вхід реєстрація

У «чорному» списку – півсотні українських чиновників

У «чорному» списку – півсотні  українських чиновників
Українська опозиція підготувала і передала Європейському Союзу та США список українських чиновників, до яких ті повинні застосувати санкції через причетність до порушень прав людини і політичних репресій в Україні.

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на «Главком».

З дипломатичних джерел видання отримало повний список з 54 українських чиновників, рахунки яких і в'їзд на територію країн ЄС і США можуть бути заблоковані.

В ефірі телеканалу ТВі заступник голови партії «Батьківщина» Григорій Немиря повідомив, що документи передані зацікавленим органам США та ЄС.

Наводимо першу двадцятку списку, оскільки це – переважно перші особи держави.

1. Віктор Янукович, Президент України. Опозиція звинувачує його в тому, що він – натхненник усіх політичних репресій в Україні, які він проводить за допомогою тотального контролю над судовою системою та правоохоронними органами.

2. Олександр Янукович, старший син Президента. Його звинувачують в тому, що він відповідає за фінансову підтримку клану. Контролює весь сімейний бізнес. За перший рік президентства батька заробив близько 130 мільйонів доларів, купив 2 українських банки і загальнонаціональний телеканал.

3. Дмитро Фірташ, засновник компанії «Росукренерго».

4. Юрій Бойко, міністр енергетики та вугільної промисловості України.

5. Сергій Льовочкін, глава Адміністрації Президента. Опозиціонери зазначають, що номери 4-6 списку є членами так званої групи «РосУкрЕнерго», яка організувала корупційну схему поставок російського газу в Україну. Схема працювала до 2010 року і була зруйнована Юлією Тимошенко. Тимошенко повернула державі 12 мільярдів кубометрів газу, незаконно забраного групою. Це був головний мотив, чому група використовувала все доступне вплив на Януковича, суди і силові органи, переслідуючи не лише Тимошенко, а й Ігоря Діденка, колишнього главу державної компанії НАК «Нафтогаз», а також Анатолія Макаренка, колишнього главу Митної служби, який захищав державні інтереси при поверненні зазначеного газу державі. Крім того, Дмитро Фірташ є головним спонсором президентської кампанії Януковича, а Сергій Льовочкін як глава Адміністрації Президента передає незаконні вказівки Януковича судам і правоохоронним органам та контролює їх виконання.

6. Валерій Хорошковський, голова Служби безпеки України. За версією опозиції, при ньому СБУ стала головним інструментом переслідування опозиції і дисидентів у стилі КДБ. Під його керівництвом СБУ стало ключовим елементом в організації політичних репресій в Україні, порушення політично-вмотивованих справ, тиску на ЗМІ, правозахисників і громадських активістів. Довгий час, незважаючи на конфлікт інтересів, Хорошковський був членом Вищої ради юстиції, караючого органу над судовою системою. Це дозволило йому надавати прямий тиск на суди в своїх особистих корпоративних і політичних інтересах. Яскравий приклад – позбавлення ліцензій на загальнонаціональне мовлення «5 каналу» і ТВі за позовом групи каналів «Інтер», якою володіє гоава СБУ. Саме служба Хорошковського початку політичне переслідування Юлії Тимошенко за газові контракти 2009 року.

7. Микола Азаров, Прем'єр-міністр Україна. Не будучи причетним до підписання газових контрактів 2009 року і не будучи поінформованим про умови і деталях їх підписання, не будучи реальним свідком, дав неправдиві свідчення під клятвою проти Юлії Тимошенко в суді. Вони лягли в основу подальшого обвинувального вироку Юлії Тимошенко. Під час судового процесу Юлія Тимошенко звинуватила Азарова в зв'язках з одіозною компанією «Росукренерго», за що Азаров віддав секретний наказ судді заарештувати колишнього прем'єр-міністра.

8. Костянтин Грищенко, Міністр закордонних справ України. Він персонально і все міністерство загалом зіграли ключову роль в організації компанії по дезінформації навколо справи Тимошенко.

9. Андрій Портнов, начальник Головного управління Адміністрації Президента з питань судоустрою. Він безпосередній автор так званої судової реформи, яка була ініційована в 2010 році Януковичем, в результаті якої українські суди стали тотально залежні від влади. Андрій Портнов, разом із Сергієм Льовочкіним, є комунікатором, що передає незаконні вказівки судам.

10. Анатолій Могильов, екс-міністр внутрішніх справ України. На ньому лежить вина за розгін мирної демонстрації на День Незалежності в Києві 24 серпня 2011 року, а також 11 жовтня 2011 після зачитування вироку Тимошенко.

11. Сергій Ківалов, народний депутат від Партії регіонів, глава комітету з питань правосуддя, член Вищої ради юстиції. Про нього зазначено, що є тіньовим смотрящим режиму над судовою системою. Як глава парламентського комітету з питань правосуддя він персонально контролює добір і призначення суддів в парламенті, і, в той же час як член Вищої ради юстиції, має всі інструменти карати нелояльних суддів.

12. Геннадій Кернес, мер Харкова, Партія регіонів. Про нього зазначено так: на незаконно придбані активи заснував ряд торгових компаній в Україні та Європі для отримання урядових контрактів. Незаконно отримані кошти інвестовані в Європі (Німеччина, Австрія, Кіпр і Швейцарія). Проводить і підтримує політичні переслідування опозиційних політиків.

13. Олександр Нечвоглод, головний слідчий відділу особливо важливих справ ГПУ. Слідчий ініціював кримінальну справу без адекватних підстав і причин, чого вимагає 94 стаття КПК України. Під час досудового слідства серйозно порушив право Юлії Тимошенко на захист, гарантоване Міжнародною конвенцією з цивільних і політичних прав, а також Конвенцією із захисту прав людини, як і національним законодавством - Конституцією та Кримінально-процесуальним кодексом.

14. Олег Пушкар, перший заступник голови управління з розслідування особливо важливих справ. Він незаконно утримував представника захисту Сергія Власенка 8:00 в офісі Генеральної прокуратури і не дозволив йому потрапити до Тимошенко до першого допиту. Він грубо порушив право Тимошенко на захист, гарантоване українськими законами і міжнародними конвенціями. Також він порушив право Власенко як захисника, а також як народного депутата відповідно до закону про статус народного депутата і Конституції України.

15. Анрій Курісь, начальник Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури.

16. Сергій Точилін, глава департаменту огляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими ГПУ у сфері службової діяльності Головного управління з розслідування особливо важливих справ. Він підтримав незаконну позицію слідчих органів у Печерському суді Києва під час розгляду апеляції Юлії Тимошенко проти рішення слідчих порушити кримінальну справу і затримати Тимошенко, щоб привести її до Київського Печерський районний суд для вибору запобіжного заходу.

17. Віктор Пшонка – Генеральний прокурор України, Державний радник юстиції.

18. Ренат Кузьмін – перший заступник Генерального прокурора, Державний радник юстиції першого класу.

19. Євген Блажівський, заступник Генерального прокурора, Державний радник юстиції першого класу.

20. Михайло Шорін, начальник головного управління ГПУ щодо підтримки державного обвинувачення в судах.
Теги: цікаво
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
У «чорному» списку – півсотні українських чиновників
31 травня, 2012, 17:51