«Схибити я просто не можу, не маю права», – зв'язкова з волинської бригади

Світлана у війську і в князівській 14-й бригаді відносно недавно – служить лише рік. Водночас, каже, якщо спочатку сприймала службу, особливо на передньому краї, з острахом, то за цей недовгий час зріднилася з побратимами, вважає їх своєю другою сім’єю.

Про військову розповідають у пресслужбі волинської бригади.

Своє рішення йти служити жінка пояснює просто, - у кожного з нас, громадянина України, незалежно від статі, є обов’язок перед своєю країною. А тому сама Світлана пішла виконувати його, не роздумуючи. Нині, після року служби, чітко усвідомлює, як багато від неї залежить.

- Я черговий зв’язківець і я чудово розумію свою відповідальність: від того, наскільки точно та правильно під час бою я прийму та передам інформацію, залежить хід бою та життя і здоров’я моїх побратимів. Тож схибити я просто не можу, не маю права, - ділиться жінка-військовослужбовець.

Удома на Світлану з нетерпінням чекають двоє діток-підлітків, син і донька, яка цьогоріч закінчує навчання в школі. Жінка каже, надзвичайно скучила за дітьми. А разом із тим впевнена: все, що роблять тут, на фронті, вона та її побратими - це заради майбутнього її дітей та всіх дітей України. Для того, щоб вони дорослішали, жили і здійснювали свої мрії під мирним небом у вільній сильній Україні.

- Я бажаю всім віри в себе, і Перемоги! Знаю, ми все зможемо! Все буде – Україна.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!