Мизівська трагедія: жорстоке вбивство афганця. ФОТО

Мизівська трагедія: жорстоке вбивство афганця. ФОТО
15-річний раніше судимий хлопець по-звірячому розправився з ветераном Афганістану. Сусіди забили на сполох. Про це повідомляють Відомості.інфо.

Молодий, впевнений у собі, зі світлим поглядом, сповнений надій, на грудях медаль «За бойові заслуги» — таким залишиться в пам'яті односельчан Юрій Стасюк із Мизового, хоч відтоді, як він повернувся з Афганістану, пройшло вже кілька десятків років. Таким ми бачимо його й на фото в місцевій школі.

А його побратими згадують, як на одній із останніх зустрічей Юрій Степанович радів, що може обняти кожного, підбадьорити піснею, розпитати про їхнє життя-буття та пожалітися на своє. Не склалося воно в Юри так, як хотів, зламався на якомусь етапі своєї долі, та ні відчаю, ні злоби не затаїв у душі. За певних обставин довелося перебратися з Ковеля у батьківську хату в Мизове. Та його гордість і радість — діти, лишень би в них усе було, як годиться.

І раптом сусіди забили на сполох: вже кілька днів не бачили Юрія. А тут якоюсь дивною видалась поведінка ромів, що жили через городи від Стасюка. У селі подейкували, нібито колишній «афганець» інколи заходив до них. Можливо, за якою копійкою, бо віддавав ромам дідову хату в оренду. Бувало, що й по сто грамів випивали разом. А тут чоловік як у воду канув. Небайдужі сусіди й звернулися в сільську раду.

— Я повідомила про зникнення Юрія Стасюка у райвідділ міліції, — розповідає мизівський сільський голова Тетяна Сарапіна. — На пошуки побратима, якого ніхто не бачив чотири дні, кинулися всі, зокрема й воїни-інтернаціоналісти. Шукали всюди, і хтось припустив, що його, можливо, вже немає в живих.

— Підказав імовірне знаходження Юри один із правоохоронців зі стажем, — говорить голова Старовижівської районної організації Спілки ветеранів Афганістану Іван Шух. — Ідея видавалася страшною, але той жах, який ми пережили, коли спочатку побачили свіжу землю біля оселі ромів, а потім розчленований труп у поліетиленових мішках, словами не передати. В один день відносно тихе та мирне життя мизівців перетворилося на жахіття. Навіть працівники міліції не могли приховати своїх емоцій.

Підозра лягає на місцевих ромів

Біля туалету, у вигрібній ямі, поміж нечистот, курячого і гусячого пір’я, злочинці поховали Юрія Стасюка, вірніше, те, що від нього залишилося. Слідство вже встановило, що трагічного дня він розпивав спиртні напої із 15-річним сином господині дому Василем Н., який нещодавно повернувся з місць позбавлення волі, де відбував термін за розбійний напад і грабіж. Тож чоловіки чогось між собою не поділили. Василь вхопився за ніж і наніс Юрію кілька ударів у різні частини тіла. Потім розчленував його труп і разом з товаришем останки виніс та приховав у вигрібній ямі.

Поки триває слідство, а воно відкрито за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України, згідно з якою бузувіру «світить» до 15 років позбавлення волі, говорити про деталі злочину навряд чи варто. У розмовах, які точаться нині в Мизовому, більше здогадок і припущень, ніж здорового реалізму.

Люди переконані, що трагедію можна було б передбачити, адже роми, які мешкали в селі, не завжди поводилися по-добросусідськи щодо інших. Дехто з них нібито міг «витрусити» гроші з кишень дітей, які поспішають до школи (та й не лише дітей), ні за що образити дорослого. Та найбільше докучали так звані «циганські гості», що частенько навідувалися до родини. Саме цим людям приписують побиття жителів села Олександра Сидька та Юрія Барановського.

— Поки був живий глава родини Федір Н., чоловік авторитетний у ромському середовищі, таких безчинств не було. Як тільки він помер, порядок в сім’ї звівся нанівець, — розповідають люди.

— У підозрюваного змалечку був непростий характер, — говорить вчитель місцевої школи Володимир Вавриш. — Десь у 5-6 класі Василева мати, Маргарита Н., вже не могла йому дати ради, довелося оформляти хлопця в інтернат.

— Ми розуміємо, що це багатодітна родина, але як можна в одній хаті прописати 20 людей?! — обурюються мизівці.

І це правда, хоч те, що всі вони близькі родичі — незаперечний факт. Виходить, у селі можна все, бо це не місто, де важливий кожен квадратний метр. Щоправда, ромська родина мала на меті оформити документи на дім навпроти, але начебто не сплатила господині вартість хати. Нині невідомо, як буде далі, бо обидва будинки після похорону Юрія Стасюка згоріли, від них залишилися лише комини. Що стало причиною пожежі, встановлюють правоохоронці.

— Маргарита Н. нині хоче зі мною зустрітися, щось обговорити, — каже сільський голова Тетяна Сарапіна. — Імовірно, жінка прагне отримати від сільської ради житло, якого в нас немає, апелюючи тим, що в родині шестеро неповнолітніх дітей, та компенсацію за втрачене майно.

— Майже ніякого майна, в тому числі одягу, посуду та постелі, окрім телевізора, дивана та двох стільців, на момент пожежі в обох хатах не було. Його мешканці, мабуть, все вивезли одразу після трагедії, — говорять місцеві жителі.

Після того, як знайшли тіло Юрія, мизівці цілий день і до пізньої ночі йшли в обійстя Н., вони припускають, що хтось ненароком міг впустити тут цигарку, від чого все згодом спалахнуло. Жителі села бачили, як наступного дня після вбивства біля цих осель крутився мікроавтобус червоного кольору, тож, схоже, всі пожитки завантажили в нього.

— У прибудові очевидці мали можливість розгледіти рідину, схожу на кров, — розповідають жителі Мизова. — Вона була на столі, підвалах та стіні. Хтось старанно намагався її змити, але руді плями залишилися. А сокиру, ймовірний засіб убивства, знайшли в хаті навпроти, де жила сестра підозрюваного Світлана.

У Мизовому також подейкують, що в день убивства інша Василева сестра, Зоряна, позичала в сусідів лопату, нібито, щоб накопати картоплі.

Мирне життя мизівців перетворилося на жахіття

— Попри всіляке, сільчани добре ставилися до родини Н., зичили тільки добра. Але через трагедію народ збунтувався, — говорить Тетяна Сарапіна. — На фоні цих подій роми почали звинувачувати мене в тому, що я нібито підштовхнула людей до того, щоб їм «пустили червоного півня». На мою адресу звучать погрози по телефону від Маргарити, її доньки Альони, тому з відповідною заявою я звернулася в правоохоронні органи. Готова до діалогу з Маргаритою…

Але ця зустріч має проходити в присутності жителів села — таку вимогу поставили перед очільницею громади мизівці. Вони обурені чутками про існування списку, в котрому прізвища десяти осіб, з якими роми мають намір поквитатися та яких вважають винними в пожежі. Серед так званого «чорного списку» і сільський голова, і місцеві «афганці», і ті, хто відкопував тіло…

Люди більше не хочуть, щоб родина Н. мешкала в селі, і говорять про це на повний голос. А щоб якось убезпечитися від непроханих гостей, встановили в населеному пункті нічне чергування. Їм допомагає міліція. Нині йдеться й про створення варти порядку. А ще мизівці вимагають, щоб суд над бузувірами був відкритим і відбувся за місцем скоєння злочину, тобто в селі.

— Де ж нині мешкає родина Н.? — цікавлюся.

З’ясувалося, що мати великої родини Маргарита Н., 1968 р. н., нібито працює в Ковелі на сміттєзвалищі та орендує в місті квартиру. Очевидно, роми й переїхали туди в очікуванні на повернення, коли село заспокоїться, на що навряд чи тепер можуть сподіватися.

Щодо іншого підозрюваного в справі про вбивство, то йому поки що інкримінують статтю, згідно з якою він має відповідати за приховування злочину. А це покарання на строк до 3 років позбавлення волі.

Людей обурює, що тіло поховали розчленованим, навіть не зшили

Як це не прикро, та люди обурені й тим, що, повертаючи тіло п’ятдесятиоднорічного Юрія Стасюка на поховання, не зшили його, а залишили розчленованим. Якщо не вистачило поваги до колишнього воїна-інтернаціоналіста, то хоч би подумали про його дружину та дітей. Чи все знову впирається в гроші? Хоча син Юрія Степановича, Іван, нині служить в зоні АТО та захищає й тих, хто працює в моргах.

Не беруся прогнозувати, скільки людей сяде на лаву підсудних після мизівської трагедії. Жителі села прагнуть чесного та неупередженого розслідування, незважаючи на вік та стать підозрюваних. Колись цій родині через конфлікт двоє молодих людей побили вікна й отримали по 3 роки в’язниці. На який термін сядуть убивці та їх співучасники, вирішуватиме суд. А поки що в очах мизівців відчай, біль та страх, але ці негативні почуття зуміли, як ніколи, об’єднати село, люди готові боротися за мир та спокій на землі, де живуть і яка їм дорога, пам’ятаючи Юрія Стасюка, що пройшов крізь пекло чужої війни та загинув вдома від руки односельчанина, котрий посіяв розбрат.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Зігнати всю циганву в хату і підпалити, за законами військового часу,взагалі припухли апачі
Відповісти