
несвободовец-свій нік пиши прямо КАКАнович!,під яким би ти ніком не ховався,а стиль відомий, із вас придурків і так вся область сміється,а вчора по Волинському ТБ волиняни хто ще вас не бачив і не чув повністю переконалися в вашому маразматичному дебілізмі.Засрані борці сімдесят років комунізм будували,а двадцять два роки за права людей "боретесь".Ваш "верховний"гольбах-симоненко вже опущений народом,а вам засранцям і(встидно писати).
Відповісти
Це ще раз підтверджує важливість друкованих матеріалів,які розкривають фактичні причини українсько-польського протистояння на Волині. Їх політики повинні знати достеменно, щоб не спотворювати дійсність,як це зараз роблять польські політики.
Відповісти
краще розкажіть-де вікторов-свободівець ховається
Відповісти
предлагаю идти войной на польшу
Відповісти
Українці не мають відношення до Волинської різні... Є конкретні організації та особи, які повинні відповісти за скоєне. Совободівцям потрібно подарувати трюмо!
Відповісти
То правда події Волинські і на заході. Так пробували здобувати незалежність, але на крові сусіда її не здобудеш і відповідати мають ті,хто це чинив не залежно чи це поляк чи украінець!!
Відповісти
10 квітня 1943 року, поляки на чолі з німцями великими силами оточили село Княже, що знаходиться на межі Волині й Львівщини (нині в межах Сокальського району). Більшість його жителів, котрих вдалося впіймати, незалежно від віку й статі, розстріляли або спалили живцем. В одному з тогочасних повстанських документів йдеться: «Між іншим, заслугою польської провокації є злочинний погром німцями кількох українських сіл на Горохівщині (Волинь). А саме, 10 квітня цього року дуже рано до села Княже приїхало около 200 німецьких і польських поліцистів і, послугуючись готовими списками, почали мордувати цілі родини, грабувати й палити. Вбито і живцем спалено около 425 українців. Згоріло кругло 60 господарств. В той спосіб знищили ще 5 сел, між іншим Квасів, Охлопів і ін. Коли виявилось, що списки жертв виготовили для німців місцеві зорганізовані поляки, українські партизани Української Повстанчої Армії почали у відповідь по всій Волині самооборонну акцію перед терором німців і поляків»
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Польські політики розпалюють протистояння та заважають примиренню, ‒ заява луцьких свободівців
26 червня, 2013, 12:11