Мешканці обваленого будинку скаржаться в прокуратуру, бо не вірять експертам

Мешканці обваленого будинку на Рівненській, 109 не отримали усіх документів про причини обвалу і засумнівалися в обгрунтованості та повноті висновків, а відтак вирішили скаржитися в прокуратуру.

Жителі написали скаргу, в якій дали свою оцінку експертному Висновку про причини обвалу, виклавши її у листі на ім"я луцького міського голови, обласного прокурора, директора Волинської філії НДІ «Проектреконструкція» та в.о. ректора Національного університету водного господарства та природокористування.

Мешканці обурені відсутністю «Звіту» та «Додатку звіту», на які посилається Висновок. Вони вважають посилання на документ, який не існує, неприпустимим, а самі висновки «поверхневими, неповними, неконкретними та необгрунтованими».

Зокрема мешканці хочуть бачити «Звіт про дослідження» , в якому має бути опис усіх результатів проведених досліджень будівельних конструкцій та матеріалів з вказуванням відхилень від нормативних величин. Інакше Висновок вважають недійсним.

Також жителі звернули увагу на відсутність вказання причини втрати несучої здатності стіни.

«Пунктом 2. висновку причиною руйнування частини будинку названа втрата несучої здатності міжвіконного простінка 1-ого поверху. Але про причини втрати несучої здатності простінка нічого не вказано. Отже, причина руйнування не встановлена!», - зазначається у скарзі.

Повний текст заяви мешканців обваленого будинку:

5 липня 2012 року мешканці будинку були ознайомленні з копією документу на трьох аркушах паперу формату А4, що називається:

«ВИСНОВКИ за результатами обстеження основних несучих конструкцій (фундаменти, цегляні стіни, плити перекриття та покриття, перемички, залізобетонні колони, залізобетонні ригелі, сходинкові марші та площадки) житлового будинку по вул. Рівненській, 109 в м. Луцьку» та одноосібно підписаний старшим науковим співробітником, кандидатом технічних наук О.П. Борисюком.

Цей Висновок, який усі чекали з 10 червня 2012 року, за словами представників влади, повинен був дати відповідь на усі запитання, що стосуються причин аварії, що сталася на світанку 10 червня 2012 року, та можливості, або неможливості подальшої безпечної експлуатації житлового будинку.

Натомість, прочитавши та проаналізувавши документ було виявлено, що:

Пунктом 1. висновку будинок №109 визнано аварійним. Отже, можна вважати аварійними усі чотири під’їзди будинку?!

Пунктом 2. висновку причиною руйнування частини будинку названа втрата несучої здатності міжвіконного простінка 1-ого поверху. Але про причини втрати несучої здатності простінка нічого не вказано. Отже, причина руйнування не встановлена!

Пунктом 3. висновку повідомляється, що подальша експлуатація квартир між 1-им та 2-им під’їздами не допускається. Але між сходовими клітками цих під’їздів розташовано 8 (вісім) квартир першого під’їзду (з них чотири зруйновано) та 4 зруйновані квартири другого під’їзду. Ще 4 квартири другого під’їзду розташовані навпроти сходової клітки другого під’їзду. Отже, експлуатація яких саме квартир між 1-им та 2-им під’їздами не допускається, а яких допускається?

Пунктом 4. вказується на необхідність демонтажу всіх конструкцій в межах між несучими стінами 1-го та 2-го під’їздів будинку. Отже, так як несучими стінами будинку є поздовжні стіни, то слід демонтувати усі 28 квартир двох під’їздів?

Пунктом 5. стверджується, що технічний стан залізобетонних колон та балок першого поверху задовільний. Яким чином це було досліджено, якщо з цих конструкцій навіть не знято облицювання з гіпсокартону? Отже, твердження про стан з/б колон та балок необгрунтоване та викликає сумнів!

Пунктом 7. несуча здатність цегляних міжвіконних простінків першого та другого поверхів визнана недостатньою для сприйняття навантаження по причині низької марки розчину, відсутності армування цегляної кладки та відсутності сумісної роботи лицювальної силікатної цегли та кладки з керамічної цегли. А про несучу здатність третього, четвертого та п’ятого поверхів не сказано жодного слова, хоча конструкція стін така ж як і на перших поверхах, та марка розчину та цегли не краща від того, що використовувався на першому та другому поверхах. Отже, на третьому-п’ятому поверхах дослідження не проводилися, чи результати замовчуються?

Пунктом 8. вимагається виконати термінове посилення міжвіконних простінків зовнішніх несучих стін 1-го та 2-го поверхів у відповідності з рекомендаціями наданими в звіті. Але «Звіт», зі слів п. Борисюка О.П(експерта) та п. Карабана Л.В. (начальника Луцького міського УКБ), станом на 10 липня 2012 року не передано для ознайолення. Отже, результати досліджень приховуються, або недосконалі, а посилання на неіснуючий документ є недопустимими.

Пунктом 9. стверджується, що пустотні плити покриття та перекриття вцілілих квартир усіх чотирьох під’їздів знаходяться в задовільному стані. Але в жодній з квартир не було перевірено правильність їх монтажу, а саме: ширину опирання на несучі стіни, наявність достатньої кількості анкерування, горизонтальність укладання плит (відхилення близько 10см). Несуча здатність самих плит можливо і достатня для сприйняття існуючого навантаження, але несуча здатність конструкції в цілому не досліджена та викликає сильне занепокоєння. Отже, висновок про несучу здатність конструкції кожного поверху будинку відсутній!

Пунктом 11. несуча здатність залізобетонних перемичок та перемичок над дверима визнана достатньою для сприйняття існуючого навантаження. Але при надзвичайно слабкій міцності стін, на які вони опираються, це не надає конструкції стійкості. Отже, висновок про несучу здатність конструкції несучих стін з віконними та дверними отворами відсутній!

Пунктом 12. описано, що цілісність з’єднання між торцевою самонесучою та поздовжньою внутрішньою несучою стінами житлового будинку на рівні 3-5 поверхів була порушена внаслідок улаштування фундаментів прибудови. Але зі свідчень мешканців квартир, ця тріщина виникла задовго до початку реконструкції першого поверху будівлі та влаштування прибудови, а крайні зліва плити перекриття між поверхами змонтовано так, що відстань до самонесучої торцевої стіни становить не менше 5 см, і ця ділянка повинна була бути закладена бетоном під час будівництва будинку. Фактично цього не було зроблено і за можливої відсутності достатнього анкерування плит перекриття загальна жорсткість конструкції була недостатня. Отже, причини виникнення тріщини недостатньо досліджені, а висновок про необхідність посилення з’єднання доцільний , хоча посилання на неіснуючий «Додаток до звіту» є недопустимим.

Пункт 13. містить в тексті посилання на «Звіт», який на даний час не існує, що недопустимо.

Пунктом 14. рекомендовано нанести на поверхню цегляної кладки 1-го та 2-го поверхів просочувальну рідину, що посилює міцність матеріалів, але чомусь не рекомендовано провести ці роботи на стінах усіх поверхів усіх під’їздів та по завершенню робіт з просочення виконати повторні дослідження міцності матеріалів, щоб переконатися в результативності виконаних робіт. Отже, рекомендації по посиленню конструкцій стін є неповними.

Пункти 15-21 вважаємо цілком слушними, хоча їх виконання доцільне за умови технічної та економічної доцільності проведення робіт по ремонту та реконструкції зруйнованого будинку.

Виходячи з вище сказаного:

- вважаємо неприпустимим, щоб документ, який мав би: визначити причину руйнування будинку, під час якого загинули люди та були зруйновані вісім квартир; дати висновки щодо можливості або неможливості подальшої експлуатації зруйнованого будинку, та дає рекомендації по ліквідації наслідків аварії та посиленню конструкцій підписує одна особа , а не комісія в складі якої не менше п’яти провідних спеціалістів відповідної кваліфікації;

- в зв’язку з відсутністю «Звіту» та «Додатку звіту» посилання на ці документи у «Висновках» вважаємо неприпустимим;

- «Висновки за результатами обстеження основних несучих конструкцій житлового будинку по вул. Рівненській, 109 в м. Луцьку» вважаємо поверхневими, неповними, неконкретними та необгрунтованими;

- опис усіх результатів проведених досліджень будівельних конструкцій та матеріалів з вказуванням відхилень від нормативних величин повинен бути обов’язковим додатком до «Висновків», а Висновки без «Звіту про дослідження» вважаємо недійсними;

- вимагаємо проведення нової повної досконалої експертизи з визначенням причин руйнування та наданням висновків щодо можливості або неможливості подальшої експлуатації зруйнованого будинку;

- залучити до проведення експертизи провідних спеціалістів по проектуванню, будівництву та дослідженню конструкцій та споруд в кількості не менше п’яти осіб.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!