У Луцьку прощатимуться із загиблим бійцем «Азову». ОНОВЛЕНО

У Луцьку відбудуться жалобні заходи із вшанування загиблого бійця батальйону "Азов" Андрія Снітка.

Тіло планують привезти у Свято-Троїцький собор Луцька, де відбудеться відспівування 23 серпня починаючи з 13:30, - повідомляють побратими Андрія Снітка із групи підтримки "Волиняни у чорній формі".

Після цього планують провести громадську панахиду на площі перед Свято-Троїцьким собором.

Андрія Снітка поховають у Маневичах, звідки він родом, 24 серпня, - додають побратими бійця. Також повідомляють, що командування батальйону «Азов» приставить бійця до отримання звання Героя України посмертно.

Додаємо розповідь про бій, у якому загинув Андрій Снітко (його псевдонім Хома, інші бійці також під псевдонімами заради їх безпеки).

Він відбувся 20 серпня у Іловайську на Донеччині.

Групу Хоми закидали гранатами. Перша граната впала неподалік від хлопця. Осколки її могли зачепити кількох бійців батальйону і Хома собою прикрив товаришів від вірної смерті, лігши на гранату.
Осколки гранати поранили побратимів Хоми - Аксьона, Сократа та Барса. Хлопці отримали поранення в ногу та руку. Бойовий побратим Хоми, Кафа розповідає про бій: «Граната прилетіла з даху будинку. Хома стрибнув на гранату. І прикрив собою Барса і ще когось... Я пригадую, що там двоє хлопців стояли. Ми перебазувались за кут будинку, а гранати продовжували летіти. Десь шість гранат... Граната падала кожних 30 секунд».

Хома своїм вчинком врятував життя своєму земляку Сократу. Сократ розповідає, що покійний Хома був його кращим другом. Познайомились хлопці в університеті, де разом навчались і разом прийняли рішення йти на фронт, в батальйон «Азов». Про друга Сократ каже: «Він завжди рвався в бій. Ми планували поїхати додому на ротацію, вирішити справи в університеті, знайшли вільний час але не поїхали, бо Хома хотів поїхати звільнити Іловайськ. Якби Хома не прикрив ту гранату мені б не тільки поранило ногу. Якби не його вчинок я б вже тут не сидів. Він врятував життя не тільки мені, а й багатьом хлопцям. Хома говорив – поки не переможемо - додому не поїдемо. Він завжди жваво рвався в бій. Бій був для нього святом. Він радів перед боєм, казав: нарешті відвоюємо своє».

Сократ розповідає, що з покійним Аксьоном та Хомою він працював в одній трійці. Хлопці завжди йшли першою трійкою на чолі якої був Хома. «Він завжди був першим»,- каже Сократ,- «куди ми не заходили, він скрізь попереду. Хома по житті був воїном».

Командир десятка Хоми на прізвисько Танцор розповідає про бій та про свого бійця: «Перед нами було поставлене завдання зачистити сектор. Я вів свій десяток, вийшов до будинку і послав першу трійку для розвідки. Хлопці зачистили будинок і ми підійшли до них. Хома намагався відкрити металеві ворота і тут прилетіла граната, Хома стрибнув в сторону гранати. Я дав команду відкрити вогонь кулеметнику. Прилетіло ще кілька гранат. Поранило Аксьона, я дав команду відійти. Ми відстрілювались і кидали гранати у відповідь. Хома лежав біля паркану. Кафа прикривав мене вогнем, я схопив Хому за руку і почав тягнути його з місця бою. Ми намагались надати йому першу медичну допомогу але він був мертвим».

Командир розповідає, що його боєць був сміливим, завжди був попереду і загинув як герой. Танцор каже: «Ми тут до останнього, ми нікого не боялись і не боїмося. На нашому прапорі написано «Свобода або смерть», тому нехай чекають, ми повернемось».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!