вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Хто допомагає патріархові Варфоломію будувати міст до Ватикану і чому

Хто допомагає патріархові Варфоломію будувати міст до Ватикану і чому
Візит Вселенського патріарха в Київ у серпні цього року мав не лише пастирський і політичний, але й екуменічний характер. Фактично він дав відмашку представникам Української греко-католицької церкви та створеної у 2018 році Православної Церкви України для переходу до активного просування ідеї «подвійного сопричастя». При цьому головну роль у вибудовуванні стосунків з греко-католиками грають колишні ієрархи Московського патріархату.

Раніше про плани Фанара зі зближення ПЦУ й УГКЦ, зокрема, свідчила анонсована розробка дорожньої карти співпраці між церквами, а також оприлюднене в червні листування представника Константинопольського патріархату у Всесвітній Раді Церков архієпископа Тельміського Іова (Гечі) та голови Папської ради зі сприяння єдності християн кардинала Курта Коха.

Відвідуючи столицю України, патріарх Варфоломій особливу увагу приділив колишнім митрополитам Московського Патріархату Симеону (Шостацькому) і Олександру (Драбинку). Шостацький перевів у ПЦУ кафедральний собор Української Православної Церкви в м. Вінниці та став головним секретарем Синоду ПЦУ. На зустрічі з Варфоломієм 21 серпня 2021 року він представив делегацію Вінницько-Барської єпархії ПЦУ й отримав у подарунок від глави Фанара панагію. Драбинко ж спільно з Екзархом патріарха Константинопольського в Києві видав книгу про патріарха Варфоломія (власне, і підготовка, і фінансування видання, швидше за все, здійснювалися владикою Олександром, а єпископ Михаїл (Аніщенко) виконував переважно консультативну функцію). Митрополит Олександр співслужив із главою Фанара в Софії Київської 22 серпня 2021 року і також отримав у подарунок від нього панагію.

Що найцікавіше, саме Олександр Драбинко у взаємодії з екс-керівником відділу з питань релігії Львівської обласної адміністрації, давнім лобістом ПЦУ, директором ГО «Центр релігійної безпеки» і працівником Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету Дмитром Горєвим просуває діалог ПЦУ з УГКЦ. Їхнім партнером з боку УГКЦ виступає голова комісії УГКЦ з міжрелігійного діалогу й екуменічних питань о. Ігор Шабан. Наприклад, на 26 жовтня вони готують спільну конференцію, у рамках якої повинна відбутися презентація документів Спільній православно-католицької комісії з богословського діалогу.

Враховуючи це, а також не першу й украй теплу зустріч патріарха Варфоломія з Верховним Архієпископом УГКЦ Святославом (Шевчуком), не здається перебільшенням припустити, що просування ідеї унії ПЦУ й УГКЦ було однією з цілей візиту патріарха Константинопольського Варфоломія в Україну.

Цю гіпотезу підтверджує й те, що вслід за главою Фанара 3-8 вересня 2021 року м. Київ відвідав його близький друг і активний лобіст зближення ПЦУ й УГКЦ - директор післядипломної програми «Православна екуменічна теологія» в Міжнародному університеті Греції проф. Петрос Василіадіс. Ба більше, 6 вересня 2021 року він зустрівся… з ким би ви думали? Все з тим же представником українських греко-католиків о. Ігорем Шабаном.

На цьому тлі не можна виключати й того, що затвердження Синодом УГКЦ оновленої екуменічної концепції відбулося трохи більше ніж за місяць після візиту Константинопольського патріарха не випадково. А якщо так, то документ може відбивати результати…. не консультацій, звичайно, але певного обміну думками між Фанаром, Київо-Галицьким Верховним Архієпископством УГКЦ і Ватиканом.

Що ж до особливої активності вихідців з Московського Патріархату в питанні зближення ПЦУ та УГКЦ, для самих Драбинки й Шостацького мотивом може бути те, що роль парламентерів підвищить їхній статус і вплив у ПЦУ, а в разі успішного відновлення сопричастя або об'єднання з греко-католиками вони, можливо, навіть зможуть зайняти більш високі позиції в ієрархії. Правда, не тому, що хтось у ПЦУ або на Фанарі оцінить їхні заслуги й труди – це навряд чи,– а завдяки своїм безперечно канонічним (на відміну від більшості інших єпископів ПЦУ) хіротоніям і тому, що загальне визнання дійсності свячень є суттєвим для католицької сторони, принаймні для Ватикану. Сама ж ПЦУ просто не має великого вибору, на кого ще можна зробити ставку, щоб рухатися у згоді з баченням Константинопольської Матері-Церкви та реалізовувати відповідні екуменічні прагнення.

Текст – Орест ДОВГАНЮК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
варто покаятися) в таких "дослідженнях" дух єхидства неприпустимий.
Відповісти
Останні новини
Хто допомагає патріархові Варфоломію будувати міст до Ватикану і чому
25 жовтень, 21:51