Волинянин був охоронцем і одночасно вихователем цесаревича Олексія з династії Романових

Охоронцем і одночасно вихователем цесаревича Олексія з імператорської династії Романових був волинянин Андрій Єремієвич Деревенько.

З біографії матроса Деревенько відомо, що він народився 19 серпня 1878 року в селянській родині, в селі Горопаї Волинської губернії (сьогодні це село Любарського району Житомирської області), - пишуть Хроніки Любарта.


Матрос Деревенько був одруженим, мав троє дітей. В спогадах про цесаревича є згадки, що він любив гратись із дітьми матроса, які були трішки менші за нього.

Коли Деревенько виповнилось 21 рік, він почав служити в Балтійському флоті матросом. Його життя кардинально міняється в 1906 році, коли він стає охоронцем і вихователем дворічного спадкоємця престолу, цесаревича Олексія.

Як же звичайному селянину вдалось заслужити довіру імператора і стати майже членом його родини? Як виявилось, напередодні імператор Микола ІІ разом із родиною здійснював прогулянку по Фінському заливу.

По традиції, усіх моряків на судні представили перед імператором, в їх в завдання яких входило забезпечення безпеки родини Миколи ІІ. Відповідальний та статний Андрій Деревенько сподобався імператорській родині і став улюбленцем.

Спеціально для волинянина було введено посаду «дядька», тобто вчителя для малолітнього цесаревича Олексія. Можливо, волинянин не надовго б залишився в імператорській родині, проте злий випадок «допоміг», так би мовити, його кар’єрному росту.

Одного разу, під час плавання, яхта Миколи ІІ сіла на мілину. Була загроза затоплення та вибуху котлів. Проте Деревенько не розгубився, не чекаючи команди, він врятував малого цесаревича. Чим заслужив безмежну довіру імператора та його дружини.

Деревенько став справжньою нянькою для спадкоємця престолу. Він постійно був поряд.

В його обов’язки входило возити на велосипеді, вчити, виховувати і бути надійним другом для малого Олексія. Часто матрос возив на велосипеді малого Олексія по парку в Царському Селі. Коли спадкоємець бував хворий і плакав ночами, Деревенько сидів у його ліжечка.

Часто Деревенько пригощав свого вихованця солдатською їжею - і цесаревич її щиро полюбив і навіть вимагав, щоб йому щодня приносили пробу з кухні полку. Незважаючи на постійну відсутність апетиту, спадкоємець з'їдав всю порцію супу і каші з житнім хлібом, облизував ложку і примовляв: «Ось це смачно, а не те, що наш обід».

Волинянин дуже позитивно впливав на Олексія. Часто розповідав історії із свого життя. Як наслідок цесаревич говорив такі слова: «Коли я буду царем, не буде бідних і нещасних, я хочу, щоб всі були щасливі.

Не всім подобався волинянин Деревенько. Багато хто, відмовляв імператора і говорив про негативний вплив матроса на дитину. Відомо, що після революції 1917 р., імператорську родину було арештовано, а потім страчено.

Що ж сталось з волинянином Деревеньком? Одні джерела говорять про те, що він не хотів покидати цесаревича, але йому не дозволила нова революційна влада, яка захопила Петербург.

Існують відомості, що матрос Деревенько помер від тифу в Петеребурзі в 1921 р., не на довго переживши свого вихованця.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!