вхід реєстрація

В Новий рік, на Василя. Смачного Луцька!

В Новий рік, на Василя. Смачного Луцька!
Новрічно-різдвяний «марафон свят» добігає кінця. Чекали їх, чекали – а вони швидесенько ховаються у відірваних календарних листках... Лишаються теплі миті, подарунки, усмішки близьких.

А куди у свято без святкового столу? От і ми з друзями вирішили зібратись за святковим столом. Саме 14 січня, у перший день Старого нового року. І звичаїв дотримаємось, і вперше за тривалий час поспілкуємося усі разом.

Місце для зустрічі вирішили вибрати тематичне – близьке до народних традицій: ресторацію «Вогнем і мечем», що у Луцьку на вулиці Конякіна, 25б.

* * *

Ресторація розміщена в окремо збудованому будинку, поряд – парковка. Центральний вхід, невеличкий коридор, справа і зліва двері в туалети, вхід в простору залу.

Фото з сайту vognemimechem.com
Фото з сайту vognemimechem.com


Відвідувачів зустрічає справжній камін, віддекорований якимось чудернацьким гербом з ліпнини. Горить вогонь, який вкупі з малолюдним і тихим залом підкупає натуральністю і затишком.




Праворуч від каміну – барна стійка, ліворуч – сходи на балкони, що на рівні другого поверху вздовж периметру приміщення.

Інтер’єр: добротні дерев’яні столи і стільці, на стіні – карта литовсько-польської доби з ліпнини (вражає!), картини на козацьку тематику.

Фото з сайту vognemimechem.com
Фото з сайту vognemimechem.com


Місця достатньо, на першому поверсі може розміститись більше ста осіб (на сайті ресторації кажуть про 140 посадкових місць). На другому поверсі теж бути просторо: обіцяють вмістити не менше 50 гостей.

Очевидно, що власники ресторації будували свою концепцію навколо відомого роману Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем» (чи відомого однойменного фільму Єжи Гофмана). Як на мене, назва трошки, …екстравагантна, чи що. Ну надто вже віє від неї якоюсь агресивністю. Адже саме такий зміст вкладав в неї Сенкевич…

Втім, допускаю, що таке сприйняття – моє власне, суб’єктивне, й для більшості відвідувачів – це просто щось історично-кулінарно-екзотичне.

* * *

Я й забув думати про агресивність, коли ми всілися за запропонований адміністратором столик у куточку зали на першому поверсі і взялися вивчати меню.



Книжечка меню – в шкіряній обкладинці, на гарному папері. Не скупились. :-)

Пропозиція багата: є окремо розділ «Сніданки», розділ «Холодні закуски» - 10 пропозицій, «Салати» - 22 пропозиції.

Навіщо стільки салатів? Чи всі замовляють? І для чого в меню ресторану з українською та старослов’янською кухнями (так на сайті) запропоновані салати «Салат з мідіями та авокадо», «Салат з тунцем», «Грецький» (?), Бомбей» (???). До речі Бомбей – це колоніальна назва індійського міста – воно давно вже носить назву Мумбай.

Розмаїття салатів нагадує новорічний стіл вправної, але недосвідченої господині: всього багато, а для чого? Де родзинка столу?

О, є концептуальний салат – «Вогнем і мечем». Складники: пармська шинка, листя салату, помідори свіжі, маслини, оливки, пармезан, оливкова олія. Добре, але чому саме така назва?... З інгредієнтів я не зрозумів. Інший салат, що зацікавив: «Мрія Міхала». Певно це про Міхала Володийовського – «малого лицаря», одного з основних персонажів роману Сенкевича.



* * *

Повертаюся до вивчення меню. Розділ «Перші страви» - 4 пропозиції: (бограш-гуляш, солянка, юшка «По-панськи», український борщ). Звичайно, не зрозуміло чому тут є «Бограш» - традиційна угорська страва. Але друзі кажуть, що смачний – куштували.

Далі чомусь в меню розділи «Гарніри» - 6 пропозицій, соуси – 9 пропозицій, і тільки після них основні страви – «Рибні», «Гарячі страви з м’яса».

Серед рибних я особливої автентики не побачив: лосось, короп, сібас, морський окунь. А от м’ясні страви порадували різноманіттям – 26 пропозицій (багацько, але українська кухня якраз ними і славиться).

Відзначу особливі смаколики: ребра у вишневій глазурі, кров’янка від шеф-кухаря, бігос (гарний жест для українсько-польського діалогу - найвідоміша польська страва). З птиці – «Кривенька качечка», і індичі ковбаски.

Але все ж таки страви у меню прийнято групувати за видами м’яса, а не насипом – і птиця, і свинина, і телятина. І немає жодної місцевої страви (ну хоча б «крученики по-волинськи»).

Десерти: млинці, сирники, морозиво, фрукти, цукерки.

Напої – кава, пиво розливне і пляшкове, коктейлі, вина, лікери, коньяки, горілка, елітні напої, самогон очка. Вибір багатий!

Фото з сайту vognemimechem.com
Фото з сайту vognemimechem.com


* * *

Але сьогодні ж свято! Тож розповідаю про святковий стіл в нашій чоловічій компанії.

Замовляємо. На холодне - овочі з діжки, білі гриби (виявляється, що є ще й бенкетне меню, і гриби нам запропонувала офіціант саме звідти), м’ясне асорті – домашня ковбаса, бочок, шинка.

Без салатів: традиційна українська кухня не знала їх аж до ХІХ століття, овочі подавали залежно від сезону: солені, сирі, тушені…

На новорічному столі обов’язково повинні бути страви зі свинини. По-перше, Святому Василю народна традиція приписує покровительство над свинями. по-друге, свиня, за тими ж українськими традиціями вважалася символом родючості і достатку. Наші предки казали: свиня, яка риє завжди носом вперед, «пририє» до будинку багатство і щастя.

Тому хочемо на гаряче щось зі свинини і з народної кухні. Зупинилися на гольонці (трохи не патріотично, але ж живемо на порубіжжі). «Щоб в господаря ноги не боліли».

Взяли кров’янку зі шкварками. «Щоб всі були здорові». І звичайно вареники: з картоплею і грибами, і з лівером (з «унтробою» по-народному).

На гарнір – картоплю по-домашньому.

П’ємо узвар і горілку. Її попросили налити в штоф чи графін, замість стопок – чарки (ті, що на ніжці), з них смачніше.



Стіл вийшов хоч і традиційний, народний, але панський. Правда, немає куті і пирогів. Але це вже вдома.

Хтось хотів замовити оселедця. Я переконав, що не треба: на новорічний стіл українці рибу і птицю не подавали – «щоб достаток не відлетів і не відплив з дому».

Нас було п’ятеро, але попросили сервірувати для шістьох: за столом була парна кількість гостей. Така прикмета на свято.

* * *

Частуємось! Який святковий стіл без домашньої ковбаси? А в нас вона «в сам раз»: і м’яса, і сала порівно, перцю і часнику в міру.

Хрін – аж в носі свербить. Не якийсь там «свєкольний хрєн» (почув цей «термін у якомусь кулінарному шоу). Ні, у нас був справжній ХРІН!

А бочок!? Щастя, а не бочок. Шкірка жовтенька, м’якенька, сало біленьке, м’ясце рівненьке. Хай москалі заздрять!



Квашенина така собі. Благенька. Тут не допрацювали.



А гриби... Та за такі гриби полісянок люблять і маєтки пропивають. У-х-х, добре ж як!



Принесли кров’янку і вареники. Кашанку славну зробили! А шкварочки – одна в одну золотаві і спокусливі. Смачна! Не розумію тих, хто гидує цим делікатесом…



Вареники теж добрі. Хоч під них просилася макітра.



І взагалі з посудом і приборами з IKEA у «Вогнем і мечем» перемудрили. Ну не місце цим іноземцям тут. Не місце. Посьорбайте щось ложкою з IKEA. Замучитеся. Українське – українським!

Принесли гольонку. Цікава інновація від кухаря. Гольонку подають в овочевому соусі з огірків, моркви та болгарського перцю. Це додає солодкуватості і соковитості.



І гольонка, до речі, чудова. Все як і має бути: відварена і присмажена. Не пересушена і в міру жирна.



А от картопля могла б бути кращою – трохи перетримали. Але хтось і так любить.



Все це ми запивали узваром з сушених грушок. Добре, що він не був солодким, а з кислинкою. Узвар – не компот, не треба його псувати цукром.



Горілки випили - страх. Аж незручно… Ще й вишневою наливкою ресторація почастувала.

Одним словом, свято вдалося.

Про рахунок сьогодні не пишу. Хто ж економить на свято? Але зазначу, що ціни доступні.

* * *

Друзі ділилися враженнями. Хтось згадав про музичне оформлення. Справді, весь вечір з динаміків тихенько лунали колядки.

Не сподобався телевізор з кліпами, виглядав, як чудо в пір’ях.



Хтось відзначив смачні страви, приємне обслуговування. (Офіціантку звали Таня).

А мені сподобалося товариство. Бо ж усі свої.

З Новим Роком Вас! Достатку і здоров’я! Смачного Вам Луцька!

Петро ВЕРЗУН

Інформація від партнера рубрики*

Партнер рубрики «Смачного Луцька» - пиво «Верховина».
«Верховина» - пиво, що вариться за чеською технологією OSTERBRAU із джерельної води Карпатських гір, баварського солоду та справжнього жатецького хмелю.
«Верховину» виготовляють на пивоварні, заснованій у 1998 році в самому серці Карпатських гір - селищі Верховина Івано-Франківської області.
«Верховина» - живе, світле нефільтроване пиво з терміном придатності 5 діб. Масова частка сухих речовин у початковому суслі 12%, об’ємна частка спирту не менше 4,2 об.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 15
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
воувоувоу - фоточки і опис від автора повний - рот слюни, це якийсь "кабсдец" як їсти захотілось от того бочка і гольонки...ну а ребра у вишневій глазурі омномномн - я вдуші Сімпсон)))
Дякую автору!
Відповісти
кому що, а курці просо... цей громадський активіст все по ресторанах і кабаках ходить))), напевно, таким чином, розвиваючи громадянське суспільство))
Відповісти
виручку всім закладам дає ...маладєц
Відповісти
Ресторації респект!!!
Відповісти
заклад хороший, але ціни, я б сказала, дорогуваті
Відповісти
дороговуті, підтримую.
булоб на відсотків 25-30 дешевше - ми б обідати часто заходили, а так раз на місяць, в кращому випадку.
Відповісти
Що ВП гроші кінчились ? ви хоть зірочку в заголовку поставте ))))
Відповісти
То це сюди генделик від риббази перебрався? Ваван, Тімоха і Карявий - мерщій всі сюди - тут можна рюмаху задешево перекинути і хлібчиком занюхати.
Відповісти
Це единий заклад де я Їм з задоволенням,оті реберця це канешно бомба!!!!Кровяночка смакота!!! а тим кому вже там дорого раджу зайти в "Піцерію" поїсти га...на на грн.150.Висновок робіть самі
Відповісти
як скажеш
Відповісти
Щось не схоже по фотографіях на генделик!!!Посуд "ikea" явно в генделику не дають
Відповісти
Бережи печінку, вона в тебе одна.
Відповісти
то вони високi )))
Відповісти
не раз була у даному закладі - власнику респект, все дуже смачно, обслуговування супер, чисто! Молодці!
Відповісти
Тільки мені здається, що ця стаття це відверта реклама закладу?
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час