Троїцька поминальна субота: чому у ПЦУ радять не бажати померлим, аби «земля була пухом»

Проводжати в останню земну путь рідних, друзів і близьких – це завжди боляче, адже душа тужить від розлуки, від пустки, яка утворюється, коли рідна людина йде з життя.

«Але ми не втрачаємо близьких назавжди: наша любов і піклування простягаються поза межами життя земного, адже ми не припиняємо вимолювати у Господа для померлих вічний спокій. Втім, люди не завжди правильно висловлюють ці побажання», – пишуть на сторінці ПЦУ у Facebook.

Зазначають, що часто можна почути, що вшановуючи пам’ять християнина, який нещодавно помер, йому бажають, щоб «земля була пухом», однак, це – не правильно.

«Ми знаємо, що на цвинтарі залишається лише тіло, а душа людини після смерті переходить від тимчасового земного буття до вічного. Тому ми бажаємо вічного спокою, світлої пам’яті та Царства Небесного, щоби душа знайшла спочинок в оселях Господа та блаженне життя», – пояснюють священнослужителі.

У церкві переконані у можливості спасіння душі після смерті, а тому просять молитися за спочилих християн на кожній літургії, а особливо у дні загального поминання померлих, які називаються батьківськими суботами.

Принагідно нагадують, що 6 червня – Троїцька поминальна субота, коли потрібно згадати усіх спочилих та навідатися на цвинтар.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!