Як звучить найстаріший луцький інструмент. ФОТО. ВІДЕО

Музичний інструмент фісгармонія, який був виготовлений ще у 1910 році у Німеччині і жодного разу не реставрований, до цього часу використовується під час богослужінь у Євангелічно-Лютеранській церкві Христа Спасителя у Луцьку.

Інструмент цікавий тим, що має столітню історію, і на ньому використовують незвичну техніку гри. Фісгармонія - напевно, єдиний у своєму роді музичний інструмент, який «видає» звук за допомогою нагнітання повітря спеціальними педалями.

Народні умільці спрощують музикантам гру на інструменті і починають встановлювати електричні компресори, які циркулють повітря усередині фісгармонії. Але першопочатково фісгармонія не залежила від електроенергії, і музикант завжди покладався на власні ноги, якими нагнітав повітря.

Ігор Рудий - за музичною освітою баяніст і нині навчається в одному із вишів Луцька. Також юнак є кантором, тобто церковним музикантом Євангелічно-Лютеранської церкви Христа спасителя у Луцьку. Він розповідає, що фісгармонія як музичний інструмент виникла ще у 18 столітті, але популярність вона набула на початку 19 століття.

«Фісгармонія була створена у той час, коли почали виготовляти баяни і акордеони. Для фісгармонії притаманні невеликі розміри, але широкий діапазон звучання. Цей інструмент був одним із перших, який почали використовувати під час богослужінь у різних храмах світу. Він був чудовою заміною органу, бо мав значно менші габарити і коштував значно дешевше», - розповів музикант.

Рудий також зазначив, що коли тільки почали виготовляти фісгармонії, меж фантазій розробників інструменту не було. Їх створювали із підсвічниками, на них монтували дзеркала різних розмірів, а також інші декоративні елементи.

До Луцька фісгармонія була завезена як гуманітарна допомога 16 років тому німецьким благодійником Хорстом Сташинскім.

Але таємницею залишалась дата виготовлення фісгармонії, адже за словами Ігоря Рудого, в інструментах такого типу не вказуються дата виготовлення, а лише їхні серійні номери. Проте Ігор зазначає, що серійний номер – це ключ до розгадки дати виготовлення, адже існують різні журнали, за якими можна визначити рік виготовлення.

«Під час ідентинтифікації року створення інструменту було зрозуміло, що він був виготовлений не пізніше 20-их років 20 століття. Адже у 30-их роках фісгармонії майже повністю перестали виготовляти і їм на заміну прийшли електрооргани Хаммонда»,- розповів Рудий.

Мизакант також зазначив, що принцип гри на такому інструменті немає нічого спільного із технікою гри на фортепіано.

«У фортепіано головним є удар молоточка по струні, що і спричиняє звучання інструменту, а у фісгармонії головним є відкриття клапанів за допомогою клавіш. Звук у такому інструменті виникає лише під час нагнітання повітря. У середині інструмента є так званий міх, як у баяна, і він розділений на дві частини, тобто на ліву і праву ногу. За допомогою міху качається повітря, яке коливає металевий «язичок» і унаслідок чого виникає звук», - зазначив Ігор Рудий.

Зазвичай фісгармонію у Євангелічно-Лютеранській церкві Христа Спасителя використовують під час богослужінь. Але Ігор зізнається, що інколи він грає, як сам називає мікроконцерти, для прихожан церкви.

«Минулого року я із товаришем-баяністом проексперемнтували і дали невеличкий концерт, поєднавши два інструменти, фісгармонію та баян. На весні або влітку я планую відіграти концерт лише за участі фісгармонії. І сьогодні я шукаю «рідний» репертуар для цього інструменту, адже на відміну від інших музичних інструментів, для фісгармонії було написано не так багато композицій. Найбільше музичних творів, які вдалося знайти, були написані ще у 19 столітті», - резюмував музикант.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!