вхід реєстрація

Танцювальний Луцьк: Анна Долгая (My Soul)

Танцювальний Луцьк: Анна Долгая (My Soul)
Чарівна викладачка контемпу Анна Долгая розповість про своє захоплення танцями.

Зараз я є керівником колективу (або як назвали його мої учні – танцювальної сім’ї) – My Soul, що знаходиться в Адреналін Сіті. Викладаю контемп, контемпорарі-джаз та джаз.

З п'яти років мала бажання танцювати. І мене повели на бальні танці, де батькам сказали, що я не маю хисту до танців і нічого з мене не вийде. Батьки не здались, або я - тут вже не буду обманювати, і віддали мене на українські народні танці. Так я прожила 5 років свого життя, займаючись народними танцями: 3 роки в колективі "Радість", і два в іншого викладача, яка була, а може і на даний час є хореографічним керівником в театрі імені Тараса Шевченка.

В 10 років захотілось чогось цікавішого. На той час я знайшла чудового викладача з сучасної хореографії в музичній школі №2, Наталію Анатоліївну, на жаль, не пам'ятаю її прізвища. Надзвичайно позитивна, світла людина і талановитий викладач, яку обожнювали всі учні. Було реально круто!


Далі історія сумніша, бо коли мені було 11 років - помер мій батько. Моє натхнення, опора і підтримка. Він був творчою людиною: дуже гарно малював, грав на декількох музичних інструментах, і взагалі обожнював музику. Любов до всього прекрасного виховав в мені саме він.

На другий день після його смерті, я просто рефлекторно пішла в танцювальний зал. Не займатись, а просто бути. І так вже повелось й надалі - зал став для мене не просто місцем для задоволення, а місцем спасіння. Місцем, де можна забути, сховатись і відпочити.

Логічно, що вийшла невелика перерва в моїх заняттях. Проте, в нашу школу прийшов новий молодий викладач - Проц Мирослав Миколайович. Дуже нестандартна і оригінальна людина, і мені так захотілось займатись в нього, що я просто поставила свій номер і прийшла до нього показувати. З його колективом «Кармен» я протанцювала аж до закінчення школи.


Ми їздили виступати в різні міста, проводили багато часу разом із колективом. І це, без сумніву, були найвеселіші і найнасиченіші роки мого життя.

В цьому ж колективі я познайомилась з дівчиною Інною, вона була на 10 років старша за мене, а мені тоді було 15, яка запропонувала мені разом викладати.

Вже тоді я брала активну участь у постановці наших номерів, і ніби в мене не погано виходило. Я погодилась. Паралельно із заняттями в «Кармен» ми почали знімати зал в Теремнівському будинку культури і викладати для діток сучасну хореографію.

Коли я вступила в ЛНТУ, директор ЦК запропонувала організувати гурток. Так і зробила.

Паралельно я почала займатись бальними танцями та хіп-хопом. Проте, мені завжди чогось бракувало, було мало, було щось не те. А оскільки того, чого хотіла, знайти не змогла, вихід був один – викладати самій.

Я почала орендувати зал і викладати, що мені подобалось. Пізніше з'ясувалось, що це має назву контемпорарі. Спочатку це був зал тієї ж музичної школи №2, ЗОШ № 17, ЗОШ № 11, а в 2012 році я почала викладати в Адреналіні.

З конкурсами в мене якось не склалось, пробувала їздити, але багато в чому розчарувалась (не хочу впадати в подробиці). Стверджувати не буду, що все і зараз так є. Хоча, якщо чесно, конкурси мене і не особливо цікавили.

Мені завжди цікавіше було викладати. Проте, якщо хтось із учнів має таке бажання, я займаюсь з ними, готую, і ніколи не відмовляю від участі.

Навчалась контемпу в Христини Шишкарьової, Лізи Тарабанової, Івана Білозєрцева. Відвідувала класи Олі Пахолюк, Ірени Тавпаш, Ярослава Кайнара, Тісато Іссікави, Юлії Даніленко, Антона Овчіннікова, Антона Сафонова та інших.

Мій девіз: мистецтво заради мистецтва.

Моя мрія: мистецька школа або центр. Ще з дитинства я вибирала приміщення, і мріяла створити місце, яке стане для дітей і не тільки, другою рідною домівкою. Люди знайдуть там спокій, друзів, розуміння і зможуть висловлюватись на мові, яка зручна їм, тобто танцем, музикою, де вони зможуть творити.

Мені цікаво працювати з людьми, тому що кожна людина індивідуальна. Цікавлять її емоції, думки, як вона сприймає надану інформацію, як розвивається, і що в результаті з цього виходить. Досягнення для мене, і я казала це завжди – побачити, що людина щаслива і
отримує той результат, який вона хотіла побачити сама.

Якось ми виступали в інтернаті для дітей сиріт, і я подумала : «Ось воно. Якщо своїм ділом я зможу надихнути або навернути на правильний шлях хоча б одну дитину, то працювала не даремно». Тому, до речі, ще завжди хотіла, щоб в моїй школі навчались і діти, які обділені батьківською увагою.

Мистецтво взагалі, і танець, зокрема, цікавить мене як засіб культурного виховання людини та як засіб розвитку особистості. І це є важливішим, аніж фізична сторона занять.

Проте, незважаючи на те, що я викладаю, я ніколи не позиціоную себе, як викладача (професійно я ним і не є). Просто роблю і танцюю те, що мені подобається, і це дуже круто, що є люди, яким подобається те, що я роблю, і які хочуть цьому навчатись.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
На першому відео мужик отжигає!)))
Відповісти
Аня-це людина з великої літери, найсильніший свого стилю у Луцьку, в неї найсильніша техніка. Жаль, що зараз не має можливості трішки повчитися в неї.
Відповісти
Дуже хороша людина, чудовий тренер, для своїх вихованців вона є швидше подругою, ніж вчителем:)Я колись ходила до них на стретчінг, шкода, зараз не проводять, з задоволенням пішла б!! Успіхів тобі, натхнення, і гарних танцівників у колективі!!
Відповісти
надзвичайно світла і натхненна))) успіхів Ані у втіленні всіх її творчих задумів)
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Танцювальний Луцьк: Анна Долгая (My Soul)
26 червня, 2015, 13:00