Дали премію за дослідження слизькості бананових шкірок

Пародійну Шнобелівську премію у галузі фізики отримали японці, які дослідили, чому люди втрачають рівновагу на бананових шкурках.

Про це пише ВВС.

Напередодні у Гарвардському університеті у США пройшла церемонія нагородження пародійної премії, яка стала майже такою ж відомою, як і серйозна Нобелівська.

Нагороду, засновану у 1991 році Марком Абрахамсом і гумористичним журналом "Аннали неймовірних досліджень", вручають за безглузді на перший погляд дослідження у галузях фізики, неврології, психології, здоров'я, біології, мистецтва, економіки, медицини, арктичних досліджень та харчування.

Цьогоріч Шнобелівську (або ж Ігнобелівську - від англійського "ignobel" - "негідний") нагороду у галузі фізики отримав японець Кійоші Мачубі. Він із командою у лабораторних умовах виміряли слизькість бананової шкірки та довели, що апельсини та яблука не такі небезпечні.Хоча, насправді, і сама нагорода, і дослідження набагато серйозніші від того, як видається на перший погляд.

Японські науковці хотіли вивчити, як тертя і змащення впливають на рух людських кінцівок. Справа в тому, що речовина, яка робить бананові шкірки слизькими, присутня і у мембранах, які стикують наші кістки.

"Це дослідження допоможе у розробці з'єднуваних протезів", - каже пан Мачубі.


Інший цьогорічний переможець Шнобелівської нагороди - професор Кенг Лі із дослідженням мозку людей, які бачать Ісуса Христа та інші зображення на скибках тостів. Ця робота здобула премію у галузі неврології.



Здатність бачити порядок у хаосі - як-от обличчя у засмажених смугах шматка хліба - давно відомий феномен під назвою парейдолія. За допомогою магнітно-резонансної томографії, канадські вчені спостерігали за тим, як одні й ті ж частини мозку реагують, коли люди бачать реальні та неіснуючі обличчя. За словами професора Лі, здатність розпізнавати обличчя й інші візерунки там, де їх немає, притаманна усім людям і навіть деяким приматам, як-от шимпанзе.

"Обличчя, яке ви побачите, залежить від ваших особистих очікувань чи переконань, - каже науковець. - Скажімо, буддисти скоріше побачать на тості Будду, ніж Ісуса".

Група вчених із Університету Торонто показували піддослідним зображення "шуму" - того самого, який ми колись бачили на старих телевізорах, відключених від мовлення.

Засновник нагороди Марк Абрахамс каже, що більшість науковців-власників Шнобелівської премії починають свої дослідження із доволі серйозними задумами і тільки наприкінці розуміють, що у них вийшло щось веселе.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!