вхід реєстрація

ТОП-10 політиків-утікачів

ТОП-10 політиків-утікачів
За часи незалежності в Україні сформувалася плеяда політичних діячів, які змушені були втікати закордон.

Найпопулярнішими країнами серед високопосадовців-втікачів ‒ США, Росія та Чехія, ‒ пише ТВі.

Найчастіше причиною тому ставало відкриття проти них кримінальних справ за фактом зловживання службовим становищем та розкрадання державного майна.

Тож, топ-10 українських політиків, які втекли:

Петро Мельник, колишній народний депутат України, екс-ректор Національної академії державної податкової служби України. Затриманий 27 липня цього року під час отримання хабара. Суд вирішив узяти його під домашній арешт. Але в ніч проти 9 серпня він зняв електронний браслет, який відстежує переміщення арештанта, і зник. Пізніше стало відомо, що ректор перетнув кордон Білорусі, звідки виїхав до однієї з європейських країн. 16 серпня Генпрокуратура повідомила, що він перебуває в Каліфорнії (США). Наразі міністр МВС Віталій Захарченко відхрещується від справи ректора-утікача і заявляє, що міліція не буде займатися екстрадицією Мельника в Україну.

Павло Лазаренко, прем’єр-міністр України у 1996-1997 роках. У 1998 році Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти Лазаренка за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. В 1998 році по панамському паспорту він виїхав до США, де був засуджений на 10 років ув’язнення. В 2003 році його звільнили під домашній арешт. в 2008-му Лазаренка повторно направили до в’язниці. Він закінчив відбувати своє восьмирічне тюремне покарання 1 листопада 2012 року. Але Лазаренко був повторно затриманий ‒ тепер уже міграційними службами. Де зараз сам Лазаренко, за яким полює українська Генпрокуратура, невідомо.

Юхим Звягільський, в.о. прем’єр-міністра України (1993-1994), депутат Верховної Ради України 1-7-го скликань. Під час виборчої кампанії президента України у 1994 році був звинувачений у зловживанні службовим становищем. У результаті тиску і погроз, опинився під слідством. З листопада 1994 по березень 1997 року проживав в Ізраїлі. Через два роки повернувся та став головою правління орендарів ОП «Шахта ім. Засядька» пізніше знову став народним депутатом. У 2003 році йому присвоєно звання Героя України.

Михайло Поживанов, народний депутат України кількох скликань, був мером Маріуполя, віце-мером Києва, заступником міністра економіки, головою Держккомрезерву. В 2010 році він виїхав до Австрії. У січні 2011 року проти Поживанова порушено кримінальну справу за фактами розкрадання державних коштів на суму 35 мільйонів гривень та оголошено у розшук. Поживанов спростовує усі звинувачення.


Богдан Данилишин, міністр економіки України (2007-2010). У 2010 році Генеральна прокуратура порушила проти Данилишина кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та заподіяння збитку державі на 4,5 млн грн. Був оголошений у розшук по лінії Інтерполу. Втік до Чехії, де йому було надано політичний притулок. У 2012 році Генеральна прокуратура України припинила кримінальне провадження щодо Богдана Данилишина через відсутність складу злочину, і його було знято з міжнародного розшуку.

Андрій Шкіль, народний депутат України 4-го, 5-го, 6-го скликань. Проти колишнього депутата за фактом організації масових заворушень у березні 2001 року було порушено кримінальну справу. Також Шкіль фігурував у двох справах по ДТП, що сталися у 2007 та 2011 роках. В першому випадку прокуратура винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. У другому – Голосіївський районний суд Києва визнав Шкіля винним у вчиненні адміністративного правопорушення, але провадження по справі закрили у зв’язку із закінченням термінів накладання адміністративних стягнень. В 2012 році Шкіль просив політичного притулку в Чехії, проте йому відмовили. Зараз він живе в Парижі (Франція). У МВС наголошують, що ніяких перепон для повернення екс-нардепа в Україну не існує, а інформація про його кримінальне переслідування не відповідає дійсності.

Микола Мельниченко, екс-майор Управління державної охорони України. Після публікації плівок, які нібито містили записи розмов президента Леоніда Кучми з низкою керівних осіб, політиків та ескалації «касетного скандалу», в званні майора його було звільнено з військової служби. У квітні 2001 року отримав політичний притулок в США. У 2007 році повернувся до України.



Ігор Бакай, народний депутат України 2-го, 3-го скликання, з 1998-го по 2000 рік – голова правління НАК «Нафтогаз України». З 2005 року знаходиться в міжнародному розшуку за підозрою у зловживанні владою і службовим становищем, а також незаконній витраті 828,5 млн гривень. Вісім років тому виїхав в Росію, де отримав громадянство.




Микола Білоконь, міністр внутрішніх справ України (2003-2005). Залишив Україну, аби уникнути кримінального переслідування після перемоги Помаранчевої революції. Виїхав в Росію, де працює у Міністерстві юстиції РФ.






Володимир Щербань,голова Донецької обласної державної адміністрації (1995-1996), екс-губернатор Сумської області, народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го скликань. Після Помаранчевої революції політик був звинувачений у зловживанні службовим становищем, перевищенні службових повноважень, вимаганні, шахрайстві з фінансовими ресурсами, перешкоджанні здійсненню виборчого права. У 2005 році стало відомо, що він переховується у США, де його було звинувачено у порушенні візового режиму та затримано. Після перемоги на президентських виборах у 2010 році Віктора Януковича повернувся до України.
Теги: цікаво
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
ТОП-10 політиків-утікачів
17 вересня, 2013, 14:22