вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Ігор Чайка складає власну дорожню карту ковельських комунальних проблем

Ігор Чайка складає власну дорожню карту ковельських комунальних проблем
У дворах і на вулицях Ковеля почуєш і побачиш те, чого не видно з вікон владних кабінетів і про що на нарадах не розповідають ковельські чиновники. А навіщо? Не знаєш про проблему, то ніби її й немає…

Тож, аби створити власну дорожню карту ковельських житлово-комунальних проблем, які потребують вирішення, претендент на посаду Ковельського міського голови, тележурналіст Ігор Чайка, пішов між люди.

Говорять багато: і про двори, і про спортмайданчики, і про руду воду з крану, і про занедбані підвали багатоповерхівок, що стали прихистком для безхатьків...

А ще про те, які зміни незабаром чекають на Ковель.



МРІЯ: ВИЙТИ З ПІД’ЇЗДУ І НЕ СПОТИКАТИСЯ

У дворі п’ятиповерхівки, що на Мечникова, 5а чітко перелічують те, що потребує нагального ремонту, а то й цілковитої заміни: асфальтне покриття у дворі, пішохідні доріжки та дитячі майданчики.

Люди в один голос озвучують спільну на всіх заповітну мрію: «Щоб людина вийшла з під’їзду і не спотикалася та не падала».



Цей двір не бачив ремонту 35 років, відколи здали будинок. Тут яма на ямі, а в одному місці, біля бордюри, утворилося справжнє провалля. Тепер із нього стирчить височенне гілля-засторога, щоб, бува, хтось із необережності не впав туди. Люди оповідають: нещодавно в цю пастку потрапила автівка, ледь витягнули.

«Першочерговість ремонту дворів, об’єми робіт, кошторис мають бути закладені в п’ятирічну міську програму, - ділиться власними міркуваннями Ігор Чайка. – Щоб кожен ковельчанин мав до неї відкритий доступ, міг проконтролювати якість робіт. Тоді й красти ніхто не буде, і двори у нас будуть європейські. А ще треба зробити так, щоб ремонтували їх ковельські фірми, з них можна буде спитати, коли щось раптом не так. А ще будуть нові робочі місця і ПДФО із їхніх доходів йтиме у місцевий бюджет».



Нарікають жителі вулиці Мечникова і на сусідів із приватного сектору, які, як тут кажуть, не без дозволу «Ковельводоканалу», «врізалися» у міську каналізацію.

Зі слів людей, коли у приватних будинках набираються повні ями, там вмикають насоси і скидають усе в загальну каналізацію. Труби тут старі й на більші потужності не розраховані, тож усі нечистоти через каналізаційні люки виливаються у двір будинку, де граються діти.

Коли ж до гурту приєднався місцевий екоактивіст Руслан Троцюк, пішли подивитися ще на один клопіт – канаву для стічних вод, яка тепер більше скидається на болото і, колись зелену зону біля будинків, що перетворилася на непролазні хащі, встелені сміттям.



Враження гнітючі. А поруч — клаптик, розчищений власноруч Русланом навпроти вікон його квартири: зелена травичка, чорнобривці цвітуть, будки для дворових тварин, яких тут підгодовують.

«Тут можна було б облаштувати сквер та зону відпочинку, і зробити це в межах «Бюджету участі», — каже претендент на посаду ковельського міського голови Ігор Чайка. — Це така класна штука, яка діє в багатьох українських містах, зокрема, і в Луцьку. Міська влада закладає в бюджеті гроші, оголошує конкурс, городяни пишуть проєкти, а потім їх спільно втілюють. У Ковелі, на жаль, поки такого немає».

Місцеві підозрюють, що ця, заросла хащами земля, уже має власника.

«Щоб таких припущень навіть не виникало, хочемо зробити Генеральний план розвитку міста, який був би доступний кожному. А не за сімома замками, як зараз, що навіть як журналіст не можу до нього дістатися», – каже Чайка.

Він обіцяв порадитися з фахівцями й стосовно підтоплень будинків через стан канави.

«Місто наше занехаяне, – каже екоактивіст Руслан Троцюк. – У який двір не заїдь, там мало порядку. Але цей безлад може зникнути, якщо всім взятися до роботи і почути одне одного».



Дорогою назад Ігоря Чайку запросили до підвалу, що на Фабричній, 2: місцеві мешканці дуже бояться зими, адже через кволий стан труб із гарячою водою, у них реальна загрозі лишитися чи без тепла, чи без тої ж таки гарячої води.



ПІДВАЛ, ЯК У ФІЛЬМІ ЖАХІВ, А В КРАНАХ – РУДА ВОДА

У гуртожитку залізничників, що на Залізничній, Ігоря Чайку першим зустрів трирічний Богданчик із мамою Вікторією Шилюк. Молода родина шість років тому, купила тут кімнату, але комфортним та спокійним життя їхнє аж ніяк не назвеш.



Ведуть спершу до підвалу, побачене гнітить, а від запаху цвілі та фекалій — нудить.

«Тут протікають труби. Коли проходять дощі — у підвалі стоїть вода, а коли починає все це випаровуватися, в квартирах на першому поверсі нічим дихати. Бувало, що мусила з дитиною у мами ночувати, таким нестерпним був сморід, – розповідає мама маленького Богданчика. – У підвалі труби гнилі, фекалії ніхто не прибирає. А обслуговує нас ЖКП №1, але там кажуть, що це — не їхній клопіт».

А ще підвал у будинку постійно відчинений, і часто стає прихистком наркоманів та безхатьків. Зі слів пані Вікторії, один тут, що жив кілька місяців, влаштував пожежу.

«У наших планах – запровадити в Ковелі програму «Безпечне місто». Один із її пунктів – це навести лад у підвалах міських багатоповерхівок. За кожним підвалом буде закріплений відповідальний, вони будуть закриті, а доступ матимуть лише мешканці будинків», – розповів Чайка.

У дворі на Чайку чекало ще кілька мешканок цього гуртожитку. Одразу завели мову за можливе створення ОСББ, але більшість із них схиляються до того, що це поки марна затія, бо «тут живе багато квартирантів, а власники квартир, кажуть, що їхня хата скраю».



Ще одна велика проблема для жильців гуртожитку, що на Залізничній, – якість водопровідної води: руда, не придатна не те що для пиття та приготування їжі, але й навіть купання. Нею страшно помити навіть підлогу.


«Куди тільки не зверталася, заяви не писала. Крани іржаві стали. У дитини – висипання на шкірі після контакту з такою водою. Тому купуємо її постійно чи з колонки носимо», – розповіла пані Раїса, яка живе в гуртожитку з 1985 року.

А на підтвердження її слів пані Вікторія винесла в горнятку щойно набраної з-під крана рудої води…

«Усі проблеми, зрозуміло, за один раз вирішити не можливо. Проте якщо розробити чіткий план розвитку територій, обговорити його з громадою і місяць за місцем почати вирішувати комунальні проблеми ковельчан, то за п’ять років зможемо кардинально покращити ситуацію в рідному місті, – запевнив містян Ігор Чайка. – Головне, щоб влада чула людей та розповідала про свої плани. Коли люди побачать, як зрушилось із мертвої точки вирішення їхніх уже забутих давно проблем, то, нарешті, з’явиться довіра до влади та бажання разом змінювати Ковель. Потрібно просто не бути байдужим та пам’ятати, що будь-яка велика подорож починається з першого кроку».

Далі буде…

Ореста ДЗВОНАРКА


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.