вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Мерія ледь не спалахнула, а в тролейбуса з’їхали «роги»: як над Луцьком вперше піднімали синьо-жовтий стяг

Мерія ледь не спалахнула, а в тролейбуса з’їхали «роги»: як над Луцьком вперше піднімали синьо-жовтий стяг
Щороку у Луцьку святкування Дня Державного прапора України розпочинається із урочистої церемонії підняття синьо-жовтого стягу перед будівлею мерії. Ліцеїсти одягають парадну форму, чиновники – вишиванки, оркестр урочисто виконує гімн, а зі сходів «депутатської» будівлі лунають палкі промови.

Утім, мало хто знає, що вперше національний прапор над міською радою замайорів задовго до офіційного проголошення незалежності – 15 липня 1990 року. Про події того дня Інформаційному агентству ВолиньPost розповіли учасники дійства Геннадій Кожевніков та Богдан Денисюк.


«Люди витягнули мера та секретаря компартії, дали їм в руки синьо-жовті прапори і наказали голосувати»

«Після чергових виборів, що відбулися у березні 1990 року, у раду пройшли біля 120 депутатів (сьогодні – 42 депутати, – авт.). Це було перше, як ми називаємо, демократичне скликання, куди увійшли видатні люди міста, що по суті готували День Незалежності України: Геннадій Кожевніков, Михайло Тиський, Богдан Самохваленко, Віталій Федосюк, Олександр Більчук, Олександр Юрченко та багато інших. Без них не було б нічого. Вони руйнували систему, що існувала до 90-го року», - каже Богдан Денисюк, який на той час був депутатом міської ради.

На першій квітневій сесії обранці громади ухвалили низку проукраїнських рішень, серед яких – вивісити прапор над замком Любарта.

«У нас не було більшості в раді. Комуністична більшість не хотіла бачити прапор України. Вони були койотами, як ми їх називали, дуже боялися, що скажуть їм з Києва. Тож почати вирішили з замку. Разом з працівниками заповідника вилазили на вежу, скручували будівельні труби, піднімали прапор. Тогочасна влада була відсторонена від таких процесів», - пригадує Геннадій Кожевніков.

Питання про підняття синьо-жовтого стягу над мерією, що розглядали на сесії у липні в Будинку культури, далося з великими потугами. Як розповідає Богдан Денисюк, передусім через те, що понад пів сотні депутатів були комуністами. Однак, існувала й інша частина, яка прагнула будувати незалежну державу. На той час поборники незалежості створили групу «Ініціатива», що стала фактично першою фракцією у мерії Луцька. Головував у раді Антон Кривицький.

«Він був комуністом, але це була насправді державна людина. Треба віддати належне, що він відчував те прагнення змін, відчував людей. У Луцьку було багато випадків напруження, протистояння. Комуністи існували, але існували й зовсім інші демократичні сили, відбувся штурм цієї будівлі (показує на теперішній головний корпус СНУ імені Лесі Українки, котрий колись був приміщенням обкому партії, – авт.)… Але Антон Федорович та тодішній начальник міліції Сергій Шелепін усе врегулювали. Мені здається, що й ті, хто очолював «Народний Рух» віддавали належне Антону Кривицькому. До речі, саме він запропонував пізніше віддати споруду на Волі університету», - Богдан Денисюк і називає тодішню каденцію «романтиками», котрі всі робили «з нуля», і відстоювали свою позицію, ґрунтуючись лише на власних поглядах і переконаннях без чиїхось втручань згори.

Коли ж національний прапор замайорів над Львовом, Івано-Франківськом, Тернополем, демократи запропонували внести аналогічне питання у порядок денний сесії Луцькради у липні. Найбільше на цьому, як стверджує Богдан Денисюк, наполягав Геннадій Кожевніков.

«Для нього не було альтернативи. «Ми вносимо в порядок денний питання щодо вивішення прапора над міською радою», - так казав. Антон Федорович хотів відкласти питання, обговорити, бо ж у мерії було багато комуністів. Вговорили голову. А біля приміщення Будинку культури зібралися сотні людей. Перше голосування – не проходить. Пауза. Обговорення. В кінці-кінців знову ставлять питання на голосування. Тут Кожевніков встає: «Я вважаю, що нам треба проголосувати ще й за те, аби відновити на території міської ради ще й гімн та герб». Усе-таки ми проголосували», - відзначає очевидець подій.

Своєю чергою, уточнює Геннадій Кожевніков, рішення ради ухвалила й завдяки натиску присутніх під стінами Будинку культури людей:

«Після першого голосування натовп увірвався у залу, витягнув за крават мера і першого секретаря міського комітету партії Ліповського. Люди дали їм в руки синьо-жовті прапори і сказали високо тримати. Вони тримали ті прапори, бо не знали, що люди з ними можуть зробити. Потримали ті прапори а натовп кричить: «Тепер голосуйте». Після перерви вони бідні, перелякані, червоні. Дали команду своїм колегам-комуністам і так питання підтримали».

Чоловік також згадує сміючись, що спершу активісти примушували мера Кривицького до дій, а потім виносили на руках із вдячністю.

«Водій тролейбуса так задивився, що з’їхав з дороги на парковку»

Сесія завершилася. Однак, перепони – ні. Потрібно було знайти височезний флагшток для синьо-жовтого стягу. Вирішили зварювати просто на місці.

«Ми зловили директора 5-го ЖЕКу, виділив він нам зварювальника. Поки знайшли ті труби, коліщатка, транспорт… Полізли на горище. Попри все бажання зробити справу, треба було пам’ятати про протипожежну безпеку (сміється). Це ж стара будівля… Був момент, коли впала іскра на утеплення і нам стало страшно. З тієї іскри ледь не спалахнуло полум’я. Але загасили, все добре, як бачите, усе стоїть», - говорить Богдан Денисюк.

Для початку треба було перевірити, чи надійно триматиметься прапор на флагштоку, відтворює у пам'яті події липня Богдан Денисюк:

«Піднімаємо наверх. Внизу їде тролейбус. А на той час було настільки дивно, що жовто-блакитний прапор, котрий всюди заборонений, піднімається над міською радою. Водій тролейбуса задивився на це дійство, з’їхав на парковку, «роги» злетіли, люди повиходили і дивилися на це експериментальне підняття стягу. Був ще момент, що прапор піднімають, а Кожевніков каже: «Він повинен бути вищим за державний червоно-синій». Так і вийшло».
Геннадій Кожевніков, Богдан Денисюк та інші поборники незалежності
Геннадій Кожевніков, Богдан Денисюк та інші поборники незалежності

Опісля на перше підняття прапора зранку 15 липня над Луцької міською радою зібралося безліч небайдужих до долі України людей. Цього ж року виплеканий державний символ із часів офіційного проголошення Незалежності побачить Луцьк у 29-те…

Спілкувалася Надія МІЩУК




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
лучанин, котрий в 1988-92 рр проходив дійсну військову службу в Чопі, не пригадує чогось буремного.. спокійно було і в Багдаді, чи то пак - в циганському таборі на околиці..
Відповісти
Останні новини
Мерія ледь не спалахнула, а в тролейбуса з’їхали «роги»: як над Луцьком вперше піднімали синьо-жовтий стяг
23 серпень, 08:50