вхід реєстрація

Дзвони Луцька мають цілюще звучання. ФОТО. ВІДЕО

Дзвони Луцька мають цілюще звучання. ФОТО. ВІДЕО
У Луцьку майже в кожному храмі є дзвіниці. Щонеділі дзвони скликають людей на богослужіння.

Проте використовуються вони не тільки церквою. У Луцьку діє єдиний в Україні музей дзвонів, відбуваєтсья фестиваль дзвонарного мистецтва. Дзвонарі переконують: звучання лікує від хвороб.

Журналіст ВолиньPost дізнавався, як дзвонять у різних луцьких храмах.

ТРОХИ ЛІКНЕПУ

Роман Веремко не вважає себе професійним дзвонарем, але займається цією справою більше трьох років. За освітою він - електромонтер і нині працює у районній філії ПАТ «Обленерго».

За його словами, дзвони у всі віки використовували не лише як церковний атрибут. Їх прийнято класифікувати на три основні групи: церковні, корабельні та піддужні.

Піддужні дзвони використовували на кінних візках. Такий дзвін розташовувався під основною дугою візка і був призначений для того, щоб повідомляти перехожих про рух екіпажу.

Корабельний дзвін, або ж ринда, використовувався на палубі судна, щоб повідомляти про пожежу або іншу тривогу. Також ринду використовували для інформування екіпажу корабля. І навіть сьогодні на найсучасніших кораблях встановлюють ринду як надійний сигнальний інструмент з різким звуком.

Церковні дзвони - найрізноманітніші. Вони вирізняються своїми розмірами, вагою та звучанням. Через це церковні дзвони за звуковими характеристиками поділяють на східну традицію (буддизм), західну – європейську (католицьку), і православну.

У дзвонах східної традиції немає «ударників». Тому звук від таких дзвонів отримують внаслідок удару об дзвін колоди, підвішеної на ланцюгах. Звучання такого дзвону називають медитативним.

Веремко розповів, що у західноєвропейській традиції дзвін розкачується навколо своєї осі. Ударник вдаряється в обидва края дзвона самовільно.

У православній же традиції розрізняють чотири канонічних види дзвону: благовіст, перебір, передзвін і дзвоніння.

Найскладнішим в порівнянні з іншими канонічними дзвонами вважають дзвоніння, яке є "найяскравішим" виразом дзвону. Цей тип має різноманітну форму виконання, ритм, фактуру і інструментування.

ЯК ДЗВОНЯТЬ У ЛУЦЬКИХ ЦЕРКВАХ

Луцький кафедральний собор святих Петра і Павла має окрему побудовану ще у 1725 році дзвіницю. Але на сьогоднішній день вона не використовується через те, що встановлення на ній дзвона дорого коштує.

Католицький храм не так давно почав використовувати бічну вежу костелу як дзвіницю. У ній немає дзвонаря, адже дзвін працює від електроенергії. Щогодини від собору лине звук кілька "ударів" підряд, які відображають час.


У Свято–Троїцькому соборі є свій дзвонар, який постійно перед богослужіннями піднімається на дзвіницю і грає на дзвонах. Семінарист Микола розповідає, що навчається у духовній семінарії вже п’ятий рік.



«Став я дзвонарем із власної ініціативи. Мені це подобається, тому я намагаюсь вдосконалюватись у грі на дзвонах. У соборі я єдиний дзвонар, який завжди перед богослужіннями та на великі свята грає на дзвонах. Цій справі я вчуся у семінарії і тому у мене є можливість тренуватись на дзвіниці храму, у якій є сім малих дзвонів і один великий. Серед них є не лише церковні дзвони, але і залізничні», - зазначив семінарист.
Дзвін вагою у 3 тонни, виготовлений у 1907 році
Дзвін вагою у 3 тонни, виготовлений у 1907 році
Залізничний дзвін у Свято -Троїцькому Соборі
Залізничний дзвін у Свято -Троїцькому Соборі


Микола розповів, що великий дзвін храму важить три тонни і був виготовлений ще у 1907 році. І, очевидно, він виготовлявся для потреб католицького храму, адже про це свідчить його конструкція. Одразу помітно, що дзвін столітньої давності, бо він повністю вкритий іржею. Дзвонар каже, що намагався почистити дзвона, але після перших спроб зрозумів, що його звучання погіршується. Тому реставрувати дзвона поки ніхто не буде.

«Є припущення, що балки до яких підвішені дзвони «припливли» до нас із Сибіру. Близько одного століття назад деревину зазвичай переплавляли через річки. Внаслідок сильних течій балки допливали до свого місця призначення. Таке «водне» транспортування не псує деревину, а навпаки зміцнює. Волокна балки стають настільки міцними, що її не можливо розпиляти пилкою і вбити у неї цвяха», - мовив семінарист Микола.

Також юнак зазначив, що бувають під час дзвоніння різні казуси. Наприклад, може обірватися мотузка, яка прив’язана до дзвона. Тоді він стане не контрольований і хаотично дзвонитиме.

«Доводилося мені грати на дзвонах під час сильних морозів, при температурі у 35 градусів нижче нуля. За таких погодних умов слід бути обережним із дзвонами. Адже сильний удар може розколоти дзвін, або ж його пошкодити. Не сприяє хорошому звуку дзвонів дощова і вітряна погода. Протяг та сильний вітер розсіює звук, а дощ його приглушує», - резюмував Микола.

На дзвіниці Покровської церкви встановлено чотири малих дзвони та один великий. Щоправда, на думку дзвонаря Андрія, вони не вдало розташовані, з музичної точки зору. Також у дзвіниці відкриваються не усі вікна, а це у свою чергу приглушує звучання дзвонів і робить його невиразним.

Ударник або ж «серце» дзвона
Ударник або ж «серце» дзвона


Зазвичай на дзвонах грають студенти духовних семінарій, але трапляється і таке, що дзвонарями стають світські люди. Семінарист Андрій каже, що із благословення настоятеля світський дзвонар може грати у дзвіниці.

«Щоразу перед тим, як піднятись на дзвіницю, прихожанин, який володіє технікою гри на дзвона,х обов’язково має взяти благословення у настоятеля. І також перед дзвонінням та після нього дзвонар читає молитву», - резюмував семінарист.


ЗА ДОПОМОГОЮ ДЗВОНІВ ЗНИЩУЮТЬ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ

Роман Веремко не вважає себе професійним дзвонарем, але займається цією справою більше трьох років. За освітою Роман електромонтер і нині працює у районній філії ПАТ «Обленерго».

Працівник ПАТ «Обленерго» Роман Веремко розповів, що розпочав займатися дзвонарною справою після того, як у його житловому районні побудували нову церкву.

«Спочатку грати на дзвонах почав мій старший брат. Згодом я сам зацікавився дзвонарством. Завдяки тому, що я маю базову музичну освіту, навчання грі на дзвонах для мене не було важким. У дзвонарстві є своя нотна грамота. Згідно із нею визначається розташування дзвонів на музичній лінії. Найменший дзвін встановлюється на найвищій лінії, більший дзвін на нижчій лінії і так далі», - розповів Роман.

Дзвонар зазначив, що дзвони використовували для боротьби із вірусними інфекціями.



«Минулої зими, коли грипом почало хворіти багато людей, церкви домовились бити у дзвони у визначені години дня. Дзвони відганяють злі сили і наповнюють людину благодаттями. Дзвонарі ніколи не хворіють і це правда. За три роки я ні разу не мав жодних проблем зі здоров’ям», - запевнив Веремко.
Дзвіниця у Замку Любарта
Дзвіниця у Замку Любарта

Роман Веремко зізнається, що грати на дзвонах не легко. Адже після декількох мелодій починають втомлюватися руки. Тому для полегшення гри почали використовувати так звані «пульти».

«Грати за допомогою пульта значно легше. Адже він являє собою дерев’яний стовпчик із металевими кільцями. До кілець прив’язують мотузки, які закріплені на «ударнику» дзвона. Тому людині яка грає на пульті не доводиться докладати великих зусиль, щоб вдарити у дзвін», - розповів дзвонар.
Корабельний дзвін у луцькому мезеї дзвонів
Корабельний дзвін у луцькому мезеї дзвонів



На Волині у місті Нововолинськ є ливарний завод, який виготовляє дзвони вагою від 1 кілограма до 8 тонн. Зазвичай технологія лиття дзвонів однакова. Веремко каже, що для виготовлення дзвона використовують різні метали (мідь та олово) і спеціальні домішки.

«Близько двох років тому однокілограмовий дзвін коштував майже дві тисячі гривень. Тому зрозуміло, чому не кожна церква має можливість забезпечити себе дзвіницями. Коли немає дзвонів, то використовують порожні газові балони і стукають по них молотками. Головне - бажання, а грати на дзвонах може кожен, хто має хоч якийсь музичний слух», - зазначив дзвонар.

Роман вдосконалює свою майстерність на дзвіниці, яка знаходиться у Замку Любарта.


А ще у Владичій вежі замку розташований єдиний в Україні музей дзвонів. Нині він налічує 90 експонатів, які датуються XVII–ХХ століттями. Тож можна сміливо сказати: дзвонам у Луцьку бути!

Антон СТАМБУЛЬСЬКИЙ (ВолиньPost)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 7
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Схоже, що автор мало знайомий з предметом, якого описує. - «Є припущення, що балки до яких підвішені дзвони «припливли» до нас із Сибіру. Близько одного століття назад деревину зазвичай переплавляли через річки. Внаслідок сильних течій балки допливали до свого місця призначення». Нонсенс, мовний абсурд (щось на кшалт "По реке плывет топор из Орехо -Зуево...). - «Ударник або ж «серце» дзвона». В літературі і історії музики дзвонів не існує назви «ударник» чи «серце дзвону». Часто вживана назва - «язик». - «Піддужні дзвони використовували на кінних візках. Такий дзвін розташовувався під основною дугою візка і був призначений для того, щоб повідомляти перехожих про рух екіпажу». В будь-якій запряжці лише один кінь йде під дугою, тому вжита тут група слів «основна дуга» - некоректне. - «Одразу помітно, що дзвін столітньої давності, бо він повністю вкритий іржею. Дзвонар каже, що намагався почистити дзвона, але після перших спроб зрозумів, що його звучання погіршується. Тому реставрувати дзвона поки ніхто не буде». - Сплав, з якого виливають дзвони, ніколи не покривається іржею. Іржа - червоного кольору окисел, реакція заліза і його сплавів з киснем. На фото - дзвони з зеленим відтінком. Такий колір характерний для багатьої солей міді: мідного купоросу, ацетату і хлориду міді. Припускаю, що семінарист Андрій, дзвонар Веремко і автор публікації Стамбульський мали по хімії в школі двійку. Загалом - непрофесійно.
Можна звернутись в гугл по двох адресах:
1. майстри чарівної мелодії давня слава волинських ... - DT.UA
2. 2000.net.ua/2000/aspekty/14005
Відповісти
Як автор цього матеріалу, можу сказати лише одне, що я подавав у тексті лише слова тих людей із якими спілкувався. Власних припущень і думок у цій статті я не подавав.

Щодо очищення дзвона від іржі. Мова йшлася ЛИШЕ про дзвін, який висить на дзвіниці Свято - Троїцького Собору вагою у 3 тонни, виготовлений у 1907 році. На ньому явно немає зеленого нальоту.
Відповісти
петро покажи клас- не в славах а наділі.... виклади відео як дзвониш
Відповісти
А мені стаття дуже сподобалась!(побільше б таких!)Чітко,цікаво - все ясно,що де і як у наших Луцьких храмах. Сам би точно просто так,прогулюючись містом, не дізнався б стільки краєзнавчої інформації. Загалом, дякую!
Відповісти
Чечелюк просто заздрісне людське па*ло-таке як більшість наших людей.лиш би комусь в душу на*рати
Відповісти
Ніби тут не проглядається заздрість, а мова йде про професійність. А втім, яке щастя, що ти належиш до меншості, які не "серуть" в душу. Блаженний! Домовляйся з Ніфонтом, щоб тебе канонізували.
Відповісти
Всмислі домовляйся про канонізування????
Ти що маєш на увазі "до меншості"????
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час