вхід реєстрація

Волинянин колекціонує курей. ФОТО

Волинянин колекціонує курей. ФОТО
Мешканець села Липляни Ківрцівського району розводить птицю.

У колишнього військового, а нині лікаря «швидкої» Бориса Антонюка ‒ мешкають павичі, фазани й ексклюзивні кури, серед яких ‒ чубаті, бородаті, бійцівські та навіть такі, що несуть яйця незвичного бірюзового кольору, ‒ пишуть Відомості.

Господар каже, що розводить птицю не заради вигоди, а суто для душі та щоб було, що людям показати.

Любов до природи прищепив чоловікові його дід. Саме від нього він отримав у спадок кролів. Розводить їх і донині, але найбільша гордість лікаря Антонюка ‒ його курочки.

«Люблю курей із раннього дитинства, та взявся їх розводити десь років зо двадцять тому. Починав із породи золотий кохінхін, карликових курей. Не можу сказати, що якась курка мені гарніша. То мої вихованці, вони мені всі милі, ‒ каже він. ‒ Це ж добре, коли у тебе є щось таке, чого в інших немає. Я б назвав це азартом колекціонера. Я з ними спілкуюся. Коли втомлений, можу просто на них дивитися. Когось заспокоює споглядання вогню чи води, мене ж ‒ мої кури».

Скільки екзотичних курочок у чоловіка, точно він не знає. Каже, що ніколи не ставив собі за мету їх порахувати. Звичайних курей у господарстві немає ‒ вони просто не потрібні, адже, господар не розглядає їх як м’ясо чи яйця, йому цікаві ексклюзивні, на яких хочеться дивитися та захоплюватися.

«Своїх курочок я не рубаю. Бувають випадки, коли підверне ногу, то чого птиця має ходити мучитися? А так ні», ‒ розповів він.

Серед «старожилів» у господаря ‒ гусак, який, щоправда, не дожив усього тиждень до свого 17-річчя, а також курка, якій уже майже 12 років.

Ексклюзивну птицю представляють пухові кури, які замість пір’я вкриті пухом. Родом вони з Лаосу та В’єтнаму.

Також у чоловіка ‒ декілька видів фазанів: золотистий, срібний і королівський.

«Вони реагують на чужого. Навіть коли я прийду в незвичній для них одежі, то нервуються, дуже голосисті. Я вже навіть думав відмовитися від них. До речі, то перший срібний фазан, який у мене не агресивний, бо попередніх доводилося годувати, заходячи у клітку зі щитом. Якось залетів мені на голову, то думав, що без очей залишуся», ‒ розповів Антонюк.

До останнього часу було у колекції липлянського фермера багато пав, але вони потруїлися хімікатами, якими сусіди покропили город. Зараз у господарстві залишилася тільки одна самка, тому в планах господаря ‒ збільшити кількість цих птахів. Він навіть почав будувати окремий вольєр.

Вражають і бійцівські кури індійської породи.

«Їм було всього місяць, то вони так билися між собою! Думав, що їх у мене вже не буде після таких боїв. Сильні настільки, що виривають шматки м’яса. Інших курей вони поки не чіпали», ‒ розповів чоловік.

Щодо планів на майбутнє, то господар каже, що не завжди є можливість мати все, що захоче.

«Я не куплю штанів, але куплю півня, ‒ напівжартома зізнається господар. ‒ Якщо вже тримати курей, то треба це робити належним чином, так, як треба, а не знущатися над тваринами. Мені, наприклад, цікаві страуси ему, та я розумію, що умов для їхнього утримання в мене поки немає. Працівників наймати для догляду я не хочу, бо ніхто не зробить так, як сам. Моя дружина може просто вийти, погодувати птицю, але особливо нею не займається».

До слова, на годівлю щомісяця потрібно 500-600 кілограмів зерна.

«Курчат годую часто ‒ шість разів на день, дорослих ‒ двічі. Несучкам у раціон додаю спеціальний комбікорм, щоб яйця були хороші. Одна пшениця не містить у собі стільки поживних речовин, як, наприклад, овес. Усілякими ліками чи тим паче антибіотиками я не бавлюся, бо то нездорово», ‒ каже Антонюк.

Теги: цікаво
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час