вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Позичивши очі у Сірка: добірка книг про сором*

Позичивши очі у Сірка: добірка книг про сором*
Книги про сором займають у літературі особливе місце. Вони мають свою, ні з чим незрівнянну дію катарсису, котра очищує душу й заспокоює пам'ять від болісних спогадів минулого. Такі книги зцілюють нас, допомагають через образи героїв заглушити власні проблеми.

Літературні герої, яких мучила совість, завжди викликають симпатію в читачів. Саме таким є возний у творі Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Він, не надто вродливий та підстаркуватий, мав одружитися на красуні Наталці, однак та віддала перевагу не шлюбу з розрахунку, а щирому коханню. Возний мав право подати на дівчину до суду за порушення умов договору, однак під дією власної совісті все ж поставився з розумінням до її почуттів. Цей твір входить до збірки Івана Котляревського «Енеїда. Наталка Полтавка», яка неодмінно зацікавить читача. Не можна не згадати ще одного класика української літератури – Івана Карпенка-Карого та збірку його п’єс «Сто тисяч». Герої цих комедій далеко не завжди переймаються муками совісті – втім, саме через це у фіналі їм доводиться гірко каятися.

Совість у літературних творах нерідко служить тим фактором, навколо якого обертається весь сюжет. Персонажі можуть як послуговуватися нею, так й ігнорувати, але вона постійно впливає на їх дії. Саме подібні мотиви простежуються у філософській збірці віршів Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти - людина». Поет закликає нас жити по совісті, гідності, цінувати неповторність людської долі та кожної хвилини життя. Совість та загострене відчуття справедливості притаманні й головному герою роману Івана Багряного «Тигролови». Він, нащадок козацького роду Многогрішних, пройшов арешт, тортури під час вибивання показів у НКВС та мав опинитися в таборах, але зумів утекти з потяга. Людина, котра ніколи не наступала на горло власній совісті та боролася за власну долю – цей потужний образ причаровує та слугує прикладом для наслідування. Подібні до нього риси несуть в собі герої книги Володимира Винниченка «Федько-халамидник. Момент». Так, розбишакуватий хуліган Федько нерідко вчиняє шкоду й капості, однак він завжди чесний та намагається благородно взяти на себе провину в критичній ситуації. Проблематика совісті підіймається в збірці філософа Григорія Сковороди «Байки Харківські». Невеликі, але глибокі та пронизливі твори, написані ще у 18 столітті, існують, здається, поза простором і часом, бо не втратили своєї актуальності й дотепер. Вони змушують замислитися над життям та переоцінити його. Глибокий моральний підтекст містить і роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада: хроніка 1663 року». Він показує нам, до чого може призвести порожня демагогія та загравання з плебсом, котрому розкидаються рясні обіцянки у відповідь на підтримку в політичних авантюрах.

Книги про каяття завжди гостро зачіпають душу. Саме таким є роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». В ньому ставляться дуже непрості запитання, зокрема – щодо обґрунтованості насильства як єдиної можливої відповіді на визиски та гноблення. Головному герою співчувають, але, водночас, засуджують його за надмірну жорстокість. У збірці Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків. Intermezzo» також є місце каяттю. Головний герой повісті побивається за своєю коханою, яка передчасно пішла з життя, та не знаходить спокою до самої смерті. Промовистою є й збірка Івана Франка «Сойчине крило. Украдене щастя». Вона повна драматизму, а соціальний підтекст тісно пов'язаний з внутрішніми переживаннями героїв. Цю та іншу класичну літературу купити в Україні можна в мережі «Книгарня «Є».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.