вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Мріяв стати першим темношкірим генералом в Україні: історія молодого льотчика, який загинув у авіатрощі під Чугуєвом

Мріяв стати першим темношкірим генералом в Україні: історія молодого льотчика,  який загинув у авіатрощі під Чугуєвом
На борту літака Ан-26, що розбився 25 вересня під Чугуєвом, перебував старший лейтенант Ашраф Мсуя. Хлопець — корінний харків'янин, хоча має рідних у Східній Африці, у Танзанії.

Історію про молодого льотчика написали журналісти "СК"

Бабуся Ашрафа, корінна мешканка Харкова, пов’язала своє життя з темношкірим вихідцем зі Східної Африки, з Танзанії. Цим же шляхом пішла і мама Ашрафа, яка познайомилася з танзанським студентом у медуніверситеті і вийшла за нього заміж, але поїхати разом з чоловіком на його батьківщину відмовилася. За деякий час у Харкові на початку 90-х з’явився на світ чорношкірий малюк, який отримав ім’я Ашраф Мсуя.

Дитячі роки для Ашика (так його називають близькі і друзі) минули доволі напружено з двох причин. По-перше, йому було складно рости без батька, якого жодного разу не бачив, а по-друге, через особливе ставлення до його кольору шкіри.

"Зараз я згадую це з посмішкою, але, звичайно, мені було непросто. Всі діти в якихось моментах бувають жорстокі, тож доводилося терпіти, зціпивши зуби. Звертали зайву увагу і жартували, але я відразу ж намагався згладити конфлікт", – згадує Ашраф.

У дитинстві хлопець мріяв стати футболістом, грав у дворовій команді, і потім так захопився, що замислився над тим, аби  пов’язати своє подальше життя з цим видом спорту. Після дев’яти років навчання в середній школі його запросили у спецшколу "Металіста", далі був місцевий "Арсенал". Потім вирішив спробувати себе в мініфутболі. У 16 років йому запропонували перший професійний контракт у клубі "Лаум", але згодом хлопець повернувся до великого футболу. 

Після невдалої спроби стати футболістом вирішив присвятити себе більш приземленим речам: став навчатися, працювати й відпочивати. Він вступив на заочне відділення до академії фізкультури. Завдяки футболу з’явилося багато зв’язків, запросили до престижного ресторану, в якому працював хостесом, швейцаром, офіціантом.

Минув час, і він зрозумів, що дуже багато на себе взяв: ні на роботі, ні в інституті в нього нічого не клеїлося. У той час почалася криза, на роботі в Ашрафа були проблеми, не мав можливості платити за навчання. Якось згадав, що колись проходив медкомісію у військкоматі, і зрозумів, що от його шанс на порятунок. Він просто хотів кудись поїхати, щоб переосмислити своє життя і почати якщо не все, то хоча б новий розділ з чистого аркуша. Наш герой намагався потрапити на строкову службу під час весняного призову 2010 року. З 5 травня хотів потрапити в команду і не міг цього досягти до 21 травня, а саме цього дня була остання відправка.

"Пам’ятаю, як зараз: увечері вийшов на балкон, подивився в небо, впустив ту саму скупу чоловічу сльозу й молив Бога, щоб в останній день мене все ж таки забрали в армію", – розповідає хлопець.

Він чудово розумів, які можуть бути наслідки цього вчинку, адже на початку служби всім важко, а темношкірому й поготів. Але Ашик цих труднощів не боявся.

З усього призову тільки його вивчили на радіотелеграфіста, він вивчив азбуку Морзе. Одного разу темношкірий солдат заступив на бойове чергування, а на той час була громадянська війна в Лівії (початок 2011 року).

"Нам повідомили, що там є українські громадяни, і ми брали участь у їх евакуації. Я з ранку до ночі прослуховував мережу борта, що летить, і знав, скільки людей на борту, залишки палива і т. ін. Таким чином брав дистанційну участь у цій операції. І напередодні 23 лютого мені дали звання старшого солдата", – з гордістю згадує Ашраф.

Повернувшись додому, перший час хлопець відпочивав і хотів влаштуватися на роботу, але не вийшло. Через два з половиною місяця він уже був на контракті в армії. Потім його зарахували зв’язківцем і після навчання направили служити лінійним спостерігачем у штаб при Харківському університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Прокладав зв’язок, кабель, прослужив дев’ять місяців.

Під час служби він уявляв себе офіцером, і в 2012 році все ж таки вступив до ХУПС на льотний факультет на спеціальність штурмана.

Нинішню ситуацію на сході України Ашраф вважає вкрай болючою для себе темою. Навіть сам прагнув опинитися в епіцентрі бойових дій.

"Це було на третьому курсі (ХУПС. – Авт.). На певному етапі навчання були труднощі, багато чого не виходило, були проблеми в сім’ї, і одного разу настав моральний зрив. Я зрозумів, що хочу бути корисним Україні. Пішов до начальника свого факультету і намагався пояснити йому, що хочу допомогти людям і піти воювати в АТО. На що він відповів: "Якщо знадобиться саме твоя допомога, я буду знати, що ти не підведеш, але поки що не час", – розповідає Ашраф.

Після закінчення першого курсу в житті нашого героя сталася несподівана, але водночас час така довгоочікувана подія – він зустрівся зі своїм батьком. На початку 2013 року Ашраф вийшов з ним на зв’язок, а вже на літніх канікулах поїхав до батька в Танзанію. Ця незабутня подія сталася в день 22-річчя нашого героя.

Пробув наш герой 10 днів, можна сказати, як у розвідці. Найбільш пам’ятне, що він побачив на іншому континенті, так це найвищий і потенційно активний стратовулкан Африки Кіліманджаро. Зустрічав навіть племена, які вірять у язичницьких богів.

Тато Ашрафа — лікар-інспектор, стежить за охороною здоров’я певного району Танзанії. Він пропонував синові залишитися, але той відмовився.

"З дитинства мама привчила розраховувати тільки на себе, от я так і роблю, попри те, що це тато, – ділиться Ашраф. – Чесно кажучи, я б не зміг там жити. Я виріс тут і так прикипів до української землі, що хочеться залишити після себе щось саме в Україні", — говорив Ашик.

Його друзі розповідають, що Ашик хотів служити на благо українського народу, захищати цілісність нашої держави і мав на меті стати першим темношкірим генералом в Україні. Він цілеспрямовано йшов до цього.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Мріяв стати першим темношкірим генералом в Україні: історія молодого льотчика, який загинув у авіатрощі під Чугуєвом
29 вересень, 17:05