вхід реєстрація

Унікальні куточки довоєнної Волині. ФОТО

Унікальні куточки довоєнної Волині. ФОТО
Історія має у собі динамічний складник, який змінює навколишність так, що не завжди можна встигнути відслідкувати те, що було.

Проте багато чого залишається задокументованим тим чи іншим способом. Фотографія – оригінальний спосіб фіксації стану речей, які безповоротно втратилися в результаті різних подій.

На Волині завжди були, за висловом польського волинського письменника Юзефа Крашевського, «гідні подиву речі». Багато з них залишилися тільки на світлинах чи в документах архівів.

ВолиньPost пропонує невеликий шматок унікальних і забутих куточків довоєнної Волині у фотографії.

Дивитися також 10 неймовірних фактів про Луцьк ХХ століття. ФОТО

У Ковелі був неймовірний костел святого Станіслава Єпископа та Мученника. Його збудований у 1924-31 у готичному стилі. Частково пошкоджений під час війни та повністю розібраний у 1945 році.

Вигляд Острога до 1889 року, коли сталася велика пожежа.

Село Базальтове, тепер на Рівненщині, колись називалося Янова Долина. У тридцятих тут збудували сучасне тоді робітниче поселення. При його плануванні використали ідею робітничих селищ колоній, яку розробив австрійський архітектор Адольф Лоос, один із основоположників майбутнього модернізму.

Поселення було добре впорядкованою територією з типовими будиночками на 4 сім’ї. Воно мало власний водогін та каналізацію. Тут навіть ходила окрема валюта і жодного бізнесу не було.

На початку 1920-х років Юзеф Пілсудський видав указ, який відновив діяльність Кременецького ліцею. Цей навчальний заклад був унікальний тим, що вів свою історію від 1720 року. Тоді за фундації Міхала Вишневецького у Кременці заснували єзуїтський колегіум. На той час єзуїтська освіта була передовим методом багатогранного виховання людини у дусі гуманістичних ідеалів. Учні вивчали не тільки предмети фізико-математичного, гуманітарного, лінгвістиного профілю, а й займалися філософськими, теологічними предметами, спортивною підготовкою, вправлялися у театральному мистецтві.

У пізніші часи навчання в цьому закладі змінювалося. У міжвоєнний час сюди входили загальноосвітня школа, гімназія, середня рільнича школа, кілька професійно-технічних училищ, учительська семінарія.

До війни і трохи після неї в Луцьку ще зберігалася унікальна пам’ятка древності – караїмська кенаса. Це релігійна споруда караїмів – народу, що їхньою батьківщиною є Крим. Луцьке поселення караїмів зіграло величезну роль в літературній, видавничій, етнографічній галузях караїмського життя.

Кенаса знаходилася на вулиці Караїмській неподалік лютеранської кірхи. В 1972 році вона згоріла. Нині в Україні збереглися лічені одиниці караїмських храмів , із яких не всі використовуються за призначенням. Поза Україною кенаcи збереглися тільки у трьох містах: Вільні, Тракаї, Стамбулі.

У серпні 1916 року на Волині неподалік Луцька перебував останній імператор Австро-Угорщини та останній правитель династії Габсбругів Карл І. У 2004 році католицька церква долучила Карла І до лику блаженних.

Тараканівський форт – відома пам’ятка, в яку полюбляють їздити на екскурсії та фотосесії. Якщо не вживу, то на світлинах усі бачили руїни форту. Проте мало хто знає, як виглядало це місце одразу після руйнування. Вперше у боях форт взяв участь під час Першої світової війни. Саме тоді він зазнав найбільших руйнувань. На фото – знайомі місця з оригінальними руїнами і постатями на них.

Довоєнна Волинь була багатонаціональним історичним регіоном. Серед інших національностей чимало тут проживало і євреїв. На фото – колоритні гебреї міжвоєнного часу у Камені-Каширському.

Австрійський фельдбан (Feldbahn) біля Іванич. Фельдбан – це вузькоколійна польова дорога, яку збудували вояки армії Австро-Угорської імперії на Волині в часи 1915-1916 років. Пізніше мережа австрійських фельдбанів була розібрана. Світлина - з фотоархіву цюріхської Бібліотеки Швейцарії.

Це навіть не Друга, а Перша світова війна… в кольорі! На ній зображений Луцьк: вигляд на гнідавську дамбу (тепер це вулиця Гнідавська, на фото - справа) і старе місто. Унікальну фотографію виклали на сайті Фотоархіву Австрійської національної бібліотеки.

Під час Першої світової на Волині воював легендарний бронепоїзд «Хунгуз». Зокрема брав участь у боях під Ковелем. А біля Цумані він був підбитий.

У селі Смордва на Волині був цікавий палац Ледуховських архітектора Генрика Марконі. Знищений після Другої світової війни.

Це - навіть не мала крапля з усього цікавого на волинській землі.

Підготував Олександр КОТИС
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 11
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Фантастика.
Відповісти
і все це через радянську владу ми втратили. жах
Відповісти
Не фіга сє. Смордва??? Молодці.
Відповісти
Круто, про деякі речі як палац у Смордві і бронепоїзд поняття не мав, хоча цікавлюсь краєзнавством
Відповісти
дякую!
Відповісти
В Смордві залишилося ще приміщення прислуги і горальня до цього часу!
Відповісти
просто жах, як комуна гальмує розвиток нашої країни
Відповісти
Кілька нюансів по Ковелю. Правильна назва: «костел-пам’ятник крові і хвали» святого Станіслава – Біскупа і Мученика. Він не «збудований у 1924-31…». Фундамент костелу почали закладати у 1922 році на піщаному холмі, де захоронені вояки, що полягли у війну 1812 р. та польські повстанці 1831 р. Були надруковані «цегелки» у формі марок різних номіналів, а також поштівки з малюнками спроектованого костелу. Під кінець 1932 р. костел вже був покритий дахом, окрім головної вежі, яка входила в будову костелу, а під кінець 1934 р. внутрішні роботи будівельники довели до такого стану, що у ньому можна було відправляти службу Божу. Будівництво католицької святині тривало аж до кінця 1938 рік. Це був найбільший костел в Луцькій дієцезії. І про стиль. Костел було збудовано у формі неготичної базиліки у відомому стилі надвіслянської готики. Відносно того, що костел «частково пошкоджений під час війни», то тут теж хочу заперечити. На одній науковій історико-краєзнавчій конференції зазначалося таке: католицька святиня «6 липня 1944 р. внаслідок потужного вибуху лягла у руїнах. Про висадження костелу ходили різні чутки. За свідченням старожилів це могли зробити німці, або ж «совєти»…». А загалом, цікава добірка старих фотографій.
Відповісти
Суперцікаво!
Відповісти
Було б супер створити сайт краезнавцiв i любителiв iсторii краю.

В vk.com е група з 45 чоловiк якi кожнi вихiднi "винюхоють" щось цiкаве про iсторiю нашого краю.

Хочу подiлитися i своею iнформацiею про маеток польськоi письменницi у с.Прилуцьке
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час