вхід реєстрація

Жадан розкритикував заголовки луцьких журналістів

Жадан розкритикував заголовки луцьких журналістів
Відомий письменник сучасності Сергій Жадан розповів, з чим та ким у нього асоціюється Луцьк.

Про це він написав в колонці «Захід: край партизанської слави» на «Українській правді».

«З Покальчуком, звісно, - відповів він. - Колись давно, сто років тому (насправді вісім) ми сиділи з Пако в якомусь барі під замком і він переповідав маловідомі сторінки своєї героїчної біографії. Згадував імена жінок, назви міст, асортимент ресторацій, номери потягів, калібр набоїв. Щось із тих його розповідей я знаходив потому в його книгах, щось так і відійшло разом із ним.

Але, підозрюю, він багато кому розповідав ті свої історії, цілком джеклондонівські, чи, щонайменше, гемінгвеївські. Велика удача – пам’ятати це все, тримати при собі, пригадувати, переповідати далі. Згадувати його голос, щоразу приїжджаючи до Луцька».

Що ж до настрою в місті, то Сергій Жадан пише:

«Чи може місто загалом мати якийсь настрій? Настрій є на кухні, в барі, в салоні маршрутки. В місті надто багато повітря для одного настрою. Про що говорять у місті? Ось про що, скажімо, пише місцева преса?

«У зоні АТО зникли понад 300 військових" (Понад 300 – це скільки? 500? 1000?). «Нинішній склад Кабміну вже завдав державі збитків на 685 мільйонів гривень» (гарний темп узяли). «На Донбасі багато бойовиків хочуть перейти на українську сторону» (з якимись сумнівними інтерв’ю). «Депутат облради причетний до незаконного видобутку піску?» (Що значить цей знак питання наприкінці? Вони сумніваються? Чи сподіваються?). «Ліцеїсти передали бійцям АТО солодощі та обереги». «На Волині браконьєри вбили оленицю».

Прогноз погоди, програма телепередач, анекдоти, некрологи, театральна афіша. Зріз життя мирного міста. Корупція, інфляція, євроінтеграція. І як мітки, що не відпускають – АТО, Донбас, військові, поранені, полонені. За всіма махінаціями місцевих депутатів, за всім браконьєрством та театральними буднями все одно проступає реальність війни, її невідступність, її дихання. Нікуди від цього не подінешся, ніде не сховаєшся. Ось і всі настрої.

Ошатне, прибране місто, порожні суботні вулички. У вас тут чисто, - говорю я знайомим. – Ось у нас на Сході міста брудніші. Я розумію, що це, мабуть, не так важливо, але так є. А коли про це говориш, люди, які там живуть, ображаються. Вони люблять свої міста, їм не хочеться, аби про них говорили щось недобре. І що? – питають знайомі. Нічого, - відповідаю серйозно, - утратив таким чином багато друзів. Чистота, - пояснюють знайомі, - залежить від менталітету. Думаєте? – перепитую зі скепсисом. – Ну, не знаю. Іноді просто від роботи ЖКГ.

В торгівельних центрах коробки зі збором коштів для вояків. Під готелем «Україна» стоїть динамівський автобус – у місті футбол.

В газеті оголошення: «УМВС України у Волинській області повідомляє, що особи, які в період із 1 до 30 квітня добровільно здадуть зброю та боєприпаси, будуть звільнені від кримінальної відповідальності».

Не здадуть, - думаю. – Нізащо не здадуть», - резюмує він.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час