вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Показали, яким був собор у Володимирі понад 130 років тому. РЕТРОФОТО

Показали, яким був собор у Володимирі понад 130 років тому. РЕТРОФОТО
У мережі з’явилась світлина, датована 1886-м роком, на якій зображений собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі-Волинському.

Фото опублікував Роман Віслобоков на своїй сторінці у фейсбуці, - пише БУГ.

Давню світлину “Мстиславового храму” віднайшли на шпальтах альбому фотографій Андріана Прахова.

Також зазначається, що фотографували собор восени.

У науковій праці Петра Ричкова “Дослідження та відбудова Успенського собору у Володимирі-Волинському: внесок Андріана Прахова” йдеться про історію реконструкції пам’ятки.

“Протягом існування собор зазнав дуже серйозних трансформацій і на момент прийняття рішення про його відновлення перебував не просто у напівзруйнованому, але й у значно видозміненому стані. Зміни ці були настільки масштабними, що в зовнішніх формах зникли майже всі ознаки, які можна було б пов’язати з давньоруською добою.

Натомість впроваджена в середині ХVІІІ ст. пізньобарокова стилістика переконувала глядача в наявності потужного впливу європейських храмобудівних традицій”, – йдеться у вступі.

За розробленим проєктом Прахова мала відбуватись реконструкція собору, яка передбачала 5 куполів, проте її так і не затвердили. Він досліджував храм протягом декількох років та підтвердив, що споруда саме із 12 століття:

“Висновок Прахова, процитований згодом О. Дверницьким, констатував: «храм зберігся настільки, що ближчий аналіз його частин не лишає жодного сумніву в тому, що ми маємо справу дійсно зі спорудою XII ст.

Керуючись давньою кладкою, що панувала в давній Русі протягом Х–XIII ст. і була різко відмінною не лише від сучасної, але й від тієї, що вживалася після XIII ст., розміром, вимісом та кольором цегли, кольором та товщиною вапняних швів, можна безпомилково в існуючій величній руїні відокремити стародавні частини XII ст. від усіх пізніших прибудов, переробок та додатків, котрі складають лише незначну частину цілого…»”

Ричков пише, що завершальною стадією пропагування необхідності відновлення храму став звіт Прахова на засіданні Імператорської Археологічної Комісії 1-го червня 1890-го року.

До звіту були докладені 37 аркушів з креслениками, акварелями, фотографіями, в тому числі, за словами самого Прахова, був представлений і аркуш з «досвідом відновлення… собору XII ст. в пам’ять чудесного спасіння августійшої імператорської сім’ї 17 жовтня 1888 року».

Цікаво також, як Прахов пояснює своєрідні форми соборних бань: «Головній бані надана форма митри на згадку про св. Стефана, єпископа Володимирського (XI ст.), малим баням — форма скуфій… в систему прикрас головного фасаду введено одинадцять ікон в пам’ять чудесного спасіння… Імператорського сімейства»”, – йдеться у науковій праці.

Як відомо, саме тут Прахова спіткала невдача. На засіданні ІАК під головуванням графа О. Бобринського за участю відомих фахівців Д. Грімма, Г. Котова, М. Преображенського, графа І. Толстого, запропонований «проект» було відхилено.

“Однак, зважаючи на особистість і авторитет доповідача, комісія зробила це у дуже делікатний, дипломатичний спосіб, покликавшись на необхідність подальших досліджень і глибшого вивчення «питання».”

У 1895 на огляд був представлений проект реконструкції Г. Котова. Його розглядала Археологічна комісія за участі представників Академії мистецтв, технічно-будівельного комітету Міністерства внутрішніх справ, провідних фахівців архітектурної справи і в 1896-му році без суттєвих зауважень, проект остаточно затвердили.

Як пише Петро Ричков, проект Г. Котова, представлений на розгляд 1895 року, відрізнявся від проектних пропозицій Прахова не лише глибиною опрацювання та фаховим рівнем, але й передбачав цілковите нищення всіх архітектурних «нашарувань», пов’язаних з греко-католицькою добою:

“На відміну від запропонованого Праховим «п’ятиглавія», був обраний одноверхий варіант з масивною шоломоподібною банею на циліндричному барабані з дванадцятьма віконними отворами”

Реставраційно-відновлювальні роботи розпочалися невідкладно, а вже 1900-го року відбулися велелюдні урочистості по освяченню храму.

Адріан Вікторович Прахов (4(16).3.1846, Мстиславль — 1(14).5.1916, Ялта) — відомий дослідник, творчо налаштований мистецтвознавець, в різні роки професор Петербурзького та Київського університетів. Про життєвий шлях Адріана Прахова відомо небагато. Як йдеться у науковій роботі, приїзд до Києва у 1880 році став для нього, за власним виразом, справжнім «одкровенням». З захопленням занурившись в різнобічні дослідження, пов’язані з фресками Кирилівської церкви, з мозаїками Софійського собору, з вивченням багатьох інших пам’яток київської старовини, вчений надовго пов’язав бурхливу свою діяльність з Києвом та, ширше, культурним життям в «українських» губерніях.

Успенський собор, або Мстиславів храм (1156 рік) є пам’яткою архітектури України, входить до державного реєстру Національного культурного надбання (реєстраційний номер № 803) і охороняється державою.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Показали, яким був собор у Володимирі понад 130 років тому. РЕТРОФОТО
28 листопад, 2020, 05:29