На Волині знайшли залишки поселення ХІІІ століття

Волинські археологи завершили розвідкові дослідження у Володимирі-Волинському на вулиці Київській, на території урочища «Михайлівщина».

Урочище розташоване у південно-східній частині міста, на високому правому корінному березі Луга, назву отримало від монастиря Святого Михайла, що функціонував тут у давньоруський період, - повідомили в прес-центрі ДП «Волинські старожитності».

Ще наприкінці 1930-х років Олександр Цинкаловський застав тут останки валів, що оточували монастир. Під час земляних робіт при самому валу тут виявили залишки фундаменту.

У 1890-х роках тут же знайдено скарб срібних гривень у вигляді грубих зубів до борозни, на кожній було по дві круглих ямки. У різні роки місцеві жителі викопували у цій місцевості по городах, чи при будівництві людські останки та фрагменти різних розмірів цеглин.

В 1955-56 роках на цій ділянці російським археологом Михайлом Каргером було розчищено залишки фундаменту маленького храму, змурованого з битої цегли і скріпленого жовтою глиною. Розкопки дали несподіваний результат – виявлено невідомий тип храму-ротонди, характерна особливість котрого – подвійні кільцеві фундаменти, концентрично вписані в загальний план будівлі. Дослідник припустив, що споруду було зведено на рубежі ХІІ століття.

Сьогодні залишків валів не збереглося – візуально вони не простежуються. На місці функціонування монастиря нині розміщена садиба та хрест на могилі литовського князя Войшелка. За 400 м на північ від цього хреста, на ділянці місцевої мешканки експедицією було закладено розвідковий шурф розмірами 4 на 4 метри на місці будівництва літньої кухні.

У культурному шарі шурфа виявлено фрагменти керамічного посуду ранньозалізного віку, давньоруського часу ХІ ст. та другої половини ХІІІ ст., пізньосередньовічного часу XV-XVI ст. В шурфі на глибині 0,90-1,10 м від денної поверхні виявлено також залишки житла з глинобитною пічкою у куті другої половини ХІІІ ст. І житло, і пічка були знищені земляними роботами новітнього часу.

Як зазначив науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба, археологи десятиліттями мріють проводити дослідження на Михайлівщині у Володимирі-Волинському.

«Тиха вуличка у середмісті давно вже стала кварталом новітньої забудови. Лише литовські туристи (і не кожен мешканець міста) знають, що тут є могила князя Войшелка. А які таємниці історії ховають під собою пласти землі, свого часу приватизовані і забудовані! Було б логічно перевірити хоча б розвідками всі ці ділянки. Можливо, знайдуться там не лише давні скарби, а й щось досі невідоме дослідникам…», - каже він.

Довідка

Войшелк (? – 1268) – старший син першого великого князя литовського Міндовга, видатний дипломат та політик. Пройшов духовну еволюцію від язичника-князя до християнського монаха-пустельника. Двічі у тяжкі роки для Литви повертався до світського життя, щоб рятувати державу. Перша згадка у літописі стосується його військового походу у 1252 р.

Від того часу ім’я Войшелка постоянно фігурує на сторінках Галицько-Волинського літопису та інших літописів та хронік аж до самої його смерті у 1268 р. Останній рік життя як монах перебував на Волині в Угровську. Тоді ж на запрошення свого кума, галицького князя Льва Даниловича, приїхав на зустріч до міста Володимира, де і був підступно убитий своїм українським родичем у монастирі Святого Михайла.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!