Як волинські революціонери патрулюють кордон. ФОТО

Представники волинських осередків «Самооборони» та «Правого сектору» відправили своїх бійців допомагати патрулювати державний кордон із Білоруссю.

Візит журналістів та громадських активістів на місця базування революціонерів відбувся у неділю, 23 березня.

Першою відвідали табір бійців «Правого сектору» біля пропускного пункту «Доманово». Там розташувалися активісти, які позмінно чергують разом з прикордонниками на різних ділянках.

Як розповів активіст «Правого сектору» Сергій Мерчук, допомагати прикордонникам почали два тижні тому, адже 70% їх особового складу перевели на східні рубежі України, тому виник дефіцит кадрів. «Керівник прикордонного загону звернувся до «Правого сектор», до «Самооборони», до ветеранів Афганістану, щоб допомогти в охороні», - пояснив він.

У неділю 23 березня, на чергуванні була третя зміна активістів, (кожна зміна триває 4 дні). Всього кордон охороняє приблизно 40-50 активістів – пояснив Мерчук. «Від керівництва прикордонної служби тільки позитивні відгуки», - стверджує активіст.

На території табору «Правого сектору» кілька наметів та вогнище, замасковане гілляками. Бійці мають із собою вогнепальну зброю (запевняють, що всі дозволи є), біноклі, бронежилети, ножі та іншу амуніцію. Їжу готують на відкритому вогні у казанках.


Один із активістів розповів, що з іншого боку кордону збираються білоруські частини, зокрема бронетехніка. Також у суботу, 22 березня, чули звук двигунів літаків, які, можливо знімали місцевість з українського боку кордону.

Місцеві жителі прикордонної зони також підтвердили, що з іншого боку кордону багато БТР-ів.

Наступним пункт призначення стала стоянка бійців волинської «Самооборони» біля пункту пропуску «Самари». Там чергують кілька прикордонників та 5 самооборонівців.

Під час нашого візиту вони саме повернулися із патрулювання. Розповідають, що пересуватися складно, бо місцевість болотиста, однак у цьому є свої переваги, бо нелегалів також практично не помічали на цій ділянці.

Живуть у фургоні, розміщеному на підвищенні серед болота, гріються за допомогою пічки-«буржуйки». Їжу готують також у казанах на вогнищі. Щоденно роблять обходи на відстань приблизно у 14 кілометрів.

Активісти розповіли, що беруть участь у патрулюванні із різних мотивів. «Не хочеться бути пасивним, бути осторонь, хочеться якось послужити своїй країні», - пояснив свою мотивацію один із бійців.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!