Унікальний стровинний човен, який знайшли в Стиру, оглянули столичні науковці.ВІДЕО

Дванадцятиметровий човен-довбанку, яку витягли з річки Стир 5 років тому, вкотре оглянули науковці Національної академії наук України.

Історичну знахідку нині зберігають у спеціальному приміщенні маневицькі музейники, - йдеться у сюжеті Суспільного.

Зі слів науковця НАН України Андрія Петраускаса, човен збережений добре. Білий наліт, що утворився на бортах– сліди консервації, каже вчений. З його слів, для України ця пам’ятка стародавнього судноплавства – унікальна. Вага довбанки 2,5 тонни.

"Це єдина задокументована пам’ятка, яка являє собою заготовку для човна типу лад’ї чи чайки.На сьогодні ці усі речі не захищені ні пам’яткоохоронним законодавством, ні системою заходів", - розповів науковець.

Зі слів його колеги Марини Сергєєвої, яка вивчає технології виготовлення стародавніх човнів, маневицький артефакт видовбаний із цілого стовбура дерева й ніколи не був у вжитку.

Співробітниця інституту археології Марина Сергеєва розповіла: науковці поки не дійшли висновку щодо того, з якого дерева виготовили човен. Визначити техніку виготовлення і остаточну дату, каже вона, основне завдання науковців, які вивчають цю знахідку.

Маневицького човна-довбанку відсьогодні, 9 жовтня офіційно зробили доступним для відвідувачів, розповів директор місцевого краєзнавчого музею Петро Хомич. Аби експонат не руйнувався, його зрошують спеціальним розчином і витрачають на це 5 тисяч гривень музейних грошей.

Волинський човен-довбанку оглянули столичні науковці. Які висновкиСуспільне Волинь
Науковці НАН оглядають та фотографують артефакт

Нагадаємо, артефакт знайшли у річці Стир між селами Старосілля та Копилля влітку 2015 року. На поверхню з води довбанку витягли у вересні того ж року. Для стародавнього човна, який датується 1229-1256 роками, при музеї збудували спеціальне приміщення.

З минулого року в Маневичах почали облаштовувати музей одного експонату. На його будівництво передбачили понад 1,5 мільйони гривень.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!