вхід реєстрація

Волинський «Валютний Майдан» просить в депутатів допомоги

Волинський «Валютний Майдан» просить в депутатів допомоги
Банківська та державна сфери не йдуть на поступки людям, що брали кредити.

Саме тому громадська організація "Кредитний майдан" вирішила звернутися до депутатів Волинської обласної ради з проханням внести поправки до законопроекту №4185 А-2 "Про реструктуризацію кредитних зобов’язань" під редакцією народного депутата України Руслана Князевича.

Про це йшлося під час прес-конференції на тему "Проблеми позичальників споживчих кредитів в комерційних банках України та можливості їх вирішення з допомогою депутатського корпусу обласної ради" в прес-центрі Волинської облради в четвер, 21 серпня.

За словами заступника голови Волинської обласної ради Ігоря Гузя, на черговій сесії Волинської обласної ради, яка відбудеться у вересні, Ігор Гузь разом з ініціативною групою Волинських позичальників по валютних споживчих кредитах спробують спільно звернутися від імені Волинської обласної ради до Верховної Ради України, аби домогтися врегулювання ситуації з валютними кредитами в іноземній валюті та посприяти у включенні до проекту закону поправок, опублікованих нижче.

"Сьогодні є декілька законопроектів у Верховній Ради, на яких, на жаль, хочуть заробити бали, тому що кількість людей, яких це стосується дуже велика, - це мільйони людей. Але представники "Кредитного майдану" та представники інших громадських організацій, які підтримують цю ситуацію, вони мають свої пропозиції до цього закону ("Закону України про реструктуризацію кредитних зобов’язань" №4185 А-2 під редакцією народного депутата України Руслана Князевича – ред.), прийнятого в першому читанні, але очевидно може бути прийнятий в інших читаннях", - наголосив Гузь.

Також він додав, що нині чимало питань не розглядаються, мовляв, "сьогодні не на часі, і сьогодні йде війна, і треба концентруватися на допомогу військовим".

"Однозначно. Я визнаю, що сьогодні пріоритетом для держави є захист її територіальної цілісності, допомога армії, допомога правоохоронній системі, аби побороти ту заразу сепаратизму і російської інтервенції, яка є. Але разом з тим ми не можемо відкидати речі, які є болючими", - каже заступник голови Волинської облради.

Як зазначив Ігор Гузь, сьогодні пріоритетом для держави є територіальна цілісність, допомога армії, однак не можна відкидати ряд інших важливих питань.

Публікуємо Звернення до депутатів Волинської обласної ради від Ініціативної групи Волинських позичальників по валютних кредитах:

"Ми – ініціативна група всеукраїнської спільноти позичальників валютних споживчих кредитів в комерційних банках України прекрасно розуміємо і надаємо собі повний звіт у тому, що звертаємось до Вас у дуже тяжкий період новітньої історії нашої України. Те питання, яке ми порушуємо, може вважатись другорядним, в порівнянні із тими надзвичайно складними питаннями, які повсякденно доводиться вирішувати Вам, алев оно є таким, що теж має бути вирішеним невідкладно. Від цього залежить подальша доля дуже багатьох наших Співвітчизників – не лише їх матеріальний добробут, а ще й їхній моральний стан та громадська активність, від чого залежить і майбуття всієї нашої України, як держави.

Уже вкотре повертаючись до питання врегулювання ситуації з валютними кредитами, беручи до уваги прийнятий Верховною Радою в першому читанні законопроект № 4185а-2 "Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню", звертаємося до Вас і просимо врахувати та посприяти у включенні до проекту закону для прийняття в другому читанні наші пропозиції. Наголошуємо, що усе, що йтиметься нижче не є нашою забаганкою, а виключно вимогою сьогодення. Без врахування цих поправок прийняття будь-яких законів є марним, оскільки по суті питання не вирішує.

1. Закон повинен стосуватись всіх Позичальників фізичних осіб та всіх Кредиторів (банки, фінансові та не фінансові установи).
2. Конвертація валютних кредитів в гривню по курсу НБУ на дату підписання кредитного договору. Принаймні, поділити валютні ризики на три сторони: позичальник, банк, держава, в особі Національного банку України, про що неодноразово заявляли депутати з трибуни Верховної Ради. Окремо зафіксувати відсоткову ставку на рівні, не вищому ніж на момент підписання кредитного договору.
3. Введення мораторію на відчуження банками заставного майна позичальників на строк три роки.
4. Обмеження на законодавчому рівні відповідальності позичальника перед Кредитором предметом застави; припинення зобов'язань перед Кредиторами тих позичальників, котрі передали заставне майно або реалізували його на користь Іпотекодержателя (правило "ключі на стіл").
5. Списання всіх штрафів і пені Позичальникам, почанаючи від 2009 року.
6. Заборона Банкам переуступки права вимоги по кредитним договорам нефінансовим організаціям та товариствам, котрі не мають валютної ліцензії. Відступлення права вимоги повинно відбуватись на засадах рівності сторін договору. Першочергове право по придбанню права вимоги за ціною відступлення повинен мати Позичальник та Поручителі (правило "першої руки").
7. Внесення у Податковий кодекс змін, що стосуються прощення боргу за кредитними договорами, а саме: звільнення позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, не є додатковим благом та не підлягає оподаткуванню.
8. Кредитні канікули без нарахування процентів за користування кредитом для Донецької та Луганської областей.
9. Компенсація Державою валютного ризику Позичальникам, які брали кошти на лікування (онкологія, яка не могла бути вилікувана на той час в Україні), та сім'ям Позичальників, які втратили працездатність чи померли.

З повагою і надією на плідну співпрацю, Ініціативна група Волинських позичальників по валютних кредитах"
Теги: гроші
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Будьте пильними! Національним банком України вкотре зафіксовано використання фальшивих купюр, зокрема фальшиві "п*ятдесятки", на яких серія та номер ІП1645196. Згідно з інформацією Національного банку України частішають випадки підробки купюр також номіналом 10грн і 20грн.
Відповісти
Гузь затарився валютою і сидить чекаючи кльову при 35 за 1
Відповісти
Всім народом треба підтримати людей,які опинились у важкій борговій ситуації.Сама держава повинна виправити ситуацію,оскільки вона і загнала людей у кредитне ярмо.На жаль жодних реальних дій по покращенню не відбувається!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Волинський «Валютний Майдан» просить в депутатів допомоги
21 серпня, 2014, 14:29