Як у Луцьку жінок вчать рятувати людей на війні. ФОТО

Як у Луцьку жінок вчать рятувати людей на війні. ФОТО
Про те, як робити штучне дихання, обходитися з переломами, опіками та ранами розповідали лікарі Луцької міської клінічної лікарні № 2 на черговій лекції «Надання домедичної допомоги».

Відвідало захід, який відбувся 13 березня, кількадесят жінок.

Ініціювала курс лекцій Волинська "Самооборона Майдану".

Про основні види опіків та способи надання першої медичної допомоги розповів лікар-комбустіолог Василь Загребельний. Основні дії, які рекомендує лікар в польових умовах: охолодити рану, найкраще водою, і обмотати її. Не варто обробляти опікову рану й «пантенолом», якщо такий є під руками, адже він містить гормони.

«Не треба ні кізяків, ні мазі», - з досвіду застерігає лікар. Розповідає, що був у них такий екзотичний випадок, коли люди намазали кізяками опік та привезли постраждалого до лікарні.

Є ще один міф у народі, що коли людину ударяє електричний струм, то її треба закопувати в землю. Загребельний ці «народні побрехеньки» спростовує. «Від’єднали людину від джерела струму, вкутали, дали пити, привезли в лікарню», - коротко констатує лікар.

Лікар-травматолог Леонід Шеремета поділився з присутніми інформацією про види кровотеч, та яким чином їх спиняти. Найнебезпечніша з них – артеріальна, яку треба спиняти якомога швидше тісним джгутом.

При польових умовах розбиратися у виді кровотечі буде важко, та й не буде часу. Тож, на думку завідуючого ортопедо-травматологічним відділенням Тараса Куровця, потрібно одразу накладати джгут.

Ортопед-травматолог Микола Пемпко провів загальний екскурс у тему переломів та вивихів. Найчастіше багато переломів отримують учасники ДТП. Пемпко наголошує, що у таких випадках треба звертати увагу не на тих, хто багато кричить, а навпаки, хто дуже тихо себе поводить. Цій людині допомога може бути набагато потрібніша.

Про клінічну смерть, її ознаки, та як повернути до життя людину у такому випадку розказував і показував лікар анестезіолог-травматолог Руслан Мельник. За його словами, клінічна смерть триває п’ять хвилин. Тож у рятувальника буде небагато часу, аби врятувати людину.

На діагностику клінічної смерті дається 8-10 секунд. Далі повинні бути конкретні дії. Зокрема, штучне дихання. Стандарт: 30 натискань на нижню третину грудної клітки і два вдихи у легені.

Мельник показав на манекені, в який спосіб це потрібно робити. Кожен із присутніх мав можливість випробувати себе і мати уявлення про таку процедуру.

Якщо упродовж 30 хвилин таке реанімування виявляється неефективним, то його припиняють. Усі лікарі кажуть, що присутні не навчаться робити все і лікувати все.

«Ваше завдання – не дати людині вмерти», - каже Руслан Мельник. Лікарі наголошують, що надання медичної допомоги у перші хвилини може порятувати життя багатьом. «От один із активістів майдану помер через втрату крові, бо йому обидві кінцівки відірвало. А міг би вижити, якби вчасно надали допомогу», - каже Тарас Куровець.

«Багато людей зараз цікавиться тим, як надати першу медичну допомогу. Тому що люди побачили, в якій ситуації може опинитися людина. Ніхто з нас не очікував такого, що таке може трапитися у нашій державі. Що можуть мирних громадян в такій спокійній країні, як наша, такий гарний щирий народ вистрілювати, вбивати. На жаль, мало людей цікавилося цим раніше. І почали цікавитися, як тільки вдарив грім. …Ваші вміння і знання, а не розпач, можуть комусь врятувати життя. І це може бути дуже близька вам людина», - додав він.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Теги: медицина
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Як у Луцьку жінок вчать рятувати людей на війні. ФОТО
14 березень, 2014, 09:23
У Криму зник син Гриценка
14 березень, 2014, 09:10