вхід реєстрація

Як я харчувався за правилами. Смачного Луцька!

Як я харчувався за правилами. Смачного Луцька!
Чим більше часу присвячую підготовці матеріалів для рубрики «Смачного Луцька», тим цікавішою мені стає їжа сама по собі.

Відкриваю для себе пласти нової для мене інформації, знайомлюсь з велетами кулінарії, історії гастрономії і семіотичної кухні. Серед переліку нововідкритих авторів слід виокремити історика кулінарії і енциклопедиста Вільяма Похльобкіна, день народження якого припадає на 20 серпня.

Цю статтю я присвячую його пам’яті, а вам рекомендую долучитися до його багатющої творчої спадщини.

Не щодня є час, кошти і можливість завітати у вишуканий заклад. Навіть аристократи й олігархи не кожного дня відвідують престижні ресторани.

Та так вже склалося, що люди потребують їжі часто, ну дуже часто.

Хтось принципово їсть тільки вдома, є люди, для яких громадське харчування − стрес, а хтось перебивається в обідню пору домашнім пайком.

Дехто підшуковує їдальні, кафе, бари, ресторани поряд з робочим місцем, беручи до уваги співвідношення «ціна-якість-швидкість», тощо.

Цікаво, що в старослов’янській мові їжа, в залежності від соціального статусу і складності приготування, мала різні терміни: за боярським і князівським столом – «яства», за дворянським та купецьким – «кушанья», за міщанським столом – проста їжа, в трударів – «харч», який поділявся на «приварок» і «сухом’ятку».

«Харч харчу рознь». І чомусь в одних кафе і їдальнях густо, а в інших пусто. Сьогодні я поділюсь з вами враженням про одне кафе, яке мало хто знає, але яке славиться тим, що тут харчувалися наші футболісти, а ще тут найсмачніші пельмені і чебуреки в Луцьку. (Так люди кажуть.) Спробуємо?!

Кафе «Волинь» сховалося далеченько від основних вулиць, але на гарній, особливо восени, вулиці Гулака-Артемовського, будинок 19. Старожили кажуть, що тут колись була військова столова «Звьоздочка».

Зовні достатньо презентабельний вигляд − декілька столиків на літньому майданчику (з’явилися в цьому сезоні). Елегантна маркіза та дерев’яний штахетник створюють зону відпочинку.

Заходимо в коридорчик. Прямо − вхід в туалет, наліво − вхід в квадратне приміщення: 7 столів на 4 особи і один на 8 осіб, стійка бару, телевізор. Дизайнерське рішення обігрує тему античної Греції: на вікнах римські шторки, на стінах малюнки розвалених грецьких храмів. На всіх столах скатертини, на підвіконнях живі квіти. Чисто, затишно, правда, є запах з кухні. Але в цілому заклад не нагадує кафе в спальному районі.

Обідня пора, але відвідувачів мало − 2-3 особи. Просимо меню. Традиційна книга з листками в файлах. Інформації − на 15 хв читання. (Люблять наші ресторатори обширні меню – «по-багатому і в три рівні»).

На першій сторінці звернення – «Кафе-бар «Волинь». Приносити з собою та споживати будь-які напої та харчі суворо заборонено!!! (Тобто, я не помилився, шукаючи місце, де готують харчі (див. класифікацію).
При порушенні правил нашого закладу адміністрація кафе залишає за собою право відмовити відвідувачу в обслуговуванні.
Друже! Твоє почуття гумору і трохи грошей, ось дві умови для повного порозуміння з нами».


Цікаво, не знаю чому, я вже друг, але радує, що треба лише трохи грошей. А далі шедевр – ціла конституція – «Правила нашого закладу». Оскільки подібного я раніше не читав, цитую повністю. (Стилістика збережена!)

Правила нашого закладу:
Кафе-бар «Волинь» − не державний заклад, а приватна власність. Нашим постійним гостям пропонуємо послугу Cork fee (плата за пробку): Якщо наш Бар в своєму асортименті не може запропонувати Вам алкогольний напій, який Ви хотіли б випити, заплатіть лише 30.00 грн. за кожну принесену з собою і відкриту у нас пляшку улюбленого напою і закушуйте на здоров’я!

Необхідні умови відвідування нашого кафе – виконання наступних правил:

1. Ваші замовлення на резервування столиків приймаються по тел. 24-56-44 або 099-2298647 та 067-3994439. Якщо протягом 20 хвилин Ви не зможете з’явитися, то ваш столик може бути відданий іншим Гостям.
2. Постійні наші Клієнти можуть замовляти страви не по меню, а по своєму бажанню (в межах розумного).
3. Якщо Ви що-небудь розіб’єте або поламаєте, то Вам доведеться відшкодувати вартість зіпсованого майна грошима.
У нашому кафе абсолютно не допустимо:
- Використовувати нецензурну лайку, грубити нашому персоналу або іншим гостям, що знаходяться в залі;
- Сідати за сервірований стіл не знявши верхній одяг, класти на стіл головні убори, рукавички, парасольки тощо;
- Заходити на кухню і обніматися з кухарями з вдячності за смачно приготовані страви;
- Фотографувати і проводити відеозйомку без дозволу адміністратора;
- Гладити, щипати наш персонал;
- Вульгарно поводитись;
- Розмовляти голосно по мобільному телефону;
- Влаштовувати бійки і тим більше кидатися їдою та будь-чим;
- Йдучи до нас краще залишити своїх домашніх вихованців вдома;
- Залишати свої речі без нагляду – ми не несемо за них відповідальність, хоча залишені речі завжди повертаємо;
- Виносити з нашого кафе предмети сервіровки, інтер’єру, декору суворо заборонено;
- Відвідуючи нашу туалетну кімнату, переконливо просимо Вас не засинати, не вставати ногами на кришку, загалом, поводитися – пристойно. Інші теж можуть хотіти відвідати цю кімнату. Повірте, туалетна кімната ретельно прибирається кожні 30 хвилин.
При не дотриманні цих правил, адміністрація кафе залишає за собою право відмовити в обслуговуванні без пояснень і занести Вас в чорний список.

Ми дуже любимо Клієнтів з хорошими манерами. Постійні Гості з дозволу господаря закладу можуть користуватися привілеями. З повагою, Адміністрація.
(Отак-то!)

Не будемо прискіпливими до стилю і описок. Я думаю, що правила напрацьовувались роками − це такий собі приклад «Звичаєвого права», кодифікований і втілений у вступі до меню.

Замовляти і їсти дозволено, тому робимо замовлення з листа (не дивлячись в саме меню).
− Що у вас є з цього переліку на перше?
− Суп овочевий.
– І все?
– Все!..
− Добре, один.
− А що є на друге?
(І тут традиційно, по-поліськи − картопелька.)
− Ні, я питаю, що є у вас з основних страв?

(Слухаємо перелік.) Зупиняємось на відбивній, котлетах. На гарнір – гречка.

− Але гречка лише одна залишилась. (В залі зайнято лише 2 столики).
− Добре, хай буде одна гречка.
− Хліб?
− Так, а який у вас є?
− Білий і чорний.

(Коли я в 1996 році приїхав до Луцька, мене дивувало, чому лучани на сірий хліб кажуть чорний. У Володимирі-Волинському чорний – це хліб житній. Такий, як випікає «Теремно хліб».)

− Два шматочки! (Ми не уточнили який, цікаво, який принесуть.)
− І ще 2 салати. Прості овочеві з олією.

Поки готують замовлення, оглядаюсь навколо і думаю, як же зробити фотки. У правилах написано, що треба отримати дозвіл адміністратора.

У залі «посадовця» я не помітив, в бар-вумен, яка нас обслуговувала, бейджика не було. Значить, за відсутності адміністратора, дозвіл не потрібний. (Логічно?)

Те, що господарюють тут вправно, – видно. І штори, і скатертини, і стіни, – все чисте, доглянуте.

Тепер вже прискіпливо читаю меню.

Холодні закуски (тут же салати). Все традиційно, аж нудно: закуска «Русь» (12,15 грн), салат «Шопський» (10,10 грн), огірки квашені − 6,15 грн за 100 грам, вінегрет овочевий (5,05 грн) і ще 22 позиції.

Знову «холодні закуски» − 12 салатів (від 8,5 до 20 грн), «бутерброди», «перші страви» – 8 позицій (а в наявності був лише один овочевий суп!), «страви зі свинини» − 14 позицій, «страви з птиці» − 6 позицій, рибні – 2 позиції («риба смажена» і «риба в клярі». Яка риба?)

«Другі страви» (А попередні були «перші»?) – 8 позицій. До других страв чомусь належать печінка, яєчня, омлет, деруни. Хоча, чесно, я з авторами меню погоджуюсь, хіба це наїдок – деруни, яєчня – це додаток до основних страв, коли не наївся добрий волинський козак.

«Борошняні вироби» − 5 позицій, такий собі інтернаціонал від чебуреків (8,00 грн. (!)) до вареників із картоплею (7,00 грн (!)), «гарніри» − 7 позицій (хоча, при замовленні може бути лише одна порція гречки, цікаво, скільки порцій є рису?), соуси − 5 позицій і хліб. 1 кус − 0,40 грн. Мені ця стилізація під староукраїнську сподобалась − «кусень», а вам?

Далі йде розділ «Блюда на замовлення» (треба подивитись в словник, може, дійсно банкетні страви повинні називатись пафосно «блюда» − 59 позицій. Є все, що потребує середньостатистичний волинський бенкет. Знайшов цікаву особливість: салат «Грецький» з розділу «Холодні закуски» − 150 г за 13,65 грн. У розділі «Блюда на замовлення» салат «Грецький» − 255 г за 20,10 грн. Тобто, «простий» грецький салат дорожчий за бенкетний в перерахунку на грами.

Алкоголь і пиво − все, що треба, з «упором» на солодке вино і різні види пива, снеки. Також є морозиво, молочні коктейлі, соки, води, кава і чай, цукерки і шоколад.

Поки ще не принесли замовлення піду помию руки і огляну туалетну кімнату. Зізнаюсь, очікував чогось бридкого, а побачив достатньо пристойне і чисте місце. Правда, паперові рушники чомусь стояли на умивальнику, хоча держак був справний. Можливо, хтось з відвідувачів постарався. Але загалом на тверду четвірку.

Тим часом принесли овочевий суп. Літній і домашній суп. З’їв із задоволенням.

Хоча пам’ятаєте меню − 8 позицій перших страв. Не треба вводити в оману гостей («друзів», згідно з правилами закладу). Треба просто записати в меню − «суп дня».

Відбивна з гречкою у моєї колеги виглядала апетитно. З її слів, смакувала.

А от мої котлети виглядали, як сюрприз домашнього улюбленця. Я зізнаюсь, пробувати боявся. Але чого не зробиш заради інтернет-популярності. Моя вилка повільно впʼялася холодним металом в паруюче котлетне тільце і відправила впольоване в мій скривлений писок. І тут дисонанс між рецепторами мене спантеличив. Котлета була смачнюща, свіженька і без гидкого цибулевого надсмаку, в якому недолугі господині ховають невміння готувати фарш.

Питання: чому таке недопрацювання з виглядом?...

Відверто кажучи, ми наїлись, але треба було б скуштувати «коронні» страви закладу − пельмені та чебуреки. (Багато хто з моїх знайомих рекомендував).

Замовили пельмені − 2 порції з грибною підливою і чебурек.

У залі серед відвідувачів було кілька хлопчаків, які їли суп, місцевий пияк, який пив горілку з кавою, і літня жіночка, яка щось їла так швидко, що я не встиг розгледіти.

Принесені пельмені були смачні, віддаю належне, але грибна підлива мені не смакувала.

Чебурек. Зізнаюсь: чого-чого, а чебуреків я вже в житті напробувався, а цей золотавий півмісяць тюркської кухні був витвором мистецтва. 12 балів кухарю. 12 з плюсом!

Просимо рахунок. І тут повний шок… 94,55 грн.. Суп овочевий − 6,75, 2 салати овочевих з олією − 20,20, відбивна − 14,75, гречка − 6,05, 2 котлети − 14,00, хліб − 0,80, пельмені з грибним соусом − 2 порції − 24,00, чебурек − 8,00.

Тобто, без пельменів і чебурека, які були зайві для наших шлунків − 62,55 грн на двох. Ми не брали напоїв, а це було б ще плюс 15,00 грн. Тобто, 40,00 грн на одного.
Розраховуємося. Дякуємо. А по дорозі ділимося враженнями.

− Що тобі сподобалось?
− Затишно, чисто, дешево.
− А мені смачно, дійсно домашній харч.
− Не сподобалось?
− Витяжка не працює, є запах з кухні, офіціантка невпевнена, переобтяжене меню.

На вулиці я виявив, що є ще одна зала на 32 особи − вхід з двору. Зала, де раніше їли футболісти, які тепер харчувались в закладі поряд зі стадіоном. Тепер в цій залі проводять бенкети. Але це вже зовсім інша історія…

Приємно, що трапляються такі заклади. Де чисто і хочеться залишитись довше. А особливо приємно, що назва кафе − «Волинь» − не буде в мене асоціюватися з чимось замусоленим і штучним.

Смачного Луцька!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 11
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Петре, а чи не хочеш ти скуштувати продуктів польової кухні в зоні АТО. Кажуть, класно мужики годують.
Відповісти
Ваш комент - 5 балів !!!! :))))))))))
Відповісти
"Деруни, яєчня - не наїдок, а додаток до основниих страв..." - жерти менше треба!
Відповісти
Їсти не ...ати - мона почекати!
Відповісти
Я стараюсь не відписувати, та кожен повинен робити свою роботу. Я пишу, Ви читаєте. Чи ні. Автора образити може кожен. Чи стане від цього світ добрішим?
Відповісти
Дійсно, автора може образити кожний, краще б матеріально допомогли. Щоб не шукав, де пообідати на халяву.
Відповісти
Де цікаво Петро відшукує ці забігайлівки? Невже в місті не вистачає кафе та ресторанів якогось рівня ?
Відповісти
А ще є кафе "Торпєдо" в спорткоплексі біля басєйна.
Відповісти
А це не кафе на даний момент, мабуть зручно гризти когось аби захистити себе?
Відповісти
автору подяка.не всі мають змогу власним досвідом та коштом дібрати заклад де можга смачного відвідати та премно провести хвильку часу.дякую
Відповісти
Кафе "волинь" нормальне, святкували хрестини, зауважень немає. Адекватні дівчатка, смачні страви. Все гуд.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час