Волинські сліди кандидатів у президенти України

Волинські сліди кандидатів у президенти України
У біографіях кандидатів у президенти України знайшлися волинські сліди.

Активна фаза агітаційної кампанії кандидатів у Президенти України на Волині розпочалась у Вербну неділю, 13 квітня, візитом у Ковель, Володимир-Волинський та Луцьк Петра Порошенка, - пишуть Хроніки Любарта.

Живе спілкування з виборцями завжди було ефективним та ефектним засобом пошуку прихильників. І себе можна показати, і на реакцію людей подивитися. Тож упродовж наступного місяця для волинян демонструватимуть серіал під умовною назвою «Я радий бути вашим Президентом».

Вони завжди про себе кажуть тільки хороше – порядний, чесний, розумний тощо. У Писанні ж сказано: «По їхніх плодах ви пізнаєте їх» (від Матвія 7:16-20).

Хоча серед двадцяти трьох кандидатів – жодного уродженця нашої області, дехто з них уже встиг залишити свій слід, а хтось зумів відверто наслідити на Волинській землі. У цьому контексті подаємо хронологію знайомств волинян з кандидатами у Президенти України.

Дмитро Ярош

Як розповіла волинська журналістка Леся Бондарук у статті «Волинські дороги лідера «Правого сектору», ще у 1994 році у ВДУ імені Лесі Українки проходила конференція Конгресу українських націоналістів. У ній серед інших брав участь представник Дніпропетровської області Дмитро Ярош.

«Тут і відбулося знайомство з членами організації, яку в подальшому Ярошу довелося очолити. Після офіційної частини конференції гості поїхали на екскурсію повстанськими стежками нашого краю — у Новий Загорів Локачинського району та урочище Вовчак Турійського. Думаю, що перебування на батьківщині УПА також підштовхнуло східняків до патріотичної боротьби, яку вони ведуть протягом двох десятиліть», – вважає журналістка і розповідає, що через два роки Дмитро Ярош знову побував на Волині – у червні 1996-го в урочищі Вовчак було заплановано всеукраїнський молодіжний патріотичний табір.

ЧИТАТИ ПУБЛІКАЦІЮ ПРО ЯРОША НА ВОЛИНІ

«Автобуси з молоддю з інших регіонів на кордоні нашої області правоохоронці завернули, але 62 члени волинського «Тризуба» не погодилися на вимоги міліції і три дні вистояли в оточенні 350 бійців «Беркуту». Що тільки робили міліціянти, щоб примусити нас поїхати додому. Навіть польову кухню конфіскували. Але жителі ближніх сіл виручили з посудом», – пригадує деталі журналістка у статті.

Петро Порошенко


Його ім’я на Волині досі найчастіше пов’язують з роботою Луцького автомобільного заводу. На зорі української незалежності колись потужне державне підприємство, що випускало близько 20 тисяч автомобілів на рік, переживало найважчий етап своєї, тоді уже 30-річної, історії: різкий спад виробництва, заборгованість з виплати зарплати, неконкурентні ЛуАЗи.

Згідно з рішенням Фонду держмайна, у 1995 році його було перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Луцький автомобільний завод» (ВАТ «ЛуАЗ») зі статутним фондом у 18 999 540 грн. Відбувся комерційний конкурс з продажу 81,12 % акцій товариства, власником якого став концерн «Укпромінвест» Петра Порошенка. Концерн сплатив за придбане майно майже 18 млн грн (курс долара на той час – 1,8), лучани отримали нові робочі місця, а завод відновив виробництво. На першому етапі його контролював сам Петро Порошенко. З 2000 року в Луцьку складали ВАЗи, довівши їх обсяг у 2005 році до 30 тисяч, а також – майже по три тисячі «Кіа» та «Hуundаі» за рік. Завод знову став бюджетоутворювальним не тільки для міста, але й для усієї області. У першому півріччі 2005 року ним задекларовано 5060 тис. грн прибутків.

ДИВИТИСЯ ФОТО З КОНЦЕРТУ НА ПІДТРИМКУ ПОРОШЕНКА В ЛУЦЬКУ

У 2005 році Луцький автозавод серед двадцяти інших підприємств увійшов до корпорації «Богдан». У 2009 році контрольну частку корпорації у Петра Порошенка придбав бізнесмен Олег Свинарчук. Нині майданчик з виробництва легкових автомобілів з Луцька перенесено у Черкаси, а в обласному центрі Волині розгорнуто виробництво автобусів і тролейбусів широкого модельного ряду потужністю до 8 тис. штук.

Таким чином, Петро Порошенко уже не має прямого впливу на роботу Луцького автозаводу, але в пам’яті волинян залишився інвестором, що врятував кількатисячний колектив від банкрутства.

Юлія Тимошенко

Історія стосунків лідерки БЮТу з волинянами тісно переплелася з її політичною діяльністю та державною службою. У 2002 році вона палко агітувала віддати голоси за блок її імені на виборах до Верховної Ради України, у 2004-му приїздила із закликом голосувати за кандидата в Президенти Віктора Ющенка. У 2005 році політичні експерти вже відзначали, що «на Волині Ющенко та НСНУ втрачають, а Тимошенко та «Батьківщина» акумулюють електорат».

У лютому 2006 року лідерка БЮТу ефектно, на санях, запряжених білими кіньми, в’їхала у село Олику Ківерцівського району на зустріч із виборцями чергової парламентської кампанії. Після годинного виступу про політичні актуалії, в тому числі щодо розвалу помаранчевої команди, вона підписала з місцевими владцями угоду про газифікацію 14 населених пунктів «Олицької зони». «Газова принцеса» зобов’язувалася всебічно підтримувати будівництво газопроводів високого тиску «незалежно від того, де вона перебуватиме – при владі чи в опозиції». За Юлію Тимошенко тоді проголосувало 58% виборців області. Чи здогадувалися вони, що вже через три роки з її ж «легкої руки» ціна газу становитиме 230 доларів за тисячу кубометрів і газ перетвориться на зброю масового ураження економіки України?

У 2009-му уже як прем’єр-міністр України Юлія Володимирівна прилітала рятувати поліщуків від наслідків грозових дощів, шквалистого вітру та повені. Це вона запровадила практику грошової компенсації за збитки від негоди, після чого багато хто з місцевих господарів свідомо не чистив господарські меліоративні канави – щоб наступного року угіддя знову затопило.

Наступного року теж як прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко брала участь у церемонії підписання протоколу намірів про підготовку проекту угоди про регіональний розвиток Волинської області між Кабінетом міністром і Волинською обласною радою, а також провела нараду з питань регіональної політики, розвитку територій і міжбюджетних відносин з представниками сільських і селищних рад областей Західної України.

У згаданій угоді серед іншого обіцяли відновити авіаційне сполучення в області завдяки спорудженню Луцького аеропорту, ремонт і реконструкцію доріг за європейськими стандартами, облаштувати пункти пропуску «Гута», «Хрипськ», «Тур», «Горки», кредити аграріям без застави під спеціальний режим державного страхування і багато чого іншого, не реалізованого донині.

Стиль лідерки БЮТу, яка часто плутає державне з партійним, демонструє яскравий факт: у 2010 році сільські та районні заклади охорони здоров’я Волині отримали через держзакупівлі Міністерства охорони здоров’я медичне обладнання: апарати УЗД, ЕКГ, дефібрилятори, прилади для вимірювання рівня глюкози. Сертифікати на державне майно, закуплене за гроші платників податків, вручали головним лікарям за особистим підписом прем’єр-міністра суто депутати-бютівці. Луцькій міській клінічній лікарні зокрема – голова Луцької міської партійної організації ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт. Під час вручення, як повідомляють ЗМІ, він обговорював з медиками «шляхи та напрямки діяльності Блоку Юлії Тимошенко в опозиції». Гарний майданчик для партійної агітації, та чи законний? Адмінресурс у всій своїй красі, проти якого так гаряче нині виступає виконувач обов’язків Президента Турчинов. Та навряд чи йому вдасться утримати волинських БЮТівців від спокуси повторити апробовані у минулому технології.

Так чи так, Юлія Володимирівна завжди підкреслює своє особливе ставлення до волинян. У 2011 році, під час засідання Печерського районного суду міста Києва на тему «газових контрактів», її адвокат Сергій Власенко звертався з клопотанням надати дозвіл його підзахисній на виїзд до Волинської області з метою зустрічі з активістами партії. Не обділені ці віряни її увагою і дотепер, про що свідчать кадрові призначення у владній вертикалі.

Вадим Рабинович

У серпні 2005 року президент об’єднаної єврейської общини України, тоді президент медіа-холдингу «Медіа Інтернешнл Груп» Вадим Рабинович під час розмови в облдержадміністрації домовився з головою Волинської ОДА Володимиром Бондарем про рекламні репортажі про Волинський край.

Після зустрічі він заявив журналістам: «Я вважаю, що дуже красиві, дуже серйозні, дуже важливі у вас місця. Але якщо ви вважаєте, що про них знають в Україні чи за кордоном, то, на жаль, це не так. З чогось треба починати. Перше – це збільшення потоку інформації. У зв’язку з тим, що наш медіа-холдинг є на сьогодні найпотужнішим російськомовним холдингом у світі – газети виходять у США, Росії, Німеччині, Ізраїлі – ми домовилися з Володимиром Бондарем про серію репортажів». Це був перший і єдиний, про який повідомляли, візит на Волинь президента «Медіа Інтернешнл Груп», він проводив його у рамках всеукраїнського туру регіонами «Заради пізнання і сприяння».

Олег Тягнибок

Цей політик – частий гість на Волині, причому його вояжі не завжди збігаються з періодами виборчих кампаній (як це було у 2009 та 2012 роках). У 2008 році, наприклад, він приїздив задля участі у вшануванні 65-ї річниці бою чоти УПА Андрія «Берези»-Марценюка з німцями під стінами монастиря у Новому Загорові Локачинського району. У 2011 році відвідав музей-садибу В'ячеслава Липинського в Затурцях. Очевидно, що візити гостей з Галичини пов’язані з потребою партійної розбудови ВО «Свобода» та задля збереження її високої популярності.

Василь Куйбіда


Як міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда відвідував Волинь у 2009 році. Підставою став скандальний лист на той час голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка щодо переліку об’єктів, які мали фінансуватися у 2009 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. Того кризового року на проекти соціально-економічного розвитку область мала отримати всього лиш 19 млн грн з державного бюджету.

Про мізерність «яблука розбрату» свідчить той факт, що уже через рік новий голова Борис Клімчук зміг залучити в регіон майже 115 млн грн державних «капів». У 2009-му голова ОДА Микола Романюк подав пропозиції на будівництво 21 об’єкта, а голова ради Анатолій Грицюк написав «слізне прохання» прем’єр-міністру Юлії Тимошенко – мовляв, не фінансуйте того, що подає ОДА, бо вони наші політичні вороги, а дайте туди, де ми кажемо, щоб більше людей за вас голосувало.

Василь Куйбіда тоді відвідав лікарню в Любомлі й школу у селі Ростані Шацького району «для того, щоб переконатися, що вони не сумнівні». За підсумками візиту посадовець зазначив, що у теперішній час марно сподіватися на те, що держава виділить додаткові кошти на будівництво об’єктів соціально-економічного розвитку. Однак ті гроші, які є, варто використовувати раціонально.

Ольга Богомолець

У 2009 році на Волині відбувався благодійний Всеукраїнський марафон здоров’я, що проходив за підтримки Президента України Віктора Ющенка. У Луцькій міській дитячій поліклініці нинішній кандидат у Президенти України, а тоді – професор, доктор медичних наук, автор та виконавиця українських романсів провела медичний огляд дітей з допомогою єдиного в державі епілюмінісцентного дерматоскопа для ранньої діагностики онкологічних захворювань шкіри. Також в народному домі «Просвіта» відбувся благодійний концерт Ольги Богомолець «Янголе мій».

Фахівці її клініки обстежували пацієнтів впродовж трьох місяців. Якщо виявляли хворих дітей, скеровували їх на обстеження в Інститут дерматології та косметології (Київ). Усі заходи в рамках першого туру марафону здоров’я здійснювалися суто за кошти родини Богомолець-Шереметьєвих.

Михайло Добкін

Кандидат у Президенти України від Партії регіонів Михайло Добкін, зі зрозумілих причин не анонсуючи свого візиту, відвідував Волинь у квітні цього року. Його прес-служба повідомляє, що кампанію офіційний висуванець Партії Регіонів розпочав з Волині, щоб «набратися сили та духовно очиститись напередодні нелегких президентських перегонів» у Зимненському Свято-Успенському монастирі.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО ЗАЯВИ ДОБКІНА НА ВОЛИНІ

У повідомленні також ідеться: «У супроводі настоятельки храму ігумені Стефани він оглянув територію святині та схилив голову перед Зимненською чудотворною іконою Божої Матері. Як кажуть місцеві, цей образ чудодійний, тому може допомогти Михайлу Добкіну отримати перемогу і працювати на благо країни та об'єднання сходу й заходу нашої держави».

Сам кандидат зізнався, що в Зимненському ставропігійному монастирі Московського Патріархату він перебував не вперше. Найімовірніше – тому, що ця обитель, яка має право ставропігії і напряму керується з Московського патріархату, розташована зовсім близько до основного активу Михайла Добкіна на Волині – АТ «Володимимр-Волинська птахофабрика».

У цьому підприємстві, відповідно до інформації Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку України, 38,36% акцій належить ТОВ «Ореол», що діє в інтересах інвестфонду «Титул», який, своєю чергою, пов’язують із харківським губернатором та його радником. Підтвердженням цього зв’язку стало призначення директором підприємства харків’янки Аліни Сич, яка до цього керувала Зміївською паперовою фабрикою у Харківській області.

Після зміни власника у січні 2011 року ПАТ «Владимир-Волинська птахофабрика» збільшила статутний капітал учетверо – до 66 мільйонів гривень шляхом додаткової емісії акцій на 50 мільйонів гривень і сьогодні вона входить у п’ятірку лідерів з виробництва курячого м’яса з часткою ринку близько 4%. Фабрика виробляє продукцію під торговою маркою «Курка Чеботурка», яку встиг оцінити волинський споживач.

Михайло Добкін, найімовірніше, не афішує своєї причетності до управління її активами через посаду державного службовця, що забороняє провадити підприємницьку діяльність. Бо інакше таким виробництвом можна було б пишатися. Або боїться звинувачень у виготовленні терористичної зброї, яку останнім часом активно застосовують проти нього самого та його однопартійців на Сході України.

Також пов’язана з Волинню нещодавня скандальна заява Михайла Добкіна про потребу відміни пакту Молотова-Ріббентропа, згідно з яким у 1939 році землі сучасних Волинської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської і Тернопільської областей увійшли до складу УРСР.

***

З інших кандидатів у 2009 році пояснював свою позицію волинянам під час зустрічі у «Просвіті» лідер ВГО «Громадянська позиція», кандидат у Президенти України Анатолій Гриценко, у 2010 та 2012 роках, під час відповідних президентських та парламентських виборів – Олег Ляшко, Сергій Тігіпко. Як віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко та міністр соціальної політики Наталія Королевська відвідували Волинь в ескорті Президента України Віктора Януковича у вересні минулого року.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
І тут обгадили Тимошенко! Порошенко хитрий, занюхав кризу, швиденько продав автозавод по вигідній ціні і забув про Волинь. А те що в Юлі особливе ставлення до волинян - то погано. Хоч через партію, хоч через адмінресурс, але вона одна щось реально робить і дає людям, а не тільки обіцяє.
Відповісти
Останні новини
Волинські сліди кандидатів у президенти України
18 квітень, 2014, 10:43