вхід реєстрація

Загиблий 18-річний волинський герой: спогади

Загиблий 18-річний волинський герой: спогади
Андрій Снітко, боєць батальйону «Азов», сирота з Маневичів, загинув в бою за Іловайськ, накрив власним тілом гранату.

Поховали хлопця в рідному селі, - йдеться в публікації з серії про українських солдатів, які загинули під час боїв з терористами і російськими десантниками на сході України видання ДеПо.

Позивний молодого бійця - «Хома», він був наймолодшим в «Азові». Загинув 20 серпня під час наступу наших добровольчих батальйонів на зайнятий бойовиками Іловайськ.

«Хома прийшов до нас на самому початку АТО, ми тоді ще були напівлегальним формуванням, - по телефону розповідає комбат «Азова» Андрій Білецький. - Хороший, добрий хлопець, сирота, але на життя він ніколи не скаржився, не нив. Часто посміхався. У нас Хома подружився з Аксьоновим, один - із Західної України, другий - з Луганщини, вони завжди разом трималися, не розлий вода. У тому бою за Іловайськ вони теж були разом у складі бойової п'ятірки...»

«Вискочили на загін бойовиків, полетіла граната, сховатися не було ні часу, ні можливості. Хтось повинен був на гранату лягти, щоб врятувати товаришів. Ліг Хома, наймолодший в нашому батальйоні. Загинув відразу. У цьому ж бою загинув і його друг - Аксен. Вмирав у мене руках...», - додає він.

Комбат «Азова» говорить, якби не Хома, то вбило б відразу всю п'ятірку.

«Це війна, але коли гинуть такі молоді хлопці, серце рветься», - зізнається Білецький.

Андрій Снітко, коли в Україну прийшла війна, кинув університет: пішов добровольцем на фронт. Його колишні однокурсники досі не вірять, що біда трапилася з Андрієм, який ще недавно ходив разом із ними на лекції і здавав, як всі студенти, заліки.

«Він був невисокого зросту, світленький, виглядав молодшим від своїх років, - розповідає про загиблого Героя Вікторія Кручковська, що вчилася разом з Андрієм. - Впевнений у собі, впертий, завжди був лідером. У компанії був веселим, любив жартувати, любив сміятися. Пам'ятаю, ми відзначали мій день народження з подружками, він був один хлопець серед дівчат, але прекрасно влився в нашу компанію: піклувався, жартував, уважно слухав наші дівчачі розмови, щось радив... Про те, що він сирота, я дізналася тільки після його загибелі, він ніколи про це не говорив. Може, соромився, а може, не хотів плакатися, поводився, як справжній чоловік».

«Андрій був моїм однокласником, таким, знаєте, живчиком, - розповідає Вікторія Бубнюк. - Завжди готовий посміхнутися, підтримати ... Я переглядала фотографії, практично на всіх він посміхається. Добре пам'ятаю кумедний випадок. Ще в молодших класах ми в школі прикрашали ялинку перед Новим роком. Андрій придумав, що ялинкова іграшка - це мікрофон, а він - журналіст. І ставив всім питання, як вони відзначать Новий рік і що подарують батькам».

Мама виховувала Андрія одна, без батька, а коли хлопчина був в четвертому класі, померла. Опікунство над хлопчиком взяла Раїса Миколаївна.

«Він навчався в університеті, на фізкультурному, потім почався Майдан, він поїхав підтримати українців», - важко зітхає жінка.

«А коли прийшла війна в нашу країну, Андрійко ходив у військкомати, просився добровольцем. Одного разу мені зателефонував вже з полігону в Києві, сказав, що через три дні їде в зону АТО. Я плакала, просила цього не робити, говорила, що приїду і заберу його ... Він сказав: «Мамо, не приїжджай. Я повинен захищати мою країну, це мій обов'язок як громадянина України. Прости, що відразу тобі не сказав »... У мене залишилися його речі, вони ще зберігають запах мого сина», - каже вона.

У Маневичах планують перейменувати школу №1 на честь Героя АТО Андрія Снітка.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Інші новини теми
Коментарі 5
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Вічна пам"ять!!! Країну, за яку загинули такі ГЕРОЇ, ніякі вороги-аргесори ніколи не переможуть, не скорять і не поставлять на коліна! Шкода тільки, що гинуть найкращі
Відповісти
командир не повинен був брати на зачистку дітей
Відповісти
акого як ніхто більше не хоче йти
Вічна йому память
Слава Україні
Героям Слава
Відповісти
гордість нації
Відповісти
Я тоже піду туда бо я стану за Україну служити
СЛАВА УКРАЇНІ
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час