За два тижні може зіпсувати ціле сховище картоплі: волинян попереджають про шкідника

У багатьох країнах шкодочинність картопляної молі перевищує шкодочинність колорадського жука.

Про це інформують на сайті Шацької райдержадміністрації.

Ми звикли, що найбільший шкідник картоплі - колорадський жук. Усі сили і засоби, хитромудрі й примітивні народні способи боротьби направлені здебільшого саме проти нього. І ось нова небезпека – картопляна міль.

Картопляна міль (лат. Phthorimaea operculella Zell) — небезпечний карантинний шкідник пасльонових культур, обмежено поширений на території України. Картопляна міль пошкоджує картоплю, томати, баклажани. Може оселятися також на тютюні та перці стручковому. Основний спосіб поширення молі — перевезення і висаджування заселених бульб.

Картопляна міль — невеликий метелик з розмахом крил 12-16 мм., сірого кольору, в стані спокою крила складені на спині. Самка молі відкладає 100-300 яєць на зелені рослини пасльоно-вих або на бульби, плоди картоплі. Гусениці, які відроджуються з них, виростають до розмірів 10-13 мм. Вони білого кольору з жовто-рожевим або сіро-зеленим малюнком, голова-чорна. За вегетаційний період шкідник дає в середньому 4-5 поколінь.

Гусениці об’їдають листя, пагони, бульби і навіть плоди, які утворюються з квіток картоплі. При цьому пошкоджені місця куща покриваються павутиною. Часто ненажерливі гусениці молі вгризаються в середину стебел, після чого вони вище цього місця відмирають і виглядають як обпалені.

Цей шкідник може розмножуватись і взимку — в льохах і підвалах, сильно пошкоджувати бульби картоплі. При розмноженні в підвалах картопляна міль відкладає яйця на вічках бульб або в пошкоджених місцях. Гусениці молі іноді повністю з’їдають бульби.

Характерною ознакою пошкодження бульб є екскременти гусениць молі на поверхні бульби. Ходи гусениць знаходяться під шкіркою і в середині бульби. Плоди томатів і баклажанів, які мають гладеньку поверхню, гусениці пошкоджують біля плодоніжки.

До останнього часу можливість розвитку і розповсюдження шкідника в Україні була обмежена, але, зважаючи на постійне потепління та спалахи розвитку картопляної молі в південних областях, є реальна загроза проникнення його і у Волинську область.

Тому обов’язково потрібно дотримуватися заходів захисту: запобігати завезенню й поширенню шкідника у нові райони, дотримуватися карантинних правил, фумігації бульб картоплі перед висаджуванням, знищення пасльонових бур’янів, підгортання кущів, що не допускає оголення бульб, збирання врожаю до засихання бадилля та негайне вивезення з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка ґрунту; за можливості — відмова від літнього садіння картоплі.

У разі виявлення льоту метеликів та ушкодження рослин — обприскування інсектицидами.

У зв’язку із таким становищем підприємцям, які займаються ввезенням та реалізацією овочевої продукції на території району, необхідно усвідомлювати свою відповідальність при закупівлі оптових партій картоплі та овочів з інших областей та реалізації їх на ринках області без карантинних документів та встановлення їх фітосанітарного стану.

Необхідно, щоб кожен житель району розумів важливість цієї проблеми при купівлі овочевої продукції. Покупець в праві знати фітосанітарний стан продукції, яку купує, а продавець зобов’язаний надати документ, що засвідчує її фітосанітарний стан.

Такими документами є: карантинний сертифікат, висновок фітосанітарної експертизи, акт фітосанітарного контролю.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!